МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
П Л А НВСТУП. За строком виникнення. 4.1. Плановий – затверджений у законі про Державний бюджет. 4.2. Звітний – фактичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту.
З приводу впливу бюджетного дефіциту на розвиток економіки існують суперечливі погляди.
Джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:
- державний кредит; - емісія грошей.
Державні позики залежно від територіального розміщення поділяються на внутрішні і зовнішні.
Внутрішні характеризують залучення коштів від юридичних та фізичних осіб на внутрішньому фінансовому ринку. Зовнішні пов’язані з надходженням коштів від кредиторів інших країн (юридичні, фізичні особи, уряди чи урядові організації), міжнародних організацій, міжнародних фінансових інститутів.
Емісія грошей –випуск в обіг грошей на покриття бюджетного дефіциту. Такі гроші є незабезпеченим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Саме тому вона спричиняє інфляцію – знецінення грошей. Грошей стає більше, однак вартість грошової одиниці знижується, тобто сукупна вартість грошей в обігу залишається незмінною і знов-таки недостатньою. Але, оскільки це виявляється тільки після випуску зайвих грошей, емісію можна використати для збалансування бюджету.
Таким чином, із двох джерел покриття бюджетного дефіциту реальним і повноцінним є державні позики. Але їх можна одержати за певних умов:
1. Наявність кредиторів, які мають тимчасово вільні фінансові ресурси. 2. Довіра з боку кредиторів до держави. 3. Наявність стимулів до надання позик державі. 4. Спроможність держави своєчасно повернути борги та виплатити проценти.
Шляхами скорочення бюджетного дефіциту може бути:
1. Ліквідація дотацій збитковим підприємствам. 2. Скорочення витрат на управління. 3. Реформування податкової системи.
Наслідки – зростання Державного внутрішнього і зовнішнього боргу.
ТЕМА 5 Л Е К Ц І Я 11 Для покриття своїх витрат, пов’язаних з фінансуванням різноманітних потреб суспільства держава може залучати вільні фінансові ресурси господарчих структур і засобів населення. Головним способом отримання додаткових фінансових ресурсів є державний кредит. Мета : Розкрити значення і роль державного кредиту у фінансової діяльності держави та дослідити його зв’язок з бюджетним дефіцитом і державним боргом.
10. Сутність державного кредиту, його види і форми.
11. Класифікація державних позик і джерела їх погашення.
12. Обслуговування та методи управління державним боргом.
10. Сутність державного кредиту, його види та форми. Державний кредит –це сукупність економічних відносин між державою з одного боку та фізичними і юридичними особами - з іншого, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитором і гарантом.
Основна класична форма державно-кредитних відносин, коли держава виступає позичальникомкоштів.
Будучи кредитором, держава за рахунок коштів бюджету надає, на платній основі, за умови обов’язкового повернення, кредити юридичним і фізичним особам. Але обсяг таких операцій значно менший, ніж при попередній формі.
У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик, взятих на себе фізичними і юридичними особами, вона є гарантом. Оскільки державні гарантії, як, правило розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників, то вони призводять до зростання витрат із централізованих грошових фондів.
Завданнядержавного кредиту полягає у формуванні додаткових фінансових ресурсів держави за рахунок мобілізації тимчасово вільних коштів населення, підприємств і організацій.
За економічноюсутністю, державний кредит це відносини вторинного розподілу вартості ВВП.
Причини існування 1. Бюджетний дефіцит. 2. Потребою у виконанні державою своїх функцій. 3. Постійно зростаючи потреби держави.
Наслідки існування –державний борг.
Таким чином, бюджетний дефіцит є причиною появи державного кредиту , а існування державного кредиту призводить до появи державного боргу.
Крім державного кредиту функціонують ще п’ять форм достатньо самостійних форм кредиту : банківський, комерційний – між юридичними особами у формі реалізації продукції з відстрочкою платежу, для прискорення процесу реалізації товару, споживчий –цільова форма кредитування фізичних осіб, міжнародний, лихварський – (ростовщический ) має нелегальні форми прояву і видається особам які не мають ліцензій.
Одним з поширених форм кредиту із них є банківський.
