Виграш споживача

Рис.4.5. Еластичність попиту за доходами

Ціни на інші товари (Р_y) також впливають на попит, і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який називається перехресною еластичністю попиту. Перехреснаеластичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів Ху відповідь на одновідсоткову зміну ціни будь-якого товару Y:

Е_с = (DQ_x/Q_x) : (DP_y/P_y). (4.4)

Якщо еластичність має позитивне значення, то із зростанням ціни на товар У підвищується попит на товар Х. Такий зв’язок характерний для товарів-субститутів. Чим краще субститут здатний замінити певний товар, тим тіснішим буде зв’язок між цінами на нього та попитом на досліджуваний товар, а отже, більшим значення еластичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висока, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інший.

Для комплементарних благ властиве від’ємне значення еластичності попиту. Чим більшою мірою наявність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності. (зв’язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на плівку та попитом на фотоапарати тощо).

Еластичність матиме нульове значення для товарів, які взагалі ніяк не пов’язані між собою.

Як було з’ясовано раніше, споживач буде купувати товар на ринку лише тоді, коли його ціна не перевищуватиме граничної корисності товару для споживача, вираженої в грошах. Проте досить ціна буває нижчою ніж гранична корисність. У цьому разі споживач отримує певний виграш. З’ясування механізму отримання виграшу споживачем і є метою цього розділу.

Нехай для певного споживача гранична корисність кожної додаткової одиниці товару, матиме такий вигляд:

Кількість одиниць товару, шт. 1 2 3 4 5 Гранична корисність, виражена 100 80 60 40 20 в грошах, грн.

Фактична ціна цього товару на ринку дорівнюватиме 40 грн.

Якщо споживач купить на ринку чотири одиниці товару за ринковою ціною, то його загальні витрати складатимуть 160 грн., тоді як загальна корисність придбаного товару – 280 грн. (100 + 80 + 60 + 40 = 280). Різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за додаткову одиницю продукту, та його ринковою ціною називають виграшем споживача. Максимальна ціна – це гранична корисність додаткової порції товару, виражена в грошах. Для розглянутого випадку у разі придбання чотирьох одиниць товару виграш споживача складатиме 120 грн. Таким самим він буде якщо придбано три одиниці (240 – 120 = 120). Отже четверта одиниця – це гранична одиниця товару, яку споживач може купити, а може й не купити. У стані рівноваги споживач купуватиме товар до того часу, поки зростатиме його виграш.

Виграш споживача можна зобразити графічно. На рис.4.6 показано спадну граничну корисність товару із збільшенням обсягів його закупки. Якщо споживач зможе придбати три або чотири одиниці товару за ціною 40 грн., то його виграш буде дорівнювати площі заштрихованої фігури.

Виграш споживача

100

1 2 3 4 5 Q

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нецінова еластичність попиту	\|	ВПРАВИ ДО ТЕМИ 4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.