Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЗМ 2. Організація роботи з ресурсозбереження на виробництві

Лекція №2

План

1. Методика оцінки експлуатаційних втрат ресурсів від нераціональної маси автомобіля.

2. Предмет ресурсозбереження.

3. Принципи ресурсозбереження.

4. Стандартизація в галузі ресурсозбереження.

5. Задачі в ресурсозбереженні.

6. Оцінка рівня управління ресурсозбереженням на автомобільному транспорті.

1. Оцінимо розрахунками витрату палива на транспортування надлишкової маси автомобіля. Така маса спричинятиме додатковий опір руху автомобіля, значення якого можна вирахувати за формулою

, (2.1)

де — додатковий опір руху автомобіля, кгс;

— сумарний опір руху автомобіля, кгс/кг; при роботі на рівнинній місцевості = 0,027;

— різниця мас, прийнята в розрахунках, дорівнює 2000 кг.

кгс.

Потужність, необхідна на подолання цього опору, визначається за формулою

(2.2)

де — сила опору, яка дорівнює для взятого прикладу ;

— швидкість руху автомобіля, км/год. Для розрахунків приймаємо максимальну швидкість автомобіля КрАЗ-256Б, що дорівнює 70 км/год.

к.с.

Витрата палива для подолання цього додаткового опору визначається за формулою

(2.3)

де — питома витрата палива,

Тоді кількість палива буде:

г/км.

За формулою перевитрату палива відносять на 1 км пройденого автомобілем шляху. Визначимо далі величину перевитрати палива протягом зміни. Дослідженнями встановлено, що пробіг автомобіля КрАЗ-256Б при перевезенні будівельних вантажів змінюється в межах 150—170 км. Для розрахунків приймемо пробіг за зміну рівним 160 км. Тоді величина перевитрати палива буде

кг. (2.4)

Виразимо також цю кількість палива в літрах:

(2.5)

де — вага одного літра дизельного палива, рівна 0,85 кг/л.

Тоді

л.

Віднесемо цю кількість палива на 1000 одиниць автомобілів КрАЗ-256Б. Величина перевитрати палива для цієї кількості автомобілів складає у вагових показниках

кг,

а в об’ємних

л.

Ці розрахунки можна віднести за часом до одного місяця, року. Слід зазначити, що у взятій розрахунковій ситуації не взяті до уваги інші фактори, які спричиняють збільшення витрати палива.

2. Предмет ресурсозбереження складають сторони, властивості та відношення до об’єктів вивчення. Об’єктом вивчення у ресурсозбереженні є ресурси. Це найбільш загальна назва всього того різновиду ресурсів, які є об’єктами вивчення. Один і той же об’єкт може входити до різних дисциплін. Наприклад, паливо є об’єктом вивчення і технічної експлуатації автомобілів, і теорії автомобілів, і дисципліни «Використання експлуатаційних матеріалів та економія паливно-енергетичних ресурсів», і інших дисциплін. Характерним для кожної дисципліни є предмет вивчення. Він буде відрізняти зміст однієї дисципліни від іншої. У зв’язку з цим проаналізовано предмети вивчення дисциплін, які тісно пов’язані з ресурсозбереженням, і встановлено предмети вивчення дисципліни «Ресурсозберігаючі та природоохоронні технології на транспорті» («Ресурсозбереження на транспорті»). Його склали питання, які відображають сторони, властивості та відношення об’єктів:

— характеристики і властивості об’єктів, які впливають на ресурсозбереження;

— вплив діяльності людини на резерви ресурсів;

— заходи зі збереження ресурсів;

— організація і управління ресурсозбереженням на автомобільному транспорті;

— основи маркетингу з ресурсозбереження на автомобільному транспорті;

— структура матеріальних ресурсів, які використовуються при виконанні технологічних процесів технічного обслуговування та ремонту автомобілів;

— вимірники ресурсозбереження, обґрунтування їх значень;

— вплив трудових ресурсів на збереження матеріальних ресурсів;

— значення норм і нормативів для збереження ресурсів;

— властивості матеріальних ресурсів, які забезпечують їх збереження;

— обґрунтування потенційних можливостей у збереженні ресурсів;

— вплив якості вирішення питань конструювання і технології виробництва автомобілів на ресурсозбереження в експлуатаційних умовах;

— значення якості експлуатації автомобілів у збереженні ресурсів;

— типи технологічних процесів, які використовуються у різних дільницях (цехах), зонах ТО і ремонту автомобілів;

— варіантне обґрунтування ресурсозбереження технологічних процесів;

— проблеми ресурсозбереження вторинних ресурсів;

— вплив якості виконання робіт та предметів праці на ресурсозбереження.

3. Висвітлення питань, які складають предмет ресурсозбереження, базується на наступних принципах:

— заходи з ресурсозбереження на рівні підприємства повинні відповідати державним інтересам;

— у ресурсозбереженні повинні брати участь усі члени колективу підприємства;

— збереження ресурсів не повинно негативно відбиватись на призначенні виробу та виконанні трудових процесів;

— ресурсозбереження повинно здійснюватись і мати науково-обґрунтовану базу свого розвитку;

— для покращення роботи з ресурсозбереження необхідно використовувати матеріальне стимулювання;

— заходи з ресурсозбереження повинні сприяти підвищенню ефективності виробництва;

— постійно удосконалювати роботу з ресурсозбереження;

— пропозиції з ресурсозбереження повинні бути єдиними для всіх автопідприємств незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

У лекції кожний із принципів подається з розширеною інформацією про його суть.

4. За Законом України від 2001 року «Про стандартизацію», стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар’єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву.

