Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація

Загальна характеристика

Масообмінні процеси

Лекція №21

ІІІ. Філогенез і онтогенез лімфатичної системи

1. Вперше лімфатична система виявлена в кісткових риб. Складається із дорсальної і вентральної лімфатичних судин, яремних стовбурів і лімфатичних синусів.

2. У амфібій з’являються лімфатичні серця, які активно скорочуються – міхурці овальної форми, стінки котрих складаються із непосмугованої м’язової тканини. Під час їх ритмічного скорочення лімфа поступає кровоносні судини.

3. В рептилій лімфатична система складається з лімфатичних судин, стовбурів, синусів, шийних цистерн, скорочувальних лімфатичних сердець.

4. У птахів лімфатична система представлена лімфатичними судинами, добре розвинута поперекова цистерна. Вперше в лімфатичних судинах з’являються клапани, що приводить до редукції лімфатичних сердець, а в стінках великих лімфатичних судин з’являється непосмугована м’язова тканина. За ходом лімфатичних судин у птахів утворюються скупчення лімфоїдної тканини – початкові стадії формування лімфатичних вузлів. У водоплавних птахів з’являються шийно-грудні і поперекові лімфовузли. В процесі філогенезу поступово зменшується кількість точок стикання лімфатичної системи з венозною. В нижчих хребетних точок стикання лімфатичних і венозних судин нараховується до 20. У рептилій і птахів лімфатична система з’єднується лише з венами шиї, тазовими і хвостовими венами, проте з’єднання з тазовими і хвостовими венами в більшості птахів зникає.

5. В ссавців залишається лише з’єднання грудних і трахейних протоків з краніальною порожнистою або яремними венами. Відбувається поява масивної сітки лімфатичних судин і вузлів.

В онтогенезі лімфатична система закладається в мезенхімі поряд з краніальною порожнистою веною у вигляді окремих щілин, вистелених ендотелієм і заповнених тканинною рідиною. З’єднуючись, ці простори замикаються в канали і розростаються в лімфатичні мішки, з яких формуються лімфатичні судини і протоки. За ходом судин закладаються лімфатичні вузли.

Масообмінні (або ще називають дифузійні) – це процеси перенесення речовин з однієї фази в іншу, через границю розподілу фаз.

Фази можуть складати гомогенні системи (Р–Р) і гетерогенні (Г–Р; П–Р; Р–Т; Г–Т),

Тут позначення фаз Г – газова, П – парова, Р– рідинна, Т–тверда.

Абсорбція (Г–Р) – процес вибіркового або повного поглинання компонентів газової фази рідким поглиначем або абсорбентом. Застосовують для очищення повітря від домішок NH₃, H₂S і т.д. або розчинення HCl, NO₂, SO₂і т.д.

Абсорбція покращується із збільшенням тиску і зменшенням температури. Зворотній процес – виділення компонентів з розчину називається десорбцією.

Перегонка і ректифікація (П–Р) процес розділення рідких сумішей шляхом їх часткового випаровування та наступної конденсації. Суміш складається з більш леткого компонента (з меншою температурою кипіння і більшою пружністю парів) НК і менш леткого (з більшою температурою кипіння і меншою пружністю парів) ВК. Якщо цю суміш доводять до кипіння – то в парову фазу в більшій мірі переходить легко леткий компонент НК і після конденсації рідина збагачується відповідно НК.

Якщо процес випаровування та конденсації проводити одноразово – це проста перегонка, якщо процес відбувається багаторазово при протитечійній взаємодії в колоні рідини і пари – це ректифікація.

Екстракція (Р–Р) це процес виділення компоненту з розчину шляхом переходу його з однієї рідини в іншу, в якій відповідний компонент має вищу розчинність. При цьому другий розчинник вибирається таким чином, що не розчиняється з першим розчинником.

Екстрагування і розчинення (Т–Р) процес вибіркового (екстрагування) або повного (розчинення) переходу компоненту з твердої фази в розчин.

Адсорбція (Р–Т, або Г–Т) перехід компонентів з газової фази або з розчинів у тверді поглинаючі (або адсорбенти). Серед них відомі активоване вугілля, силікагелі, цеоліти. Адсорбенти характеризуються великою питомою поверхнею внутрішніх пор, яка має значення ≈ 800-1700 м²/г для активованого вугілля.

Адсорбція (як абсорбція) визначається вибірковістю, і оберненістю. Обернений процес називається десорбцією.

Якщо для адсорбції слід зменшувати температуру і збільшувати тиск, то для зворотнього процесу десорбції навпаки збільшувати температуру і зменшувати тиск.

Кристалізація (Р–Т) – процес обернений розчиненню, тобто виділення твердої фази кристалів з розчинів або розплавів. Здійснюється процес при охолодженні розчинів (якщо при цьому зменшується розчинність), або шляхом виділення частини розчинника при кипінні (як у випарному апараті).

Сушіння (Г–Т) зменшення кількості вологи в матеріалі шляхом її випаровування.

Масообмінні процеси – складні і складаються з окремих стадій:

1) перенесення речовини до границі розподілу фаз в першій фазі

2) перенесення від границі розподілу в об’єм другої фази.

Тут при розрахунках використовуються механізм перенесення та рівняння подібні до процесів теплопередачі.

основне рівняння теплопередачі основне рівняння масопередачі

Q – кількість перенесеного тепла, М – кількість речовини, що

F – поверхня теплопередачі, переходить з фази в фазу,

– середня рушійна сила F – поверхня масопередачі,

теплопередачі, і – середня рушійна сила

K – коефіцієнт теплопередачі. масопередачі по I або II фазі,

і – коефіцієнти масопередачі,

визначені по I або II фазі.

Якщо для теплопередачі рушійною силою є різниця температур теплоносіїв, то для масопередачі рушійною силою є різниця концентрацій робочої (та що є в апараті в даній фазі) і рівноважної (гіпотетичної, тобто такої розрахункової величини до якої прямує робоча). Рівноважна визначається через розрахунок по робочій концентрації в другій фазі

В такому виразі – рівноважна концентрація в І фазі, – робоча в ІІ.

Оскільки в процесі масопередачі приймають участь 2 фази, між якими є границя розподілу, то одну з них позначають Ф_х, другу – Ф_y .

Ф_y______ границя

Ф_х розподілу

Традиційно більш легку фазу вибирають з індексом у, а її витрата G (від англійського газ) і x індекс важкої фази, а її витрата L(англійською – рідина).

Оскільки витрати G і L можуть бути в різних одиницях розмірності (кг/с, кмоль/с і т.д.), і в розрахунках може використовуватись витрата всієї суміші, або певного її компонента, тому для узгодження в розрахунках використовуються різні розмірності концентрацій.

1) мольна частка x, y