Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Головна мета Четвертої світової війни

Офіційно Четверту світову війну ніхто не оголошував. У цьому її відмінність від Першої (1914—1918), Другої (1939—1945), і навіть Третьої (1946—1991) світових воєн. Формальним початком Третьої світової війни, широко відомої як холодна, прийнято вважати виступ колишнього прем’єра Великої Британії Вінстона Черчилля в Фултоні (1946), коли він у присутності американського президента Гаррі Трумена, оголосив "хрестовий похід" союзу англомовних націй проти комунізму, проти Радянського Союзу. Тим самим Вінстон Черчілль визначив тоді нову епоху в міжнародних відносинах.

За аналогією з Третьою світовою війною за точку відліку Четвертої можна взяти 1991 рік, коли президент США Буш-старший після розпаду Радянського Союзу заявив про необхідність встановлення нового світового порядку. Це сталося після закінчення війни в Перській затоці 29 січня 1991 року, коли президент Джордж Буш звернувся до свого народу і до Конгресу США зі словами: "На карту поставлено дуже багато і значно важливіше, ніж одна маленька країна. Це велика ідея нового світового порядку, в якому розрізнені нації з’єднаються воєдино, поставивши перед собою велику спільну мету — досягти головної мрії людства — миру і безпеки, свободи і справедливого закону. Такий світ вартий нашої боротьби, вартий майбутнього наших дітей"[8].

Фактично президент США публічно заявив, що порятунок Кувейту від окупації не був таким уже істотним. Єдине суттєве досягнення — це пришестя нового світового порядку.

Четверта світова війна йде на кількох рівнях і у декількох стратегічних напрямах. Її ведуть кілька стратегічних гравців. Наведемо необхідні для подальшого викладу матеріалу теоретичні та методологічні визначення щодо суті самої війни, використовуючи термінологію й окремі поняття, вжиті відомим спеціалістом з теорії сучасних війн, генерал-майором, віце-президентом Колегії військових експертів О. Владимировим[9].

Війна— спосіб структуризації, тобто спосіб переходу до нової моделі світу й управління ним, спосіб перерозподілу старих і отримання (завоювання) нових місць, ролей і статусів держав. Війна перерозподіляє ролі й статуси її учасників, вона реалізує потенціал змін, перерозподіляє його, це "робота" війни та її суть. Отже, війна вносить зміни в існуючі парадигми, ролі, у розподіл ресурсів, у тому числі й глобального (регіонального, державного) управління. Отже війна ― цілеспрямований процес, що характеризується боротьбою суб’єктів геополітики за утвердження (або за підтвердження старої ролі й статусу) суб’єктів, які отримали перемогу на цьому етапі війни і тепер мають можливість формувати нову модель світу за своїм баченням та управляти цим світом.

Метою кожного етапу перманентної світової війни є не знищення супротивника, а силовий перерозподіл функцій і ролей держав. Війна завжди закінчується не миром, а перемогою однієї зі сторін, у той час як військовий конфлікт може бути врегульовано, тобто "знято протиріччя", тому й перемога у такому разі не обов’язкова. Врегулювавши конфлікт в одній державі (чи регіоні), війна розширюється й охоплює нові регіони… та ведеться до повної перемоги невидимої закулісної влади й встановлення однополярного нового світового порядку.

Війна може мати інший результат, а саме: перемога консолідованих національних держав руської-слов’янської цивілізації й встановлення нового світового порядку, що ґрунтується на справедливому державному устрої та багатополярній світобудові.

Навіть очевидний і начебто прийнятний обома учасниками конфлікту компроміс є тільки наслідок перемоги й милості переможця. Один із законів війни — переможеному ворогу (щоправда, лише тому, з яким планується подальше спільне з переможцем існування), треба завжди давати можливість остаточно не осоромитись. Іншими словами, не слід заганяти ворога в глухий кут настільки, що йому не залишається нічого іншого, як вести війну далі будь-якими засобами і вмерти з гідністю. Звичайно, теоретично можливий і такий варіант, коли війна вичерпується ніби сама собою через відсутність ресурсів, але це може означати тільки етап тимчасового перемир’я в її збройній фазі. При цьому переможець отримує все, а переможений — лише шанс для свого національного виживання, пристосувавшись до нової ролі, ставши об’єктом експлуатації, а його територія освоюватиметься агресором.

Історія людства свідчить, що переможець завжди вважає ресурси переможеного своїм військовим здобутком, а значить безкоштовними. Сам факт перемоги у війні ніби апріорі надає переможцю право на безоплатну експлуатацію населення й ресурсів переможеного.

Сучасна війна — це стан перманентного, латентного "керованого хаосу", який нав’язується світовою закулісою всьому світу.

Ознаки війни — це перманентні зміни потенціалів сторін, у ході яких виявляється, що одна з них очевидно втрачає його і поступається позиціями, а інша їх явно нарощує.

Терміни війни вже не визначаються офіційно (світовим співтовариством) фіксацією перемоги, як це трапилося, скажімо, після підписання Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини в 1945 році або в результаті підписання Біловезьких угод (які є капітуляцією СРСР як сторони, що програла Третю світову — "холодну" війну) в 1991 році. У Четвертій світовій війні, що триває, терміни війни не визначаються, оскільки сама війна має перманентний (безперервний) характер.

Проте треба розуміти, що для війни як боротьби за нову роль і статус важливим є Закон часу. Період війни може бути довшим, ніж період миру, але майже завжди — мир триваліший, ніж збройна боротьба, однак у перманентній світовій війні — тільки одна з форм воєнних дій і по своїй суті є лише "фазою накопичення сил" (формування п’ятої колони, підготовка до введення нових технологій тощо) для продовження війни.

Ціна війни й перемоги в ній прямо залежать від нашого розуміння того, що перемога — це порятунок етносів і націй, їхнього майбутнього, а поразка — рабство й загибель у першу чергу русько-слов’янської цивілізації, до якої належать й українці, а через деякий час усіх інших цивілізацій.

У результаті війни:

― переможець одноосібно керуватиме світом, тобто всіма його зв’язками, користуватиметься ресурсами й вибудовуватиме за своїми "кресленнями" потрібну світову архітектуру, закріплюючи на віки власну перемогу й себе в новому статусі та з новими можливостями, створюючи відповідну систему міжнародного права;

― переможці керуватимуть переможеними, ті стануть частиною соціальної підсистеми, що забезпечує нове глобальне управління, і розраховуватимуться своїми національними інтересами, ресурсами, територією, історичним минулим, культурою та майбутнім.


Читайте також:

  1. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  2. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
  3. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
  4. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
  5. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
  6. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
  7. Близький Схід під час Другої світової війни.
  8. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
  9. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.
  10. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
  11. Визначте місце України в планах імперіалістичних держав напередодні та на початку Першої Світової війни. В чому полягала трагедія українського народу в цій війні?
  12. Висвітліть положення України в роки першої світової війни.




Переглядів: 632

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Що таке війна у сучасних умовах | Особливості невидимої війни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.