Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Реалізація результатів ревізій і перевірок, проведених органами державної контрольно-ревізійної служби

Кваліфіковано провести ревізію, об’єктивно і принципово обґрунтувати кожний факт, викладений в акті, – важлива і відповідальна частина ревізійної роботи. Але на цьому ревізія не закінчується. Ревізія вважається завершеною, коли виявлені порушення усунуто, а фінансово-господарську діяльність налагоджено таким чином, що забезпечує виконання завдань, що стоять перед підприємствами, установами й організаціями, що були перевірені. Крім того, необхідно вжити заходи, які виключають можливість повторення аналогічних порушень на інших підприємствах, в установах і організаціях.

При реалізації матеріалів ревізій (перевірок), вжитті заходів за їх наслідками необхідно керуватись основними нормативними актами, дотримуватись такого порядку.

Важливе значення має усунення виявлених у ході проведення ревізії (перевірки) порушень законодавства з фінансових питань. У ході ревізії (перевірки) необхідно добиватись максимального усунення виявлених фінансових порушень, недоліків та відшкодування збитків.

При виявленні значних порушень фінансової дисципліни, недостачі коштів, матеріальних цінностей працівники державної контрольно-ревізійної служби в ході ревізії, не чекаючи її завершення, складають за такими фактами проміжний акт, вимагають від посадових осіб необхідні пояснення. Матеріали ревізій, при необхідності, передаються згідно з описом правоохоронним органам для проведення розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності, відшкодування збитків, і одночасно перед керівництвом підприємства (установи, організації), що перевіряється, ставиться питання щодо усунення виявлених порушень.

При проведенні ревізій і перевірок на підприємствах, в установах і організаціях необхідно ретельно перевіряти постановку роботи щодо відшкодування винними особами матеріальних збитків, незалежно від того, яким чином виявлено ці збитки. Показник відшкодування збитків за рахунок винних осіб є одним з показників ефективності та якості роботи контрольно-ревізійного апарату. Контрольно-ревізійний апарат повинен добиватись максимального відшкодування винними особами нанесених державі збитків відповідно до чинного законодавства України.

Вилучення ревізорами оригіналів необхідних документів здійснюється у випадках, якщо їх збереження на об’єкті, що ревізується, не гарантується, а також у випадках виявлення фіктивних документів, підробок і фальсифікацій на строк до закінчення ревізії або перевірки. У справах організації, підприємства, установи залишається акт вилучення та копії або реєстр вилучених документів, завірені підписами ревізуючого та головного бухгалтера або іншої відповідальної особи організації, яка ревізується.

Факти, що викладені в проміжних актах, у скороченій формі включаються до загального акта ревізії.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, ревізуючі готують і за підписом керівника (або його заступника) відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби направляють керівництву перевіреного об’єкта, його вищій організації вимоги щодо усунення виявлених порушень та вжиття заходів щодо повного відшкодування збитків і притягнення осіб, винних у допущених порушеннях, до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. Загальні підстави й умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, регламентуються статтями 130–138 Кодексу законів про працю України, а дисциплінарної – статтями 139–152 КЗпПУ. При направленні листа до вищої організації, в разі необхідності вносять пропозиції щодо розриву контрактів із керівниками підвідомчих їм підприємств і організацій.

У всіх випадках за результатами проведених ревізій (перевірок) у межах наданих прав контрольно-ревізійні підрозділи оформляють рішення про застосування фінансових санкцій.

Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної контрольно-ревізійної служби України, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких ревізій і перевірок.

Згідно з Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.93 № 2939-ХІІ контрольно-ревізійним підрозділам надано право вилучати в дохід відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємств і організацій, виявлені ревізіями або перевірками приховувані і занижені валютні та інші платежі; стягувати до бюджету кошти, одержані міністерствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами й організаціями за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; застосовувати до підприємств, установ і організацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 30.07.98 № 130, фінансові санкції, передбачені в підпунктах 3.3.1 і 3.3.2 цієї Інструкції, застосовуються щодо податків, інших платежів, за якими встановлено обов’язкове подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків. Рішення про застосування фінансових санкцій приймається у строк не пізніше десяти днів з дня складання акта ревізії (перевірки).