У ресурсозбереженні задачами стандартизації є:

— визначення єдиної системи показників якості продукції;

— встановлення єдиних систем документації, норм і вимог в галузі проектування і виробництва виробів;

— встановлення єдиних науково-технічних термінів, позначень, одиниць вимірювання та ін., без яких неможливо точно визначити якість продукції і які мають перспективу багатократного використання.

У галузі ресурсозбереження стандартизація знаходиться в початковій стадії свого розвитку. Відомі чотири стандарти, в яких розглядаються питання безпосередньо ресурсів і ресурсозбереження, але є чисельні стандарти, зміст яких пов’язаний с ресурсозбереженням. Серед цих чотирьох стандартів:

ДСТУ 3051-95. Ресурсозбереження. Основні положення. — К.: Держстандарт України, 1995;

ДСТУ 3052-95. Ресурсозбереження. Порядок встановлення показників ресурсозбереження у документації на продукцію. — К.: Держстандарт України, 1995;

ДСТУ 3159-95. Ресурсозбереження. Нормування витрат зварювальних матеріалів. Загальні вимоги. Методи визначення нормативів ручного і механічного електрозварювання. — К.: Держстандарт України, 1995;

ДСТУ 2102-92. Ресурси матеріальні вторинні. Терміни та визначення. — К.: Держстандарт України, 1992.

Стандартом ДСТУ 3051-95 встановлені терміни та визначення з ресурсозбереження. До них належать ресурси; ресурсозбереження; ресурсовикористання; раціональне використання ресурсів; ощадливе використання ресурсів; ресурсомісткість продукції, робіт та послуг; ресурсоємність продукції, робіт та послуг; ресурсоощадність продукції робіт та послуг; економічна оцінка ресурсозбереження; утилізація.

Ресурсовикористання — природне або цілеспрямоване використання (витрати) ресурсів різноманітних видів (матеріальних, інтелектуальних, трудових, інформаційних, фінансових, часових та інших первинних і вторинних, традиційних і нетрадиційних) на життєвому циклі об’єкта (виробу, продукції, процесу) та під час надання послуг на певному рівні розвитку суспільства.

Раціональне використання ресурсів — досягнення максимальної ефективності використання ресурсів у господарстві за існуючого рівня розвитку техніки та технології з одночасним зниженням технологічного впливу на навколишнє середовище.

Ощадливе використання ресурсів — відносне скорочення витрати ресурсів, що знаходить своє відображення у зниженні питомих витрат їх на виробництво одиниці конкретної продукції, виконання робіт та надання послуг встановленої якості з урахуванням соціальних, екологічних та інших обмежень.

Ресурсомісткість продукції, робіт та послуг — сукупність системно-структурних властивостей, що характеризують склад та вміст зосереджених у продукції, роботах та послугах ресурсів певного виду за даного рівня розвитку суспільства.

Ресурсоємність продукції, робіт та послуг — сукупність структурно-технічних властивостей, що визначають можливості виготовлення продукції ремонту і утилізації, а також виконання робіт і надання послуг з установленими витратами та втратами ресурсів у технологічних циклах.

Ресурсоощадність продукції, робіт та послуг — сукупність експлуатаційних властивостей, що характеризують технічну досконалість продукції, а також робіт і послуг за рівнем витрачання та використання різноманітних ресурсів з досягненням певного корисного ефекту в заданих умовах функціонування.

Утилізація — види робіт із забезпечення ресурсозбереження (з урахуванням вимог екології та безпеки), за яких здійснюються з заданою інтенсивністю переробка та/або повторне використання виробів, що відслужили встановлений термін, та/або відбракованих виробів, матеріалів, пакування тощо, а також технологічних відходів та вторинних матеріалів. Утилізації піддають також вироби, що зіпсувалися внаслідок порушень з різноманітних причин умов їх функціонування.

5. До задач ресурсозбереження належать:

— аналіз стану роботи і проблеми з використання ресурсів на автомобільному транспорті;

— визначення джерел збереження ресурсів;

— оцінка існуючого рівня організації роботи з ресурсозбереження і визначення напрямів їх подальшого удосконалення;

— встановлення пріоритетних напрямів використання ресурсів;

— обґрунтування і розробка критеріїв оцінки роботи з ресурсозбереження;

— розробка методів оптимізації роботи з ресурсозбереження;

— підвищення ефективності роботи з ресурсозбереження за рахунок дотримання норм і нормативів;

— вплив якості виробів на витрати ресурсів як у сфері виробництва, так і в сфері використання;

— вивчення ролі маркетингу у забезпеченні збереження ресурсів;

— висвітлення ролі економічного стимулювання в роботі з ресурсозбереження;

— роль соціально-психологічних факторів у збереженні ресурсів;

— вивчення зарубіжної практики збереження ресурсів на підприємствах;

— впровадження економіко-математичних методів і ЕОМ у ресурсозбереженні;

— економічне обґрунтування методів відновлення працездатності вторинних ресурсів;

— використання методів варіантного вибору ресурсозберігаючих технологічних процесів ТО і ремонту автомобілів.

6. Управління ресурсозбереженням визначається перш за все наявністю механізму управління, який включає в себе структурні підрозділи в системі управління виробництвом на різних рівнях господарювання починаючи від підприємства, організації чи установи і завершуючи центральним апаратом управління відомства. В лекції проводиться аналіз рівня розвитку структури механізму управління з ресурсозбереження, його забезпеченість нормативно-технічною документацією та засобами оргтехніки, наявністю політики в розвитку ресурсозбереження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗМ 1. Ресурсозбереження на автомобільному транспорті	\|	ЗМ 3. Поняття природних ресурсів, їх використання на автомобільному транспорті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.