Класифікація системи опалення

Системи опалення по розміщенню основних елементів поділяються на місцеві та центральні.

У місцевих системах для опалення одного приміщення усі три основні елементи конструктивно об’єднуються в одній установці, безпосередньо в якій відбувається отримання, перенесення та теплопередача в приміщення. Теплопереносне середовище нагрівається гарячою водою, паром, електрикою або за рахунок спалювання якого-небудь палива. У місцевій системі опалення з використання електричної енергії, теплопередача може здійснюватися за допомогою рідкого або газоподібного теплоносія або без нього безпосередньо через тверде середовище.

Центральними називаються системи, призначені для опалення групи приміщень із одного теплового центру. У тепловому центрі знаходяться теплообмінники або теплогенератори (котли). Вони можуть розміщуватися в опалювальній будівлі (у місцевому тепловому пункті або котельній), а також зовні будівлі – у центральному тепловому пункті (ЦТП), на тепловій станції (окремо розміщеній котельній) або ТЕЦ.

Теплопроводи центральних систем поділяють на:

ü магістралі (подачі, по яким подається теплоносій і зворотні, по яким охолоджений теплоносій відводиться);

ü стояки (вертикальні труби або комини);

ü вітки (горизонтальні труби або комини), які зв’язують магістралі з підведенням до опалювальних приладів (із розгалуженнями до приміщень при теплоносії повітря).

Прикладами центральної системи є система опалювання будівель зі власною пательнею, принципова схема якої не буде відрізнятися від схеми на рис. 1.1., якщо опалювальні прилади розміщені у всіх приміщеннях будівлі.

Центральна система опалювання називається районною, якщо група будівель опалюється із окремо розміщеної центральної теплової станції. Теплообмінники та опалювальні прилади системи тут також розділені: теплоносій нагрівається на тепловій станції, переміщується по зовнішнім та внутрішнім (всередині будівлі) теплопроводам у окремі приміщення кожної будівлі до опалювальних приладів та охолодженим повертається на станцію. (рис. 1.2)

Рис. 1.2. Принципова схема районної системи опалювання

1- підготовлення первинного теплоносія;

2- місцевий тепловий пункт;

3 і 5 – внутрішні падаючі та зворотні теплопроводи;

4 – опалювальні прилади;

6 і 7 –зовнішній падаючий та зворотній теплопроводи;

8 – циркуляційний насос.

У сучасних системах теплопостачання цивільних будівель від ТЕЦ і потужних теплових станцій використовуються два теплоносія. Первинний високотемпературний теплоносій переміщується від ТЕЦ або станції по міським розподільчим теплопроводам до ЦТП і зворотно. Вторинний теплоносій після нагріву в теплообмінниках (або змішування з первинним) подається по зовнішнім (внутрішньоквартальним) і внутрішнім теплопроводам до опалювальних приладів у кожному опалюваному приміщенні, а потім повертається до ЦТП.

Первинним теплоносієм зазвичай є вода, пара або газоподібні продукти згоряння палива. Якщо первинна високотемпературна вода нагріває вторинну воду, то таку центральну систему опалювання називають водо-водяною. Існують також водоповітряна, пароводяна, пароповітряна, газоповітряна та ін. системи центрального опалення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика систем опалення.	\|	Зниження енергопотреб опалення ЦПС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.