Рішення про вилучення і стягнення коштів та застосування фінансових санкцій за результатами ревізій і перевірок (далі – рішення) приймаються Головним контрольно-ревізійним управлінням України та контрольно-ревізійними управліннями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, а також контрольно-ревізійними підрозділами (відділами і групами) в районах, містах, районах у містах (надалі контрольно-ревізійні органи), яким надано статус юридичної особи, за встановленою формою в п’яти примірниках: перший – надається підприємству, установі, організації та іншим суб’єктам підприємництва, у яких вилучаються кошти; другий – органам державної податкової служби для контролю за надходженнями коштів до бюджетів та державних цільових фондів; третій – органу, якому безпосередньо підпорядковано підприємство, установа, організація та інший суб’єкт підприємницької діяльності, для відповідного реагування; четвертий – за необхідністю, органу статистики для контролю за внесенням відповідних змін до статистичної звітності. Останній примірник залишається у справах органу державної контрольно-ревізійної служби, яким прийнято рішення.

Платежі за прийнятими рішеннями перераховуються підприємствами, установами й організаціями на відповідні розділи і параграфи класифікації доходів бюджету самостійно у десятиденний термін з дня прийняття рішення, а при несвоєчасній сплаті зазначені суми стягуються податковими органами в порядку, передбаченому чинним законодавством. Суми відрахувань на позабюджетні рахунки контрольно-ревізійних підрозділів стягуються органами державної контрольно-ревізійної служби в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вилученню підлягають визначені на підставі матеріалів ревізій і перевірок усі суми, незалежно від фінансового стану підприємства, установи, організації чи іншого суб’єкта підприємницької діяльності.

Отже, у зв’язку із специфікою роботи, у органів державної контрольно-ревізійної служби може виникнути необхідність звернутися до господарського суду як з майновим – з вимогою відшкодування сум, так і немайновим – з вимогою визнати договір чи інший акт незаконним – позовами.

Не поширюються вимоги щодо до господарського врегулювання господарських спорів на спори про визнання недійсними договорів та деякі інші господарські спори.

Звернутися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави може тільки юридична особа. Контрольно-ревізійні відділи (групи), які за своїм статусом не є юридичними особами, повинні подати клопотання до вищої організації щодо звернення до господарського суду та представити необхідні для цього документи ревізій (перевірок).

Застосування органами державної контрольно-ревізійної служби заходів адміністративного впливу повинно провадитись у межах їх компетенції відповідно до законодавства. Ніхто не може бути підданий впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням, а тільки на підставі та за порядком, встановленим законодавством.

При впровадженні у справах про адміністративні правопорушення – порушення законодавства з фінансових питань, їх розгляді, винесенні постанов за цими справами, здійсненні контролю за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень необхідно керуватись Кодексом України про адміністративні правопорушення та Рекомендаціями щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства з фінансових питань, погоджених листом Генеральної прокуратури України від 22.01.98 № 05/3-6вих-98 і надісланих на місця листом Головного контрольно-ревізійного управління України від 24.02.98 № 13–18/45.

Види порушень законодавства з фінансових питань, а також розміри адміністративних стягнень, визначені статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у подальшому КУпАП) такі:

§ приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;

§ відсутність бухгалтерського обліку або порушення установленого порядку;

§ внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності;

§ несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації коштів і матеріальних цінностей;

§ порушення правил ведення касових операцій;

§ перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок.

Невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостачі, розтрат, крадіжок і безгосподарності тягнуть за собою накладання штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першої цієї статті, тягнуть за собою накладання штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2 КУпАП), і накладати адміністративні стягнення мають право начальник ГоловКРУ України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники (стаття 234-1 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань, передбачена статтею 164-2 КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.

