ІІ. АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ: кореспонденція, стаття, коментар, огляд, рецензія, відкритий лист

Поняття про жанр і жанрологію журналістики. Класична система журналістських жанрів. Інформація і соціальна інформація. Історія соціальної інформації. Ери та інформаційні революції в цивілізаційній історії людства. Сучасні інформаційні агентства. Поява Інтернету та утворення єдиного інформаційного простору. Комп’ютерна журналістика.

Інформаційні матеріали В жанровій системі ТА ІСТОРІЇ журналістики

Тема 2. Теорія і практика соціальної інформації….18

Зміст

ББК 76.01

Журналістські жанри: інформаційні: Курс лекцій. – К.: КиМУ, 2006. – 169 с.

Назаренко Г.І.

Н–19

ББК 76.01

Київ-2006

Курс лекцій

Схвалено кафедрою теорії та історії журналістики

Київського міжнародного університету

(протокол № 7 від 27 лютого 2006 р.)

Рецензенти:

Владимиров В.М.,доктор філологічних наук, професор КиМУ

Денисова С.П.,доктор філологічних наук, професор Київського національного лінгвістичного університету

Курс лекцій “Журналістські жанри: інформаційні” має на меті ознайомити майутніх журналістів із теорією та практикою використання інформаційних жанрів журналістики. Предметом оглядового висвітлення в курсі є поняття про жанр і жанрологію журналістики, історія виникнення та еволюція соціальної інформації, загальні вимоги до інформаційних жанрів, методика роботи журналіста над інформаційними матеріалами. Окремо розглядається жанрова специфіка та різновиди замітки, звіту, репортажу, інтерв’ю. Наводяться конкретні приклади із сучасної української преси. Приділяється також увага таким важливим елементам презентації журналістських творів, як лід, рубрика, заголовок і підзаголовок.

Запропонований курс лекцій призначений для студентів факультетів і відділень журналістики.

Тема 1. Інформаційні матеріали в жанровій системі та історії журналістики……………….…..….4

Питання для самоконтролю………………......16

Питання для самоконтролю…….……..……...41

Тема 3. Замітка – найпоширеніший і найпростіший інформаційний жанр журналістики……....42

Питання для самоконтролю………………….85

Тема 4. Звіт як специфічний інформаційний жанр журналістики………………………………….86

Питання для самоконтролю…………………107

Тема 5. Репортаж як оперативна форма емоційного, наочного зображення події….……………108

Питання для самоконтролю……………….145

Тема 6. Інтерв’ю як метод збирання інформації і один з інформаційних жанрів журналістики ……………………………....146

Питання для самоконтролю………………..164

Список літератури……………………………...…….165

Тема 1.

Журналістські твори так само, як і твори літературні, мистецькі, існують у певних більш-менш усталених формах, які сформувались історично, були вироблені багаторічною практикою діяльності засобів масової інформації. Ці форми називають словом “жанр”, а розділ теорії журналістики, який вивчає поділ текстів на жанри, називають “жанрологією”.

Жанр [фр. “genre”, від лат. “genus (generis)” – рід, вид]– тип, рід твору, який відзначається особливими, тільки йому властивими рисами й ознаками щодо композиції, структури, образних засобів і творчих прийомів, мови і стилю викладу.

Кожен жанр має свої внутрішні закони і зовнішні прояви. Жанрові форми не є канонічними, вони постійно розвиваються, еволюціонують. У розвитку жанрів постійно спостерігаються дві тенденції: удосконалення і взаємозбагачення.

Хоча перші судження про жанри можна знайти вже в античну епоху, а саме в “Поетиці” Арістотеля, термін з’явився набагато пізніше і дискусії про його значення тривають досі. Але при будь-якому трактуванні безперечним є те, що жанр – це втілений зміст, реалізований задум, результат творчості. Отже, для журналіста є надто важливим володіти жанровими формами, добре розумітись на них, моделювати з них свою неповторну модифікацію, бачити життєвий матеріал крізь жанрову призму.

Кожен, хто навчається журналістиці, має засвоїти цю “таблицю множення” – систему жанрів журналістики, щоб зуміти втілити зміст у найяскравішу форму. Адже не оволодівши жанровими типами мислення як одним із законів творчості, не можна досягти рівня професіоналізму.

