Сечовід

Сеча та її властивості

Регуляція діяльності нирок

Регуляція діяльності нирок здійснюється нервово-гуморальним шляхом.

Нервова регуляція забезпечується вегетативною нервовою системою, яка регулює не тільки процеси клубочкової фільтрації, але й канальцеву реабсорбцію. Так, подразнення симпатичних нервів, які іннервують нирку, сприяє зменшенню виведення води й збільшенню виведення натрію із сечею. Парасимпатичні нерви діють на нирку двома шляхами: регулюю просвіт судин нирок, змінюють роботу серця, знижуючи арте-ріальний тиск. Таким чином, симпатична нервова система сприяє зменшенню діурезу, а парасимпатична нервова система навпаки — його збільшенню.

Гуморальна регуляція здійснюється головним чином за рахунок антидіуретичного гормону (вазопресину) та альдостерону

Антидіуретичний гормон сприяє реабсорбції води, що призводить до зменшення діурезу й збільшення осмотичної концентрації сечі. Вазопресин — гормон, який зберігає в організмі воду. Альдостерон та натрійуретичний гормон передсердя сприяють реабсорбції натрію. Якщо натрій не буде реабсорбуватися, то буде утруднена й реабсорбція води.

В організмі є й інші гормони, які впливають на всмоктування іонів, наприклад: паратгормон, тиреокальцитонін (сприяють реабсорбції Са²⁺) тощо. Слід зауважити, що процес утворення гормонів, які регулюють реабсорбцію води й іонів, залежить від об'єму циркулюючої крові, концентрації іонів натрію в крові та її осмотичного тиску.

Інкреторна функція нирок пов'язана з утворенням біологічно активних речовин: реніну, який контролює судинний тонус, брадикініну, який сприяє розширенню кровоносних судин, еритропоетину, який сприяє утворенню червоних кров'яних тілець (еритроцитів) тощо.

Колір. Сеча — прозора рідина світло-жовтого кольору. При відстоюванні випадає осад, який складається із солей, слизу, лейкоцитів — 1—2 в полі зору.

Реакція. Реакція сечі здорової людини переважно слабко-кисла, може змінюватися залежно від складу вживаної їжі (рН її коливається від 4,7 до 6,5). Так, наприклад, при вживанні переважно м'ясної їжі реакція стає кислою.

Відносна густина. Відносна густина дорівнює в середньому 1,010—1,020 г/см³. Так, наприклад, чим менше виділяється сечі, тим більші її концентрація й відносна густина.

Склад. Сеча містить 95% води і 5% сухого залишку, до складу якого входить сечовина (2%), сечова кислота (0,05%), креатинін (0,75%), солі калію, натрію тощо.

Сечовід (ureter) має форму трубки, завдовжки 30—35 см, діаметром 4—7 мм. Він розташований у черевній та тазових порожнинах. Просвіт сечоводу має звуження у місцях переходу миски в сечовід, переходу черевної частини сечоводу в тазову (вся тазова частина вужча, ніж черевна), входу сечоводу в сечовий міхур.

Стінка сечоводу утворена:

• внутрішньою — слизовою — оболонкою, яка вкрита перехідним епітелієм, добре виражена підслизова основа, поздовжні складки, лімфоїдна тканина утворює поодинокі лімфатичні вузлики;

• середньою — м'язовою — оболонкою, яка складається з внутрішнього — поздовжнього і зовнішнього — циркулярного шару (тазова частина має три м'язових шари: поздовжній, циркулярний, поздовжній);

• зовнішньою оболонкою — адвентицією. Функція сечоводу — проведення сечі.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Канальцева реабсорбція	\|	Сечовиділення та сечовипускання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.