Про наслідки ревізії або перевірки в обов’язковому порядку надсилається лист керівництву об’єкта, що ревізувався (перевірявся), з обов’язковими вимогами щодо усунення виявлених порушень, а також вищим органам управління (за підпорядкованістю), інформуються відповідні органи державної влади, а в необхідних випадках матеріали ревізій чи перевірок невідкладно надсилаються правоохоронним органам.

При виявленні порушення законів України, постанов Верховної Ради України, нормативних актів Президента України і Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зареєстрованих у встановленому порядку в Міністерстві юстиції України, у випадках, передбачених чинним законодавством, подається інформація:

· Головним контрольно-ревізійним управлінням України – Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

· контрольно-ревізійними управліннями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі – Головному контрольно-ревізійному управлінню України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, районним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;

· контрольно-ревізійними відділами у районах, містах і районах у містах – контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідним місцевим державним адміністраціям;

· результати ревізій виконання бюджетів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та стану роботи фінансових органів і органів Державного казначейства повідомляються керівником ревізійної групи Раді міністрів Автономної Республіки Крим, керівництву обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій та в разі необхідності розглядаються на засіданнях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій;

· результати ревізій виконання бюджетів районів, міст, районів у містах та стану роботи фінансових і казначейських органів цих регіонів доповідаються місцевим державним адміністраціям та розглядаються на засіданнях їх колегій, для участі в роботі яких у райони (міста) виїжджають керівні працівники обласного фінансового управління чи контрольно-ревізійного управління в області (місті). Керівництво обласного фінансового управління і контрольно-ревізійного в області (місті) вирішує також питання про необхідність розгляду наслідків таких ревізій на засіданні обласного (міського) фінансового управління;

· результати ревізій виконання бюджетів сільських і селищних рад та забезпечення збереження у них коштів виносяться на розгляд виконкомів цих рад, а в необхідних випадках – на розгляд відповідних рад вищого рівня.

Забезпечити гласність у ревізійній роботі на всіх її етапах – найголовніше завдання кожного контролера-ревізора. Однією з форм гласності та участі громадськості в проведенні ревізій і перевірок є доповіді ревізорів. Перед тим, як оприлюднити результати ревізії, доцільно проінформувати про них керівника підприємства, установи, організації і порадитися, на яких зборах чи нараді доповісти про результати ревізії. Перевіряючому необхідно ретельно підготуватися до виступу на зборах чи нараді.

Виступ повинен бути конкретним, ґрунтуватися на фактах, із зазначенням виявлених порушень, їх причин і винних осіб. З урахуванням висловлених міркувань ревізуючий після зборів чи наради спільно з адміністрацією уточнює план або перелік заходів, спрямованих на усунення недоліків та покращання фінансово-господарської діяльності організації, яку перевіряють. Ці заходи оформляються наказом або розпорядженням керівника підприємства, організації, установи, що перевірялася.

У разі потреби матеріали ревізій (перевірок) оприлюднюються через засоби масової інформації.

Працівники органів ДКРС готують і вносять пропозиції, беруть участь у підготовці проектів рішень, наказів щодо усунення виявлених фінансових порушень.

Якщо діями чи бездіяльністю посадових осіб державі або юридичній особі заподіяні матеріальні збитки, але їх дії в кримінальному порядку не розглядаються, належить поставити вимоги перед керівником перевіреної або вищої (за підпорядкуванням) організації щодо пред’явлення позовів до винних осіб.

Контроль за станом усунення виявлених порушень, виконання рішень за наслідками проведених ревізій (перевірок). Важливим методом підвищення дієвості ревізій і перевірок є чітко організований подальший контроль за фактичним виконанням розроблених заходів, виданих наказів, прийнятих рішень та інших документів, який повинен здійснюватися регулярно.

Контроль за виконанням вжитих заходів щодо усунення порушень здійснюється шляхом отримання інформації від керівників підприємств і організацій. Проте найбільш дієвою формою контролю є перевірка прийнятих рішень і вжитих заходів, повноти відшкодування збитків, надходження до бюджету належних коштів безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях, що перевірялись.

