Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Спілка адвокатів України

Порядок реєстрації адвокатських об'єднань

Відповідно до Положення про порядок реєстрації адвокатських об'єднань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 302, для реєстрації адвокатського об'єднання до Мін'юсту подаються:

1) заява, підписана уповноваженим представником об'єднання;

2) статут адвокатського об'єднання;

3) установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання;

4) дані про кількісний склад адвокатського об'єднання, наявність у його членів свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю;

5) документ про внесення плати за реєстрацію.

Заява про реєстрацію адвокатського об'єднання розглядається у місячний термін від дня надходження всіх необхідних документів. За результатами розгляду заяви можуть бути прийняті такі рішення:

• про реєстрацію адвокатського об'єднання;

• про відмову в реєстрації адвокатського об'єднання;

• про залишення заяви без розгляду.

У разі реєстрації адвокатського об'єднання йому видається свідоцтво про реєстрацію. Зареєстрованому адвокатському об'єднанню присвоюється відповідний номер, що вноситься до Реєстру адвокатських об'єднань. У Реєстрі зазначаються: дата надходження документів, назва адвокатського об'єднання і місце його знаходження, дата затвердження статуту, дата реєстрації об'єднання, відомості про зміни, що сталися в статутних документах, сума внесеної плати.

Якщо статутні або інші документи, подані до реєстрації адвокатського об'єднання, суперечать законодавству України, приймається рішення про відмову в реєстрації, яке в 10-денний термін надсилається заявникові.

Рішення про відмову в реєстрації адвокатського об'єднання може бути оскаржене в порядку, передбаченому законодавством.

Організаційне оформлення української адвокатури фактично розпочалося зі створення у 1990 р. Спілки адвокатів України. Це адвокатське об'єднання є найбільшим в Україні, тому заслуговує на особливу увагу.

Громадська організація "Спілка адвокатів України" (далі — Спілка) — добровільна, професійна, незалежна, самоврядна всеукраїнська організація адвокатів України.

Мета створення Спілки:

• об'єднання зусиль адвокатів України у сприянні формуванню демократичної правової держави;

• підвищення рівня правової допомоги, що надається громадянам, підприємствам, установам, організаціям, у тому числі іноземним фізичним і юридичним особам;

• підвищення ролі й авторитету адвокатури в суспільстві та державі;

• вдосконалення законодавчого регулювання діяльності адвокатури;

• сприяння досягненню адвокатурою повної самостійності і самоврядування;

• захист законних інтересів членів Спілки;

• поширення історичних традицій української адвокатури;

• сприяння розвитку і поглибленню міжнародних зв'язків адвокатів.

Спілка та її регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами, мають самостійний баланс та рахунки в банківських установах, печатки, штампи і можуть мати власну символіку.

Відділення Спілки керується у своїй діяльності власним Положенням, що приймається відповідно до Примірного положення та затверджується Правлінням Спілки. Відділення Спілки реєструється в порядку, встановленому законодавством.

Спілка є неприбутковою організацією, веде статистичну звітність та подає фінансовим органам декларацію та звіти про свої доходи і витрати згідно з чинним законодавством.

Спілка взаємодіє з державними органами, громадськими організаціями, зарубіжними та міжнародними організаціями.

Спілка ставить перед собою такі завдання:

а) сприяти розвитку демократичних засад діяльності адвокатури, удосконаленню її організаційної структури, підвищенню престижу адвокатської професії, створенню належних умов для активної професійної і громадської діяльності адвокатів, впровадженню науково-технічних засобів у
їх роботу;

б) вносити пропозиції, що випливають з мети діяльності
Спілки, до органів влади та управління;

в) забезпечувати захист соціальних та професійних прав і законних інтересів членів Спілки; захищати інтереси членів Спілки у державних органах, громадських та інших організаціях, зокрема, у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури і Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури;

г) сприяти підвищенню кваліфікації й обміну досвідом роботи адвокатів, вивчати й узагальнювати адвокатську практику, забезпечувати членів Спілки методичною літературою, що видається Спілкою;

д) пропагувати неухильне дотримання норм адвокатської етики;

є)сприяти науковій розробці питань, пов'язаних з діяльністю адвокатури, усуненню недоліків у правозастосовній діяльності;

є)розвивати міжнародні зв'язки, обмін професійним досвідом, співробітництво з різними міжнародними організаціями, всебічно сприяти імплементації міжнародних норм і стандартів адвокатської діяльності.

