Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття творчості

Особливості дослідницької праці науковця

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ Й ПІЗНАННЯ

1. Особливості дослідницької праці науковця

2. Поняття творчості

3. Методи творчості

4. Наукове дослідження та його методологія

5. Методи наукових досліждень

6. Адаптовані й специфічні методи дослідження в журналістикознавстві

Принципи організації праці дослідника:

— наступність (залежить від попереднього стану науки);

— колективний характер праці (розподіл завдань; різні типи працівників);

— динамічність (плани можуть змінюватися в ході дослідження);

— мобільність (працівники повинні бути готові до зміни завдань, функцій, цілей тощо);

— самоорганізація (зосередженість, уважність, аналітичність мислення; щоденне нормування праці: 8-10 с. тексту в день, 3-5 табл. в день, 70-80 с. реферування);

— творчий підхід.

Особливості творчої праці дослідника:

— імовірнісний характер результатів (тому необхідна наполегливість);

— унікальність (нема змоги застосовувати типові методи);

— складність і комплексність;

— масштабність і трудомісткість;

— необхідність перевірки практикою.

Платон: творчість — божественна здібність, споріднена з особливим видом безумства.

Християнство: творчість — найвищий прояв божественного в людині.

Кант: творча діяльність протистоїть раціональній. Творчість — це одна з рис генія.

Психоаналіз: творчість належить до сфери несвідомого, тому її неможливо дослідити.

Вимоги до творчих рішень:

1) вони повинні бути єдиними у своїй сфері (на Земній кулі) або мати елементи новизни (нп.: доповнення до відомих винаходів);

2) вони повинні буті цінними або самі бути цінністю;

3) вони повинні бути простими, гармонійними і витонченими (але не ускладненими).

Творчість — це мислення в його найвищій формі, що виходить за межі свідомого, а також діяльність, які створюють щось принципово нове. Творчість передбачає, що її новизна перебуває на світовому рівні.

Творчість містить: постановку чи вибір завдання, пошук умов або способу його вирішення і, нарешті, створення нового.

В основі творчості лежить не логіка, а інтуїція[1]. Інтуїція проходить низку етапів:

— накопичення й несвідоме розподілення образів і абстракцій у пам’яті;

— неусвідомлене комбінування і переробка нагромаджених абстракцій, образів і правил для вирішення конкретного завдання;

— чітке усвідомлення завдання;

— несвідоме знаходження рішення, яке задовольняє сформульоване завдання.

Несподіване знаходження рішення на останньому з етапів завдання називають інсайтом.

Творчі здібності містять:

— інтереси й схильності;

— темперамент (емоційність);

— розумові здібності.

Мотивацією творчості можуть бути потреби:

— біологічні (нп. полегшення умов життя, скорочення енерговитрат — при винахідництві);

— соціальні (нп: матеріальна вигода, слава, відомість, статус);

— ідеальні (нп: жадоба пізнання).

У творчості видом мислення є уява. Види уяви:

— логічна (виводить майбутнє із сучасного);

— критична (виявляє недосконалості в сучасному й шляхи їх подолання в майбутньому);

— творча (породжує абсолютно нові ідеї, що базуються на дійсності).

Альтшулер виділяє п’ять рівнів творчої діяльності.

Таблиця Х

Рівні творчої діяльності[2]

Рівень	Характеристика творчого процесу	Варіанти кінцевого рішення	Кількість спроб
	Використання готового об’єкта майже без вибору, незначні вдосконалення відомих систем	Наукова публікація прикладного характеру, раціоналізаторська пропозиція, мистецький твір у межах жанру	N < 10
	Вибір одного об’єкта з кількох, суперечність усувається відомими в певній галузі способами	Наукова публікація з актуального для галузі питання, винахід, новий мистецький жанр	N x 10
	Часткова заміна обраного об’єкта, супенечність усувається шляхом зміни одного або кількох структурних елементів системи способами в межах однієї науки	Наукова публікація з актуального для кількох галузей питання, винахід, новий жанр для кількох видів мистецтв	N ≈ 10²
	Створення нового об’єкта або повна зміна вихідного, суперечності усуваються на основі відкриття досі невідомих природних і суспільних явищ і законів	Наукова публікація з описом відкритих нових законів природи й суспільства, відкриття, поява нового виду мистецтва	N ≈ 10³
	Створення нового комплексу об’єктів (напряму), нових галузей техніки на основі нових наукових відкриттів	Піонерська наукова публікація з нової галузі, комплекс винаходів на основі нового відкриття, поява мистецьких творів «нової класики»	N ≈ 10⁴

Для кожного рівня кількість спроб порівняно з попереднім зростає приблизно на порядок. Зі зростанням рівня кількість вдалих спроб зменшується.

Фактори, що гальмують творчість:

— Схильність до одного методу думання, лінь думати й шукати нові методи;

— Схильність всьому довіряти, невіра в себе, відчуття, що інші більш здібні;

— Страх невдачі й втрати через це аівторитету;

— відсутність постійної творчої практики, практичний підхід;

— традиція діяти за звичкою, стереотипно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Псевдонаука, паранаука	\|	Наукове дослідження та його методологія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.