Враховуючи, що перевірка виконання рішень є важливим завданням, цю роботу необхідно передбачувати в планах роботи і по можливості доручати такі перевірки тим контролерам-ревізорам, які раніше проводили ревізії в цих організаціях.

Проведену ревізію (перевірку) потрібно вважати завершеною лише після того, як забезпечено фактичне усунення виявлених фінансових порушень і недоліків.

У разі виявлення фактів невжиття заходів щодо відшкодування збитків, випадків повторення правопорушень, за які вже було накладено адмінстягнення, приймаються рішення про повторне накладення адміністративних стягнень.

Усі суми, які фактично відшкодовані, поновлені, перераховані до бюджету, факти притягнення винних осіб до дисциплінарної та матеріальної відповідальності повинні мати документальне підтвердження.

Контрольно-ревізійні підрозділи в обов’язковому порядку передбачають у планах роботи проведення повторних перевірок стану усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань.

Наслідки таких перевірок оформляються актом (довідкою), розглядаються керівництвом, після чого приймаються відповідні рішення.

Таким чином, дієвість кожної ревізії (перевірки), тобто вжиття заходів, що забезпечують зміцнення фінансової дисципліни, економне витрачання та збереження коштів і матеріальних цінностей у бюджетних установах, на підприємствах і організаціях усіх форм власності є найважливішим завданням державної контрольно-ревізійної служби.

13.6. Звіт про контрольно-ревізійну роботу та подання термінових донесень за виявленими порушеннями фінансової дисципліни

Звіт про контрольно-ревізійну роботу затверджено наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 18.12.97 № 165 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 04.03.99 № 21).

1. Загальні положення. Звіт про контрольно-ревізійну роботу складається і подається органами державної контрольно-ревізійної служби за наслідками її контрольно-ревізійної роботи наростаючим підсумком із початку року (відсутність того чи іншого показника (рядок, графа) прокреслюється).

У звіт включаються дані після закінчених та оформлених у звітному періоді ревізій і перевірок, у тому числі за проміжними актами, матеріали яких передані у правоохоронні органи, які проведені безпосередньо працівниками державної контрольно-ревізійної служби. Дані про фінансові порушення, виявлені іншими контролюючими органами, до звіту не включаються.

У разі остаточного опротестування (скасування) матеріалів ревізії (перевірки) за фактами порушень фінансової дисципліни в арбітражному суді суми виявлених порушень із показників звітності виключаються.

Суми незаконних витрат, недостач і розкрадань грошових коштів в іноземній валюті включаються у звіт шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю, що діє на території України, за курсом Національного банку України на день виявлення порушень фінансової дисципліни (складання акта), а відшкодовані, повернуті (поновлені) суми – за курсом на день здійснення таких операцій.

Зведений звіт про контрольно-ревізійну роботу контрольно-ревізійного управління включає в себе дані звітів усіх структурних підрозділів, які йому підпорядковані.

Звіт про контрольно-ревізійну роботу підписує начальник контрольно-ревізійного управління або його заступник, у регіонах і містах – начальник контрольно-ревізійного відділу або його заступник.

2. Розділ І. Перевірено підприємств, установ і організацій (кількість). У цьому розділі відображається кількість підприємств, установ і організацій, що зареєстровані органами статистики в Єдиному державному реєстрі, на яких проведені ревізії та перевірки, за винятком зустрічних. Ревізія і перевірка вважається проведеною, якщо за її результатами складені і підписані у встановленому порядку відповідно акт або довідка.

У окремих рядках наводяться дані про загальну кількість перевірених підприємств, установ і організацій, включаючи і тих, які утримуються за рахунок бюджетних коштів.

3. Розділ ІІ. Ревізіями і перевірками виявлено незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат, недостачі, розкрадання коштів і матеріальних цінностей. У цьому розділі показуються виявлені ревізіями та перевірками: незаконні і не за цільовим призначенням проведені витрати коштів і матеріальних цінностей, їх нестачі і розкрадання.