Державний кредит має певні спільні риси з банківським кредитом:
1. Поверненість. 2. Строковість. 3. Платність.
Відмінності їх полягають у призначенні.
Банківський кредитпризначений для задоволення виробничих потреб суб’єктів господарювання. Державний кредит призначений для задоволення потреб державних органів влади і управління.
Щодо поняття форм і видів державного кредиту, то сучасна література використовує широку палітру визначень.
Василик О.Д. “ Державні фінанси України” 2002р. Дає таке визначення: Форми державного кредиту – товарна і грошова, а види – державні позики, вклади населення і інш.
Опарін В.М. “Фінанси” 1999р. : Форми – ощадна справа, державні позики, а види – облігації, казначейські зобов’язання.
Базидевич В.Д. “Державні фінанси” 2002р. Дає дві форми - державні позики і ощадну справу, в свою чергу державні позики поділяє на види.
На мій погляд найбільш повну і об’єктивну класифікацію можна прийняти, якщо об’єднати визначення, які дають два автора у своїх посібниках “Фінанси” – Загорський В.С. і Романко О.Р.
Видидержавного кредиту:
- внутрішній; - зовнішній.
Формидержавного кредиту:
- державні позики;
- ощадна справа, якщо залучені кошти спрямовуються до бюджету. У комерційних банків мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси;
- грошово – речові лотереї;
- використання коштів державного позикового фонду.
В свою чергу, державні позики, як основна форма державного кредиту, класифікується за деякими признаками.
11. Класифікація державних позик і джерела їх погашення. 1. За правовими оформленням: 1.1.На підставі угод. Угодами оформляються кредити від інших держав, міжнародних організацій і фінансових інститутів. 1.2.Цінними паперами. З їх допомогою мобілізуються кошти на фінансування ринку. Види цінних паперів, якими оформляються позики: 1.2.1.Облігації. Можуть бути знеусобленими – на покриття дефіциту бюджету; цільовими – під конкретні програми. Облігація має такі види оцінки: - номінальна – зазначена сума боргу; - курсова – ціна, за якою вона продається залежно від дохідності, надійності, ліквідності. 1.2.2.Казначейські зобов’язання. Казначейськими зобов’язаннями оформляються, як правило, короткострокові позики. Відмінності між облігаціями та казначейськими зобов’язаннями: - облігації випускаються з метою поповнення бюджету, цільових державних фондів, на спеціальні цілі; казначейські зобов’язання – лише на поповнення бюджету; - за облігаціями фінансових доходів виплачується у фіксованих відсотках, у вигляді виграшів; за казначейськими зобов’язаннями – у фіксованих відсотках; - облігації обертаються вільно або обмежено серед населення і юридичних осіб; казначейські зобов’язання – реалізовуються лише серед населення.
2. За правом емісії: 2.1.Державні. Випускаються центральними органами управління, і надходження від них спрямовуються до державного бюджету.
2.2.Місцеві.Випускаються місцевимиорганами управління, і надходження від них спрямовуються до місцевих бюджетів.
3. За характером використання цінних паперів:
3.1.Ринкові. Вільно купуються, продаються і перепродаються на ринку цінних паперів. 3.2.Не ринкові. Власники не можуть продати такі цінні папери, крім того, вони не допускаються на ринок цінних паперів.
4. За забезпеченістю: 4.1.Заставні. Забезпечуються державним майном чи конкретними доходами. 4.2.Беззаставні. Не мають конкретного матеріального забезпечення і їх надійність визначається авторитетом держави.
5. За терміном погашення. 5.1. Короткострокові (до 1 р.) 5.2. Середньострокові (1 - 5 рр.) 5.3. Довгострокові (більше 5 рр.)
6. За виплатою доходу:
6.1.Відсоткові. Дохід встановлюється у вигляді позичкового відсотка. Може встановлюватися як тверда фіксована ставка, так і плаваюча (змінюється під впливом попиту і пропозиції на кредитному ринку). 6.2. Виграшні. Виплата доходу здійснюється на підставі проведених тиражів виграшів. Дохід отримують ті кредитори, чиї облігації виграли. 6.3. Дисконтні. Державні цінні папери купуються з певною знижкою, а погашаються за номінальною вартістю.
|
||||||||
|