УЗАГАЛЬНЕНА КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕНТ

Основні поняття та класифікація фінансових рент

Кількісний фінансовий аналіз сукупності платежів у часі, передбачає визначення певних вартісних та часових параметрів грошового потоку.

Нагадаємо, що в загальному випадку члени потоку платежів можуть бути як додатними, так і від'ємними, здійснення платежів може бути як регулярним так і нерегулярним тощо.

Однак на практиці досить часто зустрічаються грошові потоки з певними стандартизованими параметрами — з однаковими проміжками часу між платежами, однаковими розмірами платежів, однаковим знаком (або лише виплати або лише надходження коштів) тощо. Деякі регулярні, періодичні платежі, що мають однакову фінансову направленість (вилучення / приплив коштів) описують за допомогою поняття фінансової ренти.

Фінансова рента — потік послідовних додатних платежів, здійснюваних через однакові проміжки часу.

Поняття фінансової ренти є набагато вужчим за поняття грошового потоку. Для того, щоб деякий потік платежів можна було назвати рентою, він повинен відповідати наступним вимогам:

• усі члени грошового потоку — додатні величини незалежно від походження та цільового використання цих коштів;

• усі платежі є періодичними та регулярними, тобто часові інтервали між платежами однакові (фіксовані).

Річну ренту (ренту, за якою платежі здійснюють щорічно) ще називають ануїтетом .

Кожна рента описується такими основними параметрами:

· член ренти - величина кожного окремого платежу;

· період ренти — проміжок часу між двома послідовними платежами;

· строк ренти — час від початку першого періоду ренти до кінця останнього періоду.

Крім того, для оцінки вартісних характеристик ренти необхідно задати ставку дохідності r, яку використовують у разі нарощування або дисконтування платежів, з яких складається рента.

Для окремих видів рент ще необхідно вказати додаткові умови та параметри, зокрема:

· кількість платежів у році;

· спосіб та частота нарахування процентівтощо.

Отже, у практичній діяльності застосовують різні за своїми умовами ренти.

Класифікацію видів фінансових рент наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Ознака класифікації	Вид ренти
Періодичність платежів	Річні (платіж один раз за рік); р — термінові (р платежів за рік)
Частота платежів	Дискретні; Неперервні
Величина членів ренти	Постійні (з однаковими членами); змінні (з різними членами)
Кількість членів	Обмежені (зі скінченою кількістю членів); необмежені (вічні)
Обов'язковість платежу	Умовні (кількість членів наперед невідоме, оплачуються згідно з умовою); безумовні, правильні (обов'язково оплачуються)
Момент платежу	Звичайні — постнумерандо (платіж в кінці періоду); авансові — пренумерандо (платіж на початку періоду)

¹ У деяких економічних виданнях терміни «рента» та «ануїтет» використовують як синоніми. Проте між цими дуже близькими за змістом поняттями існує одна відмінність, оскільки ануїтет — це завжди річний платіж.

Зрозуміло, що представлена в табл. 5.1 класифікація не претендує на абсолютну вичерпність, оскільки в ній наведені лише найбільш розповсюджені у реальних фінансових розрахунках різновиди рент.

Використовуючи ці ознаки класифікації, можна виконати якісний аналіз та дати характеристику певним потокам платежів. Наприклад, виплата дивідендів за простими акціями — це умовна, вічна рента постнумерандо.

Основними вартісними оцінками будь-якої скінченої фінансової ренти є дві її характеристики:

• нарощена (кінцева) величина ренти S — це сума всіх членів ренти з нарахованими на них процентами на кінець її терміну існування (на дату останнього платежу);

• теперішня (початкова) величина ренти А — це сума всіх членів ренти, дисконтованих на початок її терміну існування. Іноді цю величину називають капіталізованою ціною ренти.

Для фінансової ренти, як і для будь-якого іншого потоку платежів, можна знайти її вартісну оцінку на довільний момент часу з інтервалу існування цієї ренти. Однак, розповсюдження отримали лише дві оцінки — на початковий та на кінцевий момент часу.

Зрозуміло, що вартісні характеристики ренти залежать, зокрема, від моменту платежу (на початку, всередині, наприкінці періоду тощо). Зазначимо, що на практиці здебільшого застосовують ренти постнумерандо.

Нижче будуть розглянуті основні види фінансових рент.

5.3. Річна рента постнумерандо (звичайний ануїтет)

Річна рента постнумерандо або, іншими словами, звичайний ануїтет передбачає, що всі додатні, періодичні платежі цього грошового потоку здійснюють наприкінці року. Досить часто при цьому, ще й розміри періодичних платежів є однаковими (рівними), тобто рента є постійною.

Фінансові розрахунки за постійними платежами постнумерандо застосовують у більшості лізингових угод, схемах споживчого кредитування, купонних виплатах за облігаціями тощо. Можна стверджувати, що саме такий вид фінансових рент є найбільш розповсюдженим у практиці фінансово-кредитних операцій.

Постійну скінчену річну ренту постнумерандо з параметрами {R,n,r} з погляду розташування платежів у часі графічно відображено на рис. 5.1.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні відомості про потоки платежів	\|	Річна рента з платежами в середині періодів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.