У показниках цього розділу відображається відповідно кількість підприємств, установ та організацій, де встановлені факти незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат, недостачі і розкрадання коштів і матеріальних цінностей, їх сума в цілому; кількість підприємств, установ і організацій, де встановлені факти незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат коштів і матеріальних цінностей та їх сума, в тому числі окремо за бюджетними установами та організаціями.

У показник “незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат коштів і матеріальних цінностей” включаються виявлені ревізіями і перевірками:

– бюджетні кошти, що передбачені для державних потреб (програм), які витрачені незаконно, з порушенням чинного законодавства, діючих нормативних актів (у тому числі про бюджетну систему), не за цільовим призначенням і не для державних потреб, внаслідок чого державна, комунальна власність перейшла у недержавну (колективну, приватну);

– вартість основних засобів, інших матеріальних цінностей, що знаходились у державній, комунальній власності і незаконно перейшли у недержавну власність;

– суми, витрачені бюджетними організаціями понад виділені на заробітну плату асигнування (у зв’язку з утриманням працівників понад затверджену штатну чисельність, внаслідок незаконного підвищення окладів, ставок, за невідпрацьований час тощо);

– незаконно виплачені суми премій, пенсій, компенсацій, допомоги, стипендій;

– незаконні видатки внаслідок безпідставного списання підзвітних сум за відрядженнями;

– незаконні витрати державних бюджетних коштів, що допущені в результаті завищення обсягів фактично виконаних робіт, послуг (інших кількісних показників), встановлених норм витрат;

– суми, недоотримані державними підприємствами та організаціями при реалізації основних засобів (інших матеріальних цінностей) внаслідок порушення встановленого порядку визначення їх вартості (продажу за заниженими цінами);

– незаконне списання за обліком перерахованих сум (дебіторської заборгованості) за неотримані послуги, матеріальні цінності;

– інші незаконні витрати державних коштів і матеріальних цінностей, що спричинили збитки об’єкта контролю;

– витрати коштів державного бюджету, місцевих бюджетів не за цільовим призначенням, наприклад, кошти, виділені на заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, витрачені не за призначенням на фінансування соціально-культурних закладів, установ за іншими державними програмами;

– витрати бюджетних коштів на утримання апарату міністерства понад затверджений кошторис у межах загальних бюджетних асигнувань за системою цього міністерства (у т. ч. за рахунок коштів, виділених на утримання підвідомчих організацій).Незаконними витратами вважаються витрати, проведені з порушенням чинного законодавства при умові списання за касовими видатками бюджетної установи, а також фактичні витрати, здійснені понад затверджені ліміти на відповідний період; суми втрат, віднесені на собівартість робіт, послуг суб’єктами господарської діяльності, що призвели до прямих збитків підприємства (завищення норм витрат, тарифів, розцінок тощо).

Не включаються в незаконні витрати:

– суми дебіторської заборгованості, що рахуються за обліком і термін повернення та позовної давності яких минув;

– суми витрат (фінансування яких передбачається за рахунок прибутку, цільових коштів та інших джерел), віднесені на собівартість робіт, послуг суб’єктами господарської діяльності;

– інші незаконні витрати, що не спричинили збитків.

У показник недостачі і розкрадання коштів і матеріальних цінностей включаються виявлені ревізіями та перевірками недостачі і розкрадання коштів і матеріальних цінностей на підприємствах, в установах і організаціях та інші збитки, виявлені у недержавній формі власності.

4. Розділ ІІІ. Виявлено інших порушень фінансової дисципліни. У цьому розділі показуються виявлені ревізіями і перевірками:

– суми завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів, у тому числі у зв’язку з завищенням і неправильним обрахуванням штатів, контингенту, інших кількісних показників, а також застосуванням норм витрат із порушенням чинного законодавства;

– лишки коштів і матеріальних цінностей на основі оформлених у встановленому порядку матеріалів інвентаризацій;

– суми заниження при обліку вартості основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей (суми їх дооцінки, індексації відповідно до існуючого порядку, які безпідставно не були відображені при бухгалтерському обліку і звітності). Крім того, у цьому розділі відображаються суми вартості матеріальних цінностей і коштів, які безпідставно не були оприбутковані при бухгалтерському обліку, але є в наявності;

– зайво зараховані, але не сплачені суми: заробітної плати, за виконані роботи, послуги тощо;

– кошти, приховані в банках України та за кордоном;

– занижена вартість приватизованого майна та орендної плати;

– сума іммобілізації обігових коштів підприємства;

– сума взаємозаліку, проведеного при відсутності на зазначену дату недоїмки по платежах до бюджету, яка не належить до незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат.