Для виконання статутних завдань у встановленому законом порядку Спілка:

а)розглядає звернення членів Спілки, пов'язані з порушенням їх професійних і соціальних прав, приниженням честі та гідності, а також з питань виключення з адвокатських об'єднань, направляє подання у відповідні державні, правоохоронні органи, адвокатські об'єднання, громадські організації щодо усунення виявлених порушень, представляє інтереси членів Спілки;

б) організовує науково-методичну роботу, обмін досвідом роботи адвокатів;

в) сприяє поширенню правових знань і правової культури через друковані видання та інші інформаційні органи;

г) вивчає правовий досвід інших країн і розвиває різні форми міжнародних контактів;

д) встановлює нагороди і заохочує членів Спілки за активну роботу у Спілці, вносить у встановленому законом порядку пропозиції стосовно представлення членів Спілки до державних нагород, почесних звань;

є)сприяє оздоровленню членів Спілки, реалізації їх соціальних прав;

є)створює фонди Спілки, займається благодійною діяльністю;

ж)для виконання своїх статутних завдань Спілка може бути засновником інших юридичних осіб.

Спілка створюється за принципами індивідуального і колективного членства. Членами Спілки можуть бути адвокати, адвокатські об'єднання й асоціації, які визнають Статут Спілки, добровільно виявили бажання вступити до Спілки і брати участь у її діяльності. Почесними членами Спілки можуть бути вчені-юристи, провідні громадські діячі, особи, які займаються адвокатською діяльністю за межами України. Прийняття у члени Спілки здійснюється відділенням Спілки на підставі поданої заяви, а для колективного члена — на підставі рішення загальних зборів (конференції). Членові Спілки вручаються членський квиток і значок.

Членство у Спілці припиняється за заявою члена Спілки, а для колективного члена — за рішенням загальних зборів (конференції); у разі анулювання адвокатського свідоцтва, припинення адвокатської діяльності, крім випадків виходу на пенсію. За порушення Статуту Спілки член Спілки може бути виключений з неї з'їздом, Радою, загальними зборами регіональних відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Рішення регіонального відділення про виключення зі Спілки може бути протягом місяця оскаржене у Раді Спілки.

Вступний внесок встановлюється у розмірі 10 % мінімальної заробітної плати, щорічні членські внески встановлюються в розмірі мінімальної заробітної плати на час сплати.

Відділення Спілки залишають із внесків, що надійшли, 50 %, витрачаючи їх за власним розсудом для здійснення цілей і завдань Спілки, решту перераховують на рахунок Спілки адвокатів України. Розмір цих відрахувань за рішенням з'їзду або Ради може змінюватися. Колективні члени сплачують вступний і щорічний членські внески залежно від кількості членів об'єднання, асоціації, що є колективним членом.

Індивідуальні члени Спілки та повноважні представники колективних членів мають право:

а) обирати і бути обраними до керівних органів Спілки;

б) брати участь у роботі з'їздів, конференцій та інших заходах, що їх організовує Спілка, як безпосередньо, так і через своїх представників для виконання статутних завдань;

в) звертатися до Спілки за захистом своїх соціальних та професійних прав, законних інтересів, зокрема з приводу необґрунтованого позбавлення права займатися адвокатською діяльністю;

г) одержувати всі види консультативної і методичної
допомоги, яку надає Спілка, методичні посібники та інші матеріали, що видаються Спілкою;

д) користуватися культурними, соціально-побутовими та матеріальними благами, які надає Спілка;

є)одержувати інформацію про діяльність Спілки, вносити до органів Спілки запити і пропозиції щодо питань, пов'язаних з її статутною діяльністю, та одержувати на них відповіді;

є)використовувати емблему Спілки за згодою Правління Спілки, користуватись послугами створених Спілкою підприємств і організацій на пільгових умовах.

Член Спілки зобов'язаний:

а)дотримуватися Статуту Спілки;

б)дотримуватися норм моралі та професійної етики;

в)брати активну участь у роботі регіонального відділення та органу Спілки, до якого він обраний;

г) сприяти втіленню в життя рішень керівних органів Спілки, дбати про зміцнення авторитету Спілки;

д) своєчасно сплачувати членські внески.

