Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття цивільного правочину та цивільного договору.

Угоди є найпоширенішими в цивільному праві юридичними фактами.

Угоди— дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Такі дії можуть бути передбачені за­конодавством і можуть бути такими, що законом не передбачені, але й не суперечать чинному законодавству. Угода має юридичну силу, якщо в ній виявлена воля її учасників, причому в такій формі, щоб вона була доступна і зрозуміла для них.

Зовнішній вираз волі називається волевиявленням. Волевиявлення є суттю самої угоди. Вона може бути виражена словами (усно), у письмовій формі або поведінкою. Це так звані конклюдентні дії, тобто дії, які свідчать про те чи інше волевиявлення, наприклад спадкоємець залишається проживати в квартирі, яку йому заповів батько. Це свідчення того, що спадкоємець згоден прийняти спадщину. Громадянин опускає в торговельний автомат монету або жетон (вчиняє дію) і це свідчення того, що громадянин бажає придбати необхідну йому річ.

Угоди, які щоденно учиняють юридичні особи і громадяни, є досить різноманітними, а тому вимагають певної класифікації. Вони бувають одно-, дво- або багатосторонніми. Якщо для виникнення угоди достатньо волевияв­лення однієї сторони, угода є односторонньою (наприклад, розпорядження своїм майном на випадок смерті — заповіт). Якщо для виникнення угоди необхідні зустрічні волевиявлення двох сторін, то це — двостороння угода. Такі угоди (їх більшість) називаються договорами. Для виникнення багатосторонньої угоди необхідне волевиявлення трьох і більше сторін. Залежно від способу укладання угоди поділяються на консенсуальні та реальні. Консенсуальні угоди вважаються укладеними з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами. Більшість угод є консенсуальними. Для укладання реальної угоди поряд зі згодою сторін необхідне вчинення фактичних дій (наприклад, передача майна). До реальних угод належать договори позики, перевезення, дарування.

За особливостями мети, якої намагаються досягти сторони, угоди поділяються на платні й безоплатні. У платній угоді дії однієї сторони відповідає обов'язок іншої сторони вчинити зустрічну дію (сплатити гроші, передати річ, виконати роботу та ін.). Переважна більшість договорів є платними. У безоплатній угоді одна сторона зобов'язана вчинити дії, а інша не зобов'язана вчиняти власні зустрічні дії. Односторонні угоди є безоплатними.

Деякі двосторонні угоди залежно від розсуду сторін можуть бути як платними, так і безоплатними (наприклад, договори доручення, схову).

Не всяка угода може бути визнана дійсною. Для того, щоб угода мала належну юридичну силу, вона має відповідати низці вимог закону, які заведено називати умовами дійсності угоди.

Це такі умови:

1) відповідна форма угоди;

2) наявність сторін;

3) зміст угоди;

4) відповідність внутрішньої волі та волевиявлення сторін.

Форма угоди може бути усна або письмова (проста чи нотаріальна).

Письмовою вважається угода, якщо вона підписана її учасниками; а якщо вона вчиняється юридичними особами, то має бути скріплена також печаткою. Форма угоди обирається за розсудом осіб, які її укладають, за винятком випадків, коли закон зобов'язує укласти угоду в певній формі. Згідно з цивільним законодавством угоди державних, кооперативних і громадських організацій між собою і з громадянами, а також угоди громадян між собою на значну суму грошей укладаються у письмовій формі. У письмовій формі укладається договір поруки та інші передбачені законодавством види забезпечення цивільно-правових зобов'язань. Недодержання простої письмової форми, що вимагається законом, позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, має наслідком недійсність угоди.

У решті випадків угода може бути укладена в усній формі. В усній формі укладаються угоди, які виконуються під час укладання. При усній формі угод між організаціями або між організацією і громадянином організація, яка оплатила товари або послуги, повинна одержати від другої сторони письмовий документ, що підтверджує одержання грошей і підстави цього.

Нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання нотаріальної форми угод у цих випадках тягне за собою їх недійсність. Нотаріальна форма передбачається для договорів купівлі-про-дажу, дарування будинків, квартир, дач та іншої нерухомості, договорів на довічне утримання особи. Нотаріального посвідчення вимагають заповіти, шлюбні договори, згода батьків на усиновлення їх дитини тощо.

Оскільки угода є вольовим актом, спрямованим на досягнення правового результату, то й укладати її можуть лише особи, які володіють у тому чи іншому обсязі дієздатністю. Якщо ж виникає необхідність вчинення угоди недієздатною особою, то від її імені угоду вчиняють законні представники — батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники. Якщо ж угода вчиняється недієздатною особою, то вона визнається недійсною. Наслідком такого визнання, як правило, є двостороння реституція, тобто кожна із сторін зобов'язана повернути іншій все одержане за угодою.

Ознакою правоздатності організації є її статус юридичної особи. Угоди юридичної особи не повинні суперечити цілям її діяльності та статусу.

Зміст угоди становлять цивільні права й цивільні обов'язки сторін, які зумовлені їх волею. Насамперед воля сторін має відповідати нормам права. Якщо воля сторін суперечить вимогам права, то є підстави вважати угоду протизаконною. До таких угод належать так звані мнимі угоди, коли сторони ставлять за мету вчинити угоди без виникнення певних юридичних наслідків (мнимий продаж майна), а також удавані угоди, тобто угоди, укладені з метою приховати іншу угоду (під виглядом дарування здійснюється купівля-продаж). Угода є дійсною і набуває юридичної сили лише за умови, що справжня воля сторін і зовнішній вираз угоди — волевиявлення — збігаються. У деяких випадках волевиявлення не відображає справжньої волі сторін, тобто немає єдності (відповідності) волі й волевиявлення, що свідчить про відсутність справжнього бажання укласти угоду. Така розбіжність волі й волевиявлення має місце, коли угода учиняється під впливом насильства, погрози, обману, помилки, збігу тяжких обставин.

Насильство — це фізичний або психічний вплив на особу іншого учасника угоди або його близьких з метою примусу до її вчинення.

Погроза — це вплив на учасника угоди або його близьких обіцянкою (погрозою) заподіяти майнову або не-майнову шкоду. Погроза за змістом має бути серйозною, реальною, протиправною.

Помилка — це відсутність справжньої уяви про ті чи інші обставини, що мають значення для угоди; помилка має бути суттєвою.

Обман— це навмисне введення іншої сторони в оману повідомленням їй фактів, які не відповідають дійсності. Обман має місце і тоді, коли одна із сторін замовчує обставини, які мають істотне значення для угоди.

Збіг тяжких обставин — це настання такого скрутного становища для однієї із сторін угоди, яке примушує її укласти угоду на вкрай невигідних для себе умовах.

Якщо угоду визнано недійсного за однією із зазначених підстав, друга сторона повертає потерпілій стороні все одержане нею за угодою, а у разі неможливості повернення одержаного в натурі — відшкодовує його вартість.

Як зазначалося, будь-який цивільно-правовий договір є угодою. Отже, всі вимоги щодо угод рівною мірою відносяться і до договорів.

Договір — це угода двох або більше сторін (громадян або юридичних осіб), спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Для виникнення договору необхідна воля сторін, що його укладають. Ця воля має збігатися, тобто волевиявлення сторін знаходить свою реалізацію в досягненні угоди між ними. Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія повинна бути тільки правомірною. Якщо предметом договору буде неправомірна дія, тобто незаконна, то такий договір визнається недійсним. Змістом будь-якого договору є права та обов'язки сторін, встановлені ним. Зміст будь-якого договору характеризується його умовами. Істотними визначаються такі умови договору, без яких договір не може вважатися укладеним. Істотними є ті умови договору, які визначені такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін досягнуто згоди.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  6. Адвокат як представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
  7. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  9. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
  10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ




Переглядів: 758

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особисті немайнові права громадян. Захист честі, гідності й ділової репутації | Договір купівлі-продажу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.