Класична система журналістських жанрів має такий вигляд:

І. ІНФОРМАЦІІЙНІ ЖАНРИ: замітка, звіт, репортаж, інтерв’ю

ІІІ. ХУДОЖНЬО-ПУБЛІЦИСТИЧНІ ЖАНРИ: зарисовка, нарис, есе,

фейлетон, памфлет

Однак треба зазначити, що хоча така конфігурація сформувалась роками і є найбільш поширеною, вона не канонізована. У журналістській жанрології кожен дослідник пропонує своє бачення складу жанрових груп, полемізує, вибудовує свою оригінальну концепцію. Особливо багато розбіжностей у поділі кожного окремого жанру на види. Свої специфічні жанрові системи вибудовують теле- і радіожурналістика.

Московський вчений-жанролог Д.Г. Бекасов з цього приводу пише: “Класифікація видів того чи іншого жанру журналістики теоретично не розроблена і зазвичай супроводжується застереженнями: даний поділ відносний та умовний тому, що основна ознака жанру залишається визначальною у всіх видах. Враховуючи це, будь-який поділ є правомірним, адже розкриває внутрішньожанрову специфіку в залежності від цільового призначення”. Отже, типологія жанрів у новітній журналістиці ще чекає на своїх дослідників. Також залишається майже не вивченою жанрова палітра Інтернет-журналізму. Однак за традицією жанрова система журналістики вивчається на основі теорії і практики друкованих ЗМІ.

Чим зумовлений традиційний поділ жанрової системи журналістики на три блоки? Журналістика як специфічна пізнавальна діяльність і творчість унаслідок тривалого історичного розвитку виробила й утвердила три основні способи відображення дійсності:

- повідомлення новин;

- коментування фактів;

- публіцистичне розкриття.

Відповідно до цього прийнято групувати жанри журналістики в три жанрові єдності. При цьому поміжжанрові кордони часто “розмиті”, але є завжди один домінуючий критерій: інформативність, аналітизм, художність. Отже, до інформаційних жанрівналежать ті, у яких домінує повідомлення новин; до аналітичних жанрів – ті, у яких домінує вивчення, аналіз і коментування фактів; до художньо-публіцистичних– ті, у яких аналіз поєднується з образно-художнім осягненням реальності.

Кожна з трьох груп утворює свою парадигму жанрових форм, які у свою чергу поділяються на види. Але як зазначає відомий теоретик літератури і журналістики В.Й. Здоровега в книжці “Теорія і методика журналістської творчості” (Львів, 2004), “живу творчість важко вкласти у прокрустове ложе схем і класифікацій”. Тому умовність будь-якого поділу журналістських творів на жанри і жанрові групи неминуча, а жива журналістська практика, яка завжди багатша, ніж наукові уявлення про неї. Вона ілюструє внутрішню суперечність будь-якої жанрової структури журналістики. Проте все це не відміняє необхідності узагальнення й систематизації набутого протягом багатьох років досвіду формотворчості в журналістиці.

Найбільше за обсягом місце (не менше 50%) на газетних шпальтах, у теле- й радіопрограмах займають інформаційні жанри. Їхня спільна мета – стисло, коротко, без зайвих міркувань, оперативно, точно повідомити читача (слухача, глядача) про злободенні факти.

Інформація [від лат. префікса “in-”, що в даному випадку означає “проникнення в щось” + “formatio” – утворення, формування”; informatio – “роз’яснення, виклад, тлумачення”. Походить від дієслова informo, що перекладається, як “формую, навчаю, виховую”] – повідомлення про щось, відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, про події, ситуації, чиюсь діяльність.

У широкому значенні будь-яке повідомлення, представлення, створення про щось уявлення можна назвати інформацією. Однак газети, радіо, телебачення, інформаційні агентства та Інтернет-видання збирають і поширюють повідомлення, які стосуються всього суспільства або частини його. Отже, журналістика оперує суспільною (соціальною) інформацією.

Читайте також:
Аналітичні
Аналітичні жанри
Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
Аналітичні параметри
Аналітичні параметри
Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
Аналітичні показники ряду динаміки.
Аналітичні показники ряду динаміки.
Аналітичні пройцедури в комп,ютерному аудиті
Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
Аналітичні реакції та вимоги, яким вони повинні відповідати.
Аналітичні стереофотограмметричні прилади.

Переглядів: 3405

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

ЖИЛИЩНОЕ ПРАВО | ТЕОРІЯ і ПРАКТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ІнформаціЇ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.