За активну участь у роботі Спілки, вагомий внесок у розвиток адвокатської професії індивідуальним членам Спілки можуть присвоюватись почесні звання Спілки адвокатів України, вони можуть заохочуватись іншими засобами, що є в розпорядженні Спілки, а також представлятись до державних нагород і почесних звань.

Осередками Спілки є відділення Спілки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що об'єднують індивідуальних і колективних членів, які:

а)реалізують цілі та завдання Спілки;

б)беруть участь у статутній діяльності Спілки;

в) приймають у члени Спілки, відраховують та виключають із неї;

г) висувають делегатів на з'їзд і до різних керівних органів Спілки, а також обирають представників у кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (голова відділення Спілки висувається до складу комісії за посадою);

д) вносять пропозиції про представлення своїх членів до державних нагород, почесних звань, рекомендують їх для поїздок по країні і за кордон для вивчення правового досвіду, вносять пропозиції з інших питань, пов'язаних зі статутною діяльністю Спілки;

є)здійснюють матеріальне та моральне стимулювання членів Спілки;

є)забезпечують своєчасне збирання і перерахування членських внесків на рахунок Спілки.

Відділення Спілки діє на підставі Положення, яке приймається загальними зборами членів відділення і затверджується Правлінням Спілки.

Керівними органами Спілки адвокатів України є: з'їзд, Рада, Правління, Ревізійна комісія; створюються постійні та тимчасові комісії, Секретаріат та інші структури для здійснення цілей і завдань Спілки. Вищим керівним органом Спілки є з'їзд, який скликається не рідше одного разу на п'ять років. Делегати на з'їзд обираються на загальних зборах відділень Спілки. Норма представництва на з'їзд визначається на засіданні Ради, що передує з'їздові. Позачерговий з'їзд Спілки скликається у тримісячний строк з ініціативи Ради, а також на вимогу Правління, Ревізійної комісії Спілки або не менш як 1/3 членів Спілки. З'їзд вважається правомочним, якщо в його роботі бере участь не менше 2/3 обраних депутатів.

З'їзд Спілки розглядає будь-які питання, що стосуються діяльності Спілки, заслуховує звіт про роботу Спілки. Виключною компетенцією з'їзду є:

а) затвердження Статуту Спілки, внесення до нього змін і доповнень, затвердження Положення про Ревізійну комісію;

б) обрання президента, першого віце-президента, віце-президентів, Ревізійної комісії;

в)формування Ради Спілки.

Для внесення змін у Статут Спілки потрібно не менше 2/3 голосів делегатів, які беруть участь у роботі з'їзду.

З'їзд Спілки прямим таємним або відкритим (за рішенням з'їзду) голосуванням обирає з числа делегатів з'їзду Президента, першого віце-президента, віце-президентів Спілки строком на п'ять років. Для їх обрання необхідно набрати більше 50 % голосів делегатів, які беруть участь у роботі з'їзду. Президент, перший віце-президент, віце-президенти можуть виконувати свої обов'язки на штатній основі, громадських засадах та за сумісництвом. Президент, перший віце-президент, віце-президенти, члени Ради, члени Правління, голова і члени Ревізійної комісії можуть бути достроково відкликані за рішенням з'їзду.

Президент Спілки здійснює загальне керівництво Спілкою, роботою Ради, Правління та Секретаріату Спілки, подає звіти про роботу Спілки, представляє Спілку в державних органах, судах, громадських та міжнародних організаціях, зокрема у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури, підписує від імені Спілки, Ради, Правління та Секретаріату документи, здійснює інші дії згідно зі Статутом.

Віце-президенти обираються з числа делегатів з'їзду і за посадою входять до складу Ради та Правління Спілки. На віце-президентів покладається забезпечення постійного зв'язку між керівними органами Спілки та адвокатами на місцях, координація діяльності відділень Спілки, сприяння виконанню рішень Спілки в регіонах України. Перший віце-президент Спілки координує роботу віце-президентів Спілки та голів постійних комісій Спілки.

У період між з'їздами вищим керівним органом Спілки є Рада Спілки. До складу Ради входить представник від кожного регіонального відділення, який обирається загальними зборами регіонального відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі положення про нього; у разі вибуття члена Ради, Рада за поданням відділення Спілки має право на період до наступного з'їзду кооптувати до складу Ради виконуючого обов'язки члена Ради. До складу Ради за посадою делегуються президент Спілки, перший віце-президент та віце-президенти Спілки, голови регіональних відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, голови, їх заступники та члени постійних комісій Спілки.

