Тема 9. Становлення неокласичної економічної теорії

Загальна економічна рівновага, за Вальрасом, уможливлюється за умови, що загальна пропозиція кінцевих продуктів у грошовій формі дорівнюватиме загальному попиту на них як суми факторних доходів їхніх власників.

Схема 9.1.

Зазначену умову можна відобразити за допомогою формули:

пропозиція попит

Зі схеми видно, що споживачі, в якості яких в основному виступають домогосподарства, продають свої послуги і на отримані доходи купують товари різних фірм; виробники за рахунок валового доходу від продажу товарів і послуг придбають потрібні їм фактори виробництва (верстати, сировину, робочу силу, природні ресурси) і випускають товари, які потім продають тим же споживачам і іншим виробникам. Таким чином, виробництво і споживання виявляються зв’язаними за допомогою двох взаємодіючих ринків: ринку ресурсів і ринку товарів та послуг.

Основним інструментом забезпечення тотожності пропозиції і попиту в економіці є механізм цін. Саме шляхом пошуку, „намацування” виробниками і споживачами взаємосприйнятних цін досягається рівновага. Припустимо, що ціни виробниками і споживачами встановлюються вперше, попит перевищує пропозицію. В цьому випадку ціни зростають і товари пропонуються зростаючим числом продавців до тих пір, доки не встановиться рівновага попиту і пропозиції. Впродовж „нащупування” цін торгові угоди відсутні. Обмін здійснюється лише тоді, коли буде знайдена рівноважна ціна.

Рівноважна ціна встановлюється у точці рівноваги між корисністю товару і витратами на його виробництво. Ціна виступає регулятором пропорцій обміну. Вона забезпечує поєднання ступеня корисності споживчої вартості з рівнем витрат. Для покупця ціна є критерієм оцінки корисності даного товару відносно корисності інших товарів. Для продавця корисність ціни визначається співвідношенням виручки і витрат, необхідних для виробництва товару.

Вальрас вважав, що ціни на споживчі товари залежать від цін факторів (ренти, процента, заробітної плати). У свою чергу ціна факторів виробництва залежить від цін споживчих товарів (продуктів харчування, одягу, взуття тощо). Між учасниками обміну повинен дотримуватися принцип еквівалентності угод. Кількість грошей, сплачених за фактори виробництва, повинна відповідати кількості грошей, сплачених за споживчі товари. Рівновага на ринку факторів виробництва узгоджується з рівновагою на ринку споживчих товарів. На ринках встановлюється одна ціна для рівнозначних товарів. Вона відповідає витратам та їхній граничній корисності. Ця ціна вирівнює пропоновану кількість з потрібною кількістю; пропозиція узгоджується з реальним попитом, попит відповідає пропозиції.

Багато вчених вказували на те, що модель загальної економічної рівноваги Вальраса занадто ідеальна. Вчений передбачав панування вільної конкуренції, абсолютну мобільність факторів виробництва, рівність цін на однорідну продукцію. Він не враховував циклічних коливань, технічного прогресу, факторів ризику тощо. Усі ці обмеження Вальрас розумів. Він прагнув розпрацювати модель, яка б стала принциповою схемою руху економіки до загальної рівноваги. І в цьому сенсі теорія Вальраса надзвичайно високо цінується представниками неокласичної теорії.

Завершуючи вивчення даної теми зазначимо, що маржиналізм мав велике значення для подальшого розвитку економічної науки, стимулювавши інтерес до аналізу психології споживачів, запровадивши у процес дослідження побудову графіків, моделей, які відображають різні господарські ситуації, розпрацювавши та використавши при цьому ряд неповторних математичних побудов. Інструментарій маржиналізму, принцип використання граничних величин широко використовується багатьма течіями сучасної економічної науки, а найбільш повно – у неокласичній теорії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Маржинальні ідеї В.С.Джевонса, Ф.Еджуорта, Л.Вальраса	\|	А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.