5. Розділ ІV. Донараховано до бюджету платежів та інших сум, відрахувань до державних фондів. У цьому розділі (рядок 150) показуються суми, які донараховані за наслідками ревізій та перевірок і підлягають внесенню до бюджету, державних позабюджетних фондів, у тому числі внаслідок:

– заниження платниками сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, інших доходів, а також належних до сплати сум пені, штрафних санкцій за такі порушення;

-- кошти, одержані міністерствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами, організаціями за незаконними угодами та з порушенням чинного законодавства;

– не внесення належних відрахувань до державних фондів і сум штрафних санкцій за такі протиправні дії;

– пеня і штрафи за скасованими взаємозаліками.

6. Розділ V. Вжиті заходи за наслідками ревізій та перевірок. У цей розділ включаються дані про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень фінансової дисципліни як в ході проведення ревізій та перевірок на підприємствах, в установах і організаціях, так і на підставі рішень, інших заходів, прийнятих за їх результатами. Такі дані повинні бути підтверджені.

У зв’язку з цим у відповідних рядках цього розділу відображаються:

– суми, які фактично внесені, перераховані на відшкодування незаконних витрат, що призвели до збитків;

– суми, які фактично повернені, поновлені за бухгалтерським обліком на усунення встановлених ревізіями та перевірками незаконних витрат, що не призвели до збитків;

– суми відшкодування за виявленими недостачами, розкраданнями та іншими збитками;

– сума взаємозаліку, що віднесена до незаконних витрат і скасована на момент складання звітності.

В окремому рядку розділу відображають суми, що фактично внесені до бюджету, державних фондів (з урахуванням сум фінансових, штрафних санкцій) за наслідками проведених ревізій та перевірок.

Відповідно окремо відображають такі дані:

– суми скорочених, зарахованих у поточне фінансування завищених бюджетних асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів;

– суми виявлених лишків коштів і вартості матеріальних цінностей, які оприбутковані і проведені по бухгалтерському обліку і звітності;

– суми заниження в обліку вартості основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей, що відновлені по бухгалтерському обліку;

– розмір поновленої в обліку зайво нарахованих, але не сплачених сум: заробітної плати, за виконані роботи, послуги тощо;

– розмір поновлених в обліку коштів, прихованих у банках України та за кордоном;

– розмір поновлених в обліку вартості приватизованого майна та орендної плати;

– сума взаємозаліку, що віднесена до інших порушень фінансової дисципліни і скасована на момент складання звітності.

Поряд з цим в окремому рядку показується кількість справ, які передані (направлені) органам Прокуратури, СБУ, МВС, і по рядку 210 – суми, що визначають розміри незаконних витрат, недостачі, розкрадань грошових коштів і матеріальних цінностей, донарахованих платежів і доходів до бюджету та державних фондів, інших порушень, які відображені в матеріалах ревізій і перевірок.

Окремо (у відповідному показнику) показується кількість осіб, що притягнута за наслідками ревізій і перевірок до дисциплінарної (включаючи звільнення), матеріальної відповідальності, та окремо відображається кількість звільнених із займаних посад осіб.

7. Розділ VI. Середньоспискова чисельність ревізорів. У цьому розділі (рядок 240) показується середньоспискова чисельність ревізорів, що визначається шляхом ділення сум фактичної чисельності ревізорів, які працюють в органах державної контрольно-ревізійної служби, на перше число кожного місяця на кількість місяців (за півроку або рік).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Н а к а з	\|	Початки людської цивілізації на території України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.