Рада Спілки:

• визначає плани роботи Спілки;

• розглядає питання статутної діяльності Спілки;

• затверджує бюджет Спілки і розглядає звіт про його виконання;

• заслуховує звіти президента Спілки, комісій, здійснює інші функції згідно зі Статутом Спілки, крім віднесених до виключної компетенції з'їзду;

• щорічно заслуховує звіти Правління;

• встановлює компетенцію і затверджує положення про постійні та тимчасові комісії Спілки;

• затверджує символіку й атрибутику Спілки, положення про почесні звання, нагороди та відзнаки Спілки адвокатів України;

• за пропозиціями комісій Спілки приймає загальні для неї програми;

• скликає з'їзди Спілки та встановлює норму представництва,

• звітує перед з'їздом про свою діяльність;

• затверджує річні бюджети Правління Спілки і розглядає звіти про їх виконання;

• затверджує рішення Правління Спілки про вступ Спілки до інших громадських організацій (об'єднань) та вихід з них;

• вирішує інші питання діяльності Спілки, що не входять до виключної компетенції з'їзду Спілки.

Основна форма роботи Ради Спілки — пленарні засідання, які проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на рік.

Засідання Ради проводяться з ініціативи Правління Спілки, на вимогу президента Спілки, першого віце-президента, Ревізійної комісії або не менше третини членів Ради Спілки.

Виконавчим органом Спілки є Правління, до складу якого входять президент Спілки, перший віце-президент Спілки, віце-президенти Спілки з діяльності в регіонах, віце-президент Спілки з міжнародних зв'язків і голови постійних комісій Спілки. Правління розробляє пропозиції та готує матеріали для розгляду на з'їздах, засіданнях Ради Спілки та здійснює виконання їх рішень; формує постійні й тимчасові комісії; організовує господарську та іншу поточну роботу Спілки.

Для технічного забезпечення роботи Спілки діє Секретаріат, який очолює Голова Секретаріату. Кількісний склад Секретаріату та його Голова затверджуються Правлінням Спілки.

Ревізійна комісія обирається в кількості трьох осіб таємним або відкритим (за рішенням з'їзду) голосуванням строком на п'ять років і діє згідно з Положенням про Ревізійну комісію, яке затверджується з'їздом.

Спілка може створювати комісії, склад яких формує Правління:

а)із захисту прав та законних інтересів членів Спілки;

б)законопроектну;

в)із соціальних питань;

г)з міжнародних зв'язків;

д)з господарської діяльності;

є)з професійної майстерності;

є)з професійної етики;

ж)молодіжну;

з)жіночу;

і) з вивчення історії адвокатури України.

Спілка адвокатів, за рішенням Ради або Правління, може створювати й інші комісії (у тому числі тимчасові) для реалізації статутних завдань.

Кошти Спілки формуються із:

• вступних і членських внесків;

• коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

• коштів і майна, переданих в установленому порядку державою;

• надходжень від господарської діяльності заснованих Спілкою підприємств і організацій;

• спонсорських та благодійних внесків, пожертвувань громадян;

• будь-яких пасивних доходів;

• інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Спілка, її відділення можуть мати у власності будинки, споруди, обладнання та інше майно.

Члени Спілки, які припинили членство в Спілці або виключені з неї, не мають права на частку майна і коштів Спілки.

Розпорядження майном Спілки здійснюють керівні органи Спілки, а майном відділень Спілки — керівні органи відділень.

Припинення діяльності Спілки може відбуватися шляхом реорганізації або ліквідації. Реорганізація Спілки відбувається згідно з рішенням з'їзду. Ліквідація Спілки можлива за рішенням з'їзду або суду. У разі ліквідації створюється ліквідаційна комісія.

Кошти та майно Спілки не можуть перерозподілятися між членами Спілки і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі.

Висновок: Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.

3. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури

3.1. Мета створення, склад та порядок формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат — атестаційної та дисциплінарної. Формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та організаційне забезпечення їх діяльності покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Київську і Севастопольську міські Ради народних депутатів.

