Етапи розвитку управлінської науки в Україні.

Внесок кількісної школи в розвиток теорії та практики управління.

60 рр. 20 ст - сьогоднішній день – період розвитку кількісної школи управління.

Засновники: С. Бір, Д. Екман, А. Етховень.

Засновники школи розглядають управління як логічний процес, який можна виразити математично. Дана школа стала наслідком розвитку кількісних методів обґрунтування рішень. Вона передбачає використання в управлінні математики, кібернетики, теорії ймовірностей, статистики,комп'ютерних наук.

В 60-ті 20 ст. розпочалась розробка концепцій управління, які базуються на використанні математичного апарату. В цей час з’являються нові елементи внутрішньо фірмового планування:

1.Імітаційне моделювання рішень.

2.Методи аналізу в умовах невизначеності.

3.Математичне обґрунтування управлінських рішень.

Внесок в управління представників школи кількісних методів полягає в наступному:

1.Поглиблення розуміння складності управлінських проблем, завдяки застосуванню різних математичних моделей.

2.Розвиток та використання кількісних методів для надання допомоги менеджерам, які приймають рішення у складних і кризових ситуаціях.

У розвитку управлінської науки в Україні виділяють 7 періодів розвитку:

I.1918-1921 рр.

Розроблялись форми і методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовувались принципи централізації, організаційні методи управління, адміністрування та державного регулювання.

II.1922- 1928 рр.

Здійснювалось подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом. Були зроблені спроби застосування господарського розрахунку, як основи економічних методів управління, з’явились перші трести та синдикати, а також формально вивчались можливості участі працівників в управлінні.

III.1929- 1945 рр.

Етап пов’язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва. Значна увага приділялась вдосконаленню структур управління, методам підбору та підготовки кадрів, плануванню та організації виробництва.

IV.1946 – 1965 рр.

Характеризується пошуком нових форм функціонування державних органів управління, а також спробою переходу до територіально- галузевої системи управління.

V.1966- 1975 рр.

Здійснено спробу проведення господарської реформи через посилення ролі економічних методів управління. Етап підтвердив неефективність реформ, які проводились в рамках командно- адміністративної системи.

VI.1976 – 1985 рр.

Характеризується усвідомленням неважливості реформування командно-адміністративної системи, яка склалась в економіці Радянського союзу.

VII.1986 – наші дні.

Етап проведення економічних реформ. Поділяється на 5 підетапів:

1.Характеризує роботу підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованому на нормативному розподілі прибутку.

2.Застосування 2 моделі господарського розрахунку, побудованій на нормативному розподілі доходу.

3.Впровадження прогресивних норм, організації праці, а також збільшення економічної свободи підприємств.

4.Впровадження територіального госпрозрахунку на всіх рівнях управління.

5.Початок та розвиток ринкових реформ (процес роздержавлення та приватизації власності, орендні кооперативні підприємства, лібералізація торгівлі та зовнішньоекономічна діяльність).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Школа психології та людських стосунків.	\|	Основні функції менеджменту та принципи їх реалізації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.