Індекси на фондовому ринку. Українська фондова біржа

Для якісного оцінювання становища ринку цінних паперів і кількісного оцінювання його динаміки зручно використовувати індекси. Індексом фондового ринку є певне число, яке характеризує його якісний стан.

Індекси - це інструменти оцінювання поведінки ринку цінних паперів, що відображають макроекономічні процеси. Під час нестабільності в економіці індекси падають. Якщо ж спостерігається економічне зростання, індекси ростуть.

Залежно від вибору цінних паперів, інформація про які використовується для обчислення індексу, він може характеризувати фондовий ринок в цілому, ринок груп цінних паперів (ринок державних цінних паперів, ринок облігацій, ринок акцій і т.д.), ринок цінних паперів галузі (нафтогазового комплексу, телекомунікацій, транспорту, банків і т.д.). Порівняння динаміки поведінки цих індексів дає змогу спостерігати за змінами стану будь-якої галузі стосовно економіки в цілому.

Індекси розроблені для різних фінансових інструментів, таких як акції, боргові цінні папери, іноземна валюта і т. ін.. Проте індекси на акції (фондові індекси) є найбільш відомими.

Більше половини фондових індексів належить до однієї з двох груп: капіталізовані і цінові індекси.

Капіталізовані індекси - це тип індексів, які вимірюють загальну капіталізацію підприємств, цінні папери яких використовуються для розрахунку індексу на конкретну дату.

Капіталізація - це добуток ринкової вартості цінних паперів і їх чисельності, що перебуває в обігу.

Індекси використовуються як вихідні дані для обчислення параметрів економічних біржових моделей. Через індекс відомі компанії мають змогу оцінити поведінку індивідуальних акцій, враховуючи поведінку ринку цінних паперів в цілому. За допомогою індексів визначають найкращу оцінку ринкового коріння.

Індекси можна розглядати як інструмент для реалізації стратегії інвестування.

Для того, щоб фондовий ринок більш точно відображав об'єктивні процеси на ринку цінних паперів, необхідно правильно використовувати методику обчислення фондових індексів.

Розглядаючи методику обчислення фондових індексів, потрібно відповісти на такі запитання:

• за якими формулами обчислюються фондові індекси;

• яким вимогам має відповідати інформація, що використовується при розрахунку індексу;

Сьогодні акції є повсякденним інвестиційним інструментом у руках навіть найбільш консервативних інвесторів. Коло аматорів біржової гри розширилося зі жменьки кланових груп з Уолл-Стріту до мільйонів представників середнього класу. А завдяки мережним технологіям до «біржової рулетки» тягнеться дедалі більше гравців. Свіжа і достовірна інформація про стан ринку стала доступною практично кожному. А як швидко оцінити загальний напрямок ринку? Насамперед дивляться на біржові індекси і їхню динаміку.

Сучасний фондовий ринок з його незліченними індикаторами (Dow Jones Averages, Nasdaq, NYSE Index, S&P 500, Wilshire 5000, Nikkei, DAX...) і їх різновидами стає повсякденністю. Але тоді, наприкінці XIX століття, індекс Доу Джонса сприймався як промінь світла в темному царстві. Сто з чимось років тому навіть бувалі ділки з Уолл-Стріту не могли розібратися в щоденній плутанині курсів і визначити тенденцію ринку - чи рухається він вгору, чи вниз, чи просто стоїть на місці.

З того часу одним з найпопулярніших біржових індикаторів у США залишається «промисловий середній» (Dow Jones Industrial Average) із сімейства індексів Dow Jones Averages (DJA). Акції хоча б однієї з тридцяти його промислових компаній, як правило, знаходяться в портфелі поважаючого себе індивідуального чи інсти-туціонального інвестора. 1 неспроста - адже всі акції цієї тридцятки становлять приблизно п'яту частину восьмитрильйонної вартості акцій усіх американських компаній і близько чверті всіх акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Але повернімося в американське минуле. Прагнучи створити порядок з хаосу, З липня 1884 р. Чарльз Доу доповів громадськості про перший із сімейства своїх ринкових індикаторів у журналі «Customers Afternoon Letter» - попереднику «The Wall Street Journal». Оскільки група складових індексу акцій обіймала дев'ять залізничних і дві промислові компанії, то перший індекс Доу був названий «залізничним» (Dow Jones Railroad Average).

Спочатку індекс розраховувався як середнє арифметичне всіх акцій, що входять до нього. Наприклад, у той далекий день він становив 69,93 пункту - результат розподілу сукупної вартості всіх акцій (769,23) на кількість компаній (II). Аналогічно визначався і «промисловий середній» (Dow Jones Industrial Average, DJIA), який був уведений навесні 1896 p.