Атестаційна палата утворюється у складі 11 членів, до неї входять 4 адвокати, 4 судді та по одному представнику від Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів, управління юстиції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України.

Рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову у видачі свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати. Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік.

Дисциплінарна палата утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчені юристи та народні депутати.

Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури.

Відповідно до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 р. № 155/93, строк повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії становить три роки починаючи з дня першого засідання комісії. Основним завданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії є визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія є юридичною особою, має штамп і печатку зі своїм найменуванням.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діє у складі двох палат — атестаційної та дисциплінарної.

Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію очолює голова, який обирається більшістю голосів від загальної кількості членів комісії таємним голосуванням на альтернативній основі з числа членів палат на першому засіданні комісії, що має бути скликане у 15-денний строк з часу сформування. Заступниками голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за посадою є голови палат комісії. Голова комісії і голови палат не можуть працювати на цих посадах більше ніж два строки підряд.

Палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії очолює голова, якого обирають більшістю голосів від загальної кількості членів палати таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів з членів палати на першому її засіданні. Голова палати має заступника, який обирається в такому самому порядку, як і голова. Голова атестаційної палати одночасно є головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Члени палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії — адвокати — обираються на загальних зборах (конференції) адвокатів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя, судді — на конференції суддів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя. Представники відділення Спілки адвокатів України як члени палат обираються на зборах відділення Спілки. Члени палат — адвокати, судді та представники відділення Спілки адвокатів України — обираються таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів. Обраним вважається кандидат, за якого подано більше половини голосів учасників зборів (конференції). Представник обласної, Київської та Севастопольської міської ради як член атестаційної палати обирається відповідною радою. Представник Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим. Члени палат — представники Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міського управлінь юстиції — призначаються начальником відповідного управління юстиції.

Ведення документації палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, облік і зберігання справ здійснює секретар, який обирається на першому засіданні палати з її членів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія:

• видає свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

• приймає Присягу адвоката України;

• припиняє адвокатську діяльність, анулює свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та рішення атестаційної палати про видачу такого свідоцтва;

• здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають з Присяги адвоката України, актів законодавства України і Правил адвокатської етики;

• виявляє причини та умови вчинення адвокатами дисциплінарних проступків, надання правової допомоги на низькому професійному рівні та розробляє рекомендації стосовно заходів, спрямованих на усунення цих причин і умов;

• ухвалює рішення про підвищення кваліфікації адвокатів та організовує їх виконання;

• обирає представників до складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

У разі грубого порушення адвокатом вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність ", інших актів законодавства і Присяги адвоката України дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. На підставі цього документа відповідна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія приймає рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Якщо комісія не погодиться з рішенням палати, вона може його скасувати і повернути справу на новий розгляд до дисциплінарної палати з поновленням строку розгляду справи або своїм рішенням закрити дисциплінарну справу.

3.2. Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її палат, порядок їх роботи

Атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії:

• розглядає заяви осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю;

• допускає осіб або відмовляє їм у допуску до складання кваліфікаційних іспитів;

• приймає кваліфікаційні іспити;

• ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії:

• розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, по станови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів;

• вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності;

• узагальнює дисциплінарну практику палати та адвокатських об'єднань за рік.

Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії реалізуються на засіданнях комісії, скликання та проведення яких здійснюється відповідно до правил, встановлених для засідань палат, головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (його заступниками) з урахуванням кількісного складу обох палат із застосуванням правил про кворум, порядок прийняття рішень тощо.

Підготовка засідання палати забезпечується її головою, заступником голови або за дорученням голови одним з членів палати. Голова палати визначає час і місце проведення засідання палати і не пізніш як за 10 днів повідомляє про це особам, щодо яких вирішуватиметься питання, та іншим особам, які повинні взяти участь у засіданні палати.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія та її палати мають право запитувати та одержувати безоплатно необхідну для здійснення їх повноважень інформацію від судів, слідчих органів, органів юстиції, прокуратури, внутрішніх справ, інших органів виконавчої влади, адвокатських об'єднань, адвокатів, підприємств, установ, організацій, а також від громадян (за їх згодою). Органи та службові особи, до яких надійшов запит, повинні не пізніш як через 10 днів дати відповідь кваліфікаційно-дисциплінарній комісії.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія щорічно запитує від адвокатських об'єднань звіти про якість надання правової допомоги, які складаються за результатами проведених ними перевірок, і в разі потреби має право перевірити достовірність цих звітів. Перевірки можуть бути здійснені з ініціативи комісії або за поданням однієї з палат і в разі надходження до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (або її палати) скарг (окремих ухвал, подань, постанов) про порушення, вчинені адвокатом адвокатського об'єднання (адвокатом, що практикує індивідуально), або низький рівень наданої ним правової допомоги. Під час проведення перевірок члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії мають право вимагати від адвокатів і членів керівних органів адвокатських об'єднань особистих пояснень щодо питань, які мають бути з'ясовані під час перевірки. Результати перевірки розглядаються на засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та враховуються у плануванні заходів щодо підвищення кваліфікації адвокатів, забезпечення додержання ними Правил адвокатської етики, усунення причин і умов, що перешкоджають здійсненню адвокатами завдань, покладених на адвокатуру. На підставі матеріалів перевірки голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії може вносити подання до дисциплінарної палати комісії про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або покладення на нього обов'язку підвищити свою кваліфікацію.

Засідання палати є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини членів палати. Палати проводять засідання за потреби, але з обов'язковим додержанням установлених строків розгляду заяв і справ. У необхідних випадках можуть бути проведені спільні засідання палат. Засідання палати веде її голова, а в разі його відсутності — заступник або один з членів палати, обраний для цього рішенням палати. Усі члени палати в прийнятті рішення мають рівні права.

До початку розгляду заяви чи справи особа, яка подала заяву чи стосовно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену палати, якщо вона вважає, що член палати або його родичі зацікавлені в результатах розгляду, чи має сумнів у його об'єктивності з інших причин. Питання про заявлений відвід вирішується іншими членами палати, присутніми на засіданні, без участі члена, якому заявлено відвід, відкритим голосуванням більшістю голосів. У разі рівності голосів член палати вважається відведеним. Член палати, якому заявлено відвід, має право дати пояснення з приводу заявленого відводу.

Розгляд питань, що підлягають вирішенню на засіданні палати, починається з доповіді голови палати, заступника голови або одного з членів палати, який проводив попереднє вивчення поданих матеріалів. Потім заслуховуються запрошені на засідання особи, досліджуються необхідні документи та матеріали. На засіданні палати ведеться протокол, який підписують голова і секретар палати.

Рішення атестаційної палати щодо видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або щодо відмови у видачі свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати.

Рішення дисциплінарної палати про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.

Рішення викладається в письмовій формі з наведенням мотивів його прийняття і підписується головуючим на засіданні та членами палати, які брали участь у засіданні.

Член палати може особисто або разом з іншими членами палати викласти окрему думку щодо рішення палати. Окрема думка долучається до дисциплінарної справи. Якщо рішення у справі з окремою думкою не оскаржено, справа надсилається голові Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. Копія рішення палати в триденний строк надсилається (або видається) особі, щодо якої вирішувалося питання, а також органу або особі, за поданням (заявою, скаргою, постановою, ухвалою) яких розглядалася справа.

У рішенні палати мають бути зазначені: назва кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, склад палати, місце і час розгляду заяви (справи), прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка подала заяву (щодо якої розглядається справа), її пояснення, зміст заяви (обставини справи), прийняте рішення у зв'язку із заявою (міра дисциплінарного стягнення або мотиви закриття справи).

Рішення про відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів, про анулювання рішення атестаційної палати або рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене в місячний строк у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури, а рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення і рішення про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю — в тримісячний строк у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури або в судовому порядку. Скарга на рішення чи дії кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (або однієї з палат) подається в комісію (або її палату), яка його ухвалила, і в семиденний строк разом зі справою надсилається нею на розгляд до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду.

Члени палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії звільняються від виконання своїх службових обов'язків на час роботи комісії зі збереженням середньомісячного заробітку за рахунок коштів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Раз на рік палати підбивають підсумки своєї діяльності та розробляють заходи з підвищення її якості. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії щорічно аналізує роботу комісії, виносить на розгляд комісії підсумки її діяльності. Члени палат про свою роботу інформують органи, які їх обрали або призначили.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційні форми та види діяльності адвокатів за українським законодавством	\|	Розгляд заяв про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.