З того часу ця шкільна арифметика практично не змінилася. Але сама ідея, що індекс можна використовувати для розрізнення довгострокових трендів фондового ринку від короткострокових флуктуацій, заслуговує на повагу. «Для того, щоб розрізнити морський приплив і відплив, - говорив Доу, - можна ставити палички в пісок на тому місці, де закінчує свій біг хвиля. Аналогічно, за максимумами і мінімумами індикаторів можна розрізняти «ведмежі» і «бичачі» тенденції ринку».

Індекс Доу виявився простим і зручним етапом відліку для порівняння окремих акцій з курсом ринку. В інвестора з'явилася можливість зіставляти ринок з іншими індикаторами стану економіки. З'явилася нова тема для розмови.

З 7 жовтня 1896 p. Wall Street Journal став щодня публікувати значення up числового індексу, що містила на той час акція заможної компанії, і практика н регулярної біржової статистики була успішно довершена.

В Україні прийнято і діє багато нормативних актів, що заклали основу для функціонування цінних паперів. Одним з головних нормативних актів, що регулює взаємини між всіма учасниками, є Закон України « Про цінні папери і фондову біржу». Відповідно до цього Закону фондова біржа створюється лише як акціонерне товариство, її засновниками можуть бути лише торговці цінними паперами, і їх має бути не менш 20. Засновники повинні внести до статутого фонду біржі певну суму.

Акціонерами фондової біржі в нашій країні можуть стати як підприємці, великі банки, так і будь-який громадянин, що вклав свої заощадження в акції.

Фондова біржа України грунтується на безприбуткових засадах і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів у гроші без фінансових втрат для власника, стабільності ринку, широкої гласності та довіри. Це дозволить їй: залучати грошові суми для інвестицій у виробничу і соціальну сфери; перерозподіляти капітали між різними галузями і підприємствами; централізувати капітали, стабілізувати заощадження представників різних верств населення, створювати умови для розвитку в країні підприємницької діяльності.

Організацію українського ринку цінних паперів і створення необхідних умов для його функціонування взяла на себе Українська фондова біржа (УБФ). Серед її акціонерів (усього їх близько ЗО) такі великі республіканські банки, як Укрінбанк, Агропромбанк, Укрсоцбанк, Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Ужгороді, Криму.

Виходячи з важливої регулюючої ролі фондової біржі в економічному житті країни, встановлено, що вона є суб'єктом особливої державної реєстрації, її реєструє Кабінет Міністрів України, тимчасом як товарну - виконком місцевої Ради (як і всіх суб'єктів підприємницької діяльності на загальній основі). Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що Міністерство фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі, що мають право брати участь у роботі її керівних органів. Така практика має місце в країнах з розвинутою економікою: наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з нагляду за фондовими біржами. Уряд має намір йти на визнання правонаступництва у відношенні цінних паперів і здійснювати компенсацію втрат від їх знецінювання.

Закон передбачає також особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Одним з них є виникнення ситуації, коли в біржі залишається 10 членів і протягом 6 місяців до її складу не будуть прийняті нові члени. Таким способом законодавець намагається не допустити виникнення монополістів у сфері фондового ринку.

На УБФ відповідно до чинного законодавства можуть випускатися і бути в обігу як державні, так і недержавні цінні папери, укладатися касові угоди й угоди на термін.

Перші торги на УБФ відбулися 6 лютого 1992 р. Зараз, крім основної біржі, функціонують 25 її філій по всій Україні. 13 грудня 1993 р. відбулися перші електронні торги.

Практика функціонування фондового ринку показує, що ринок недержавних цінних паперів розвивається досить високими темпами. На І липня 1993 р. в Україні були зареєстровані 218 недержавних емітентів, якими випущено цінних паперів на загальну суму 41,1 млрд. крб. Більшість цих цінних паперів - акції, їх випущено на суму 40,9 млрд. крб., а облігацій - тільки на 2,2 млрд. крб. Водночас видно тенденцію дозростання обсягів угод з реалізації кредитних ресурсів порівняно з продажем акцій та інших цінних паперів. На біржі провадяться і такі операції, як реалізація експортних квот, валютні торги тощо. Це свідчить про те, що біржа перебуває на «голодному пайку» (у країні не створений ринок цінних паперів на первинному рівні), немає товару фондової біржі - цінних паперів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційно-управлінська структура фондових бірж. Політика організації будови фондової біржі	\|	ЛЕКЦИЯ 4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.