• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Інформаційно-ознайомчий етап

ПЛАН

1. Інформаційно-ознайомчий етап

1.1 Зміст етапу

1.2 Засоби проведення інформаційної компанії

2. Набір кандидатів у прийомні батьки

2.1 Надання інформації по телефону

2.2 Реєстрація звернень

2.3 Інформаційні групові зустрічі

2.4 Умови, за яких особи не можуть стати прийомними батьками

3. Відвідування помешкання потенційних прийомних батьків

4. Перевірка інформації, наданої кандидатами у прийомні батьки

Література:

1. Прийомна сім′я: методика створення і соціального супроводу: Науково-методичний посібник / Г.М.Бевз, В.О.Кузьмінський, О.І.Нескучаєва та ін. – К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. – 92. (Бібліогр.: с. 42-43)

2. Технології створення та функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу. Збірник методичних матеріалів / Авт. Кол. Г.М.Бевз, А.Й.Капська, Н.М.Комарова та ін. – К.: Державний ін-т проблем сім′ї та молоді, 2003. – 188с.

3. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2002.- 272с.

4. Положення про прийомну сім′ю.

1.1 Зміст інформаційно-ознайомчого етапу

Інформаційно-ознайомчий етап створення прийомних сімей розпочинається рекламною компанією, що проводиться за двома напрямками.

Перший напрямок забезпечує формування позитивної громадської думки щодо сімейних форм державної опіки. Він передбачає досягнення таких завдань:

- підвищити обізнаність громадськості про інститут прийомної сім'ї як форму державного влаштування дітей, які позбавлені батьківської опіки;

- продемонструвати позитивні сторони роботи органів опіки і піклування, центрів соціальних служб для молоді, спеціалізованих соціальних служб.

Другий напрямок спрямований на залучення кандидатів у прийомні батьки і передбачає досягнення таких завдань:

- отримати достатньо звернень громадян для набору кандидатів у прийомні батьки;

- надати кандидатам на початковому етапі інформацію щодо умов, за яких особи не можуть стати прийомними батьками.

Зміст рекламних матеріалів має містити інформацію для потенційних кандидатів, зокрема щодо наступних етапів процесу. Особлива увага повинна бути зосереджена на дос­товірності інформації. Важливо, щоб кандидати з самого початку були обізнаними із зав­даннями, які стоять перед ними.

1.2 Засоби проведення інформаційної кампанії

В кожному окремому випадку працівники мають самостійно визначитися, які інформаційні матеріали необхідно підготувати і які засоби використовувати для проведення ді­євої кампанії. Такими засобами можуть бути:

- рекламні оголошення в місцевих незалежних газетах;

- реклама на транспорті (автобусах, таксі, поїздах);

- афішна кампанія;

- реклама на місцевих радіо- та телеканалах;

- написання статей, публікацій у інформаційних виданнях;

- інформаційні столи на святах та інших суспільних подіях;

- усне спілкування, особливо з прийомними батьками;

- підготовка реальних прийомних батьків до проведення інформаційних вечорів для їхніх сусідів;

- зв'язок з суспільними групами.

Як показав досвід, найефективнішим засобом проведення інформаційно-рекламної компанії по залученню кандидатів є проведення інформаційних вечорів із залученням прийомних батьків.

2. Набір кандидатів у прийомні батьки

2.1 Надання інформації по телефону

Результатом проведення інформаційно-рекламної кампанії може бути звернення клієнта по телефону за додатковою інформацією.

Телефонна розмова повинна бути короткою і включати лише відповіді на поставлені запитання. Якщо абонент зацікавився отриманою інформацією, йому пропонується прийти до центру соціальних служб або відділу у справах сім'ї та молоді, де він зможе більш детально дізнатися про інститут прийомної сім'ї.

Соціальний працівник, який відповідає на звернення клієнтів, має бути підготовлений

до ведення телефонних діалогів, вміти налагоджувати контакт з абонентом, а також володіти мистецтвом конструктивного завершення розмови.

Часто люди телефонують лише для того, щоб їх вислухали. Побудувати вірно телефонний діалог соціальному працівнику допоможуть знання мети, завдань та процесу телефонного діалогу. Треба передбачити, що за інформацією звертатиметься велика кількість громадян, які не обов'язково є потенційними кандидатами у прийомні батьки. Соціальний працівник, який приймає телефонні дзвінки від громадян, має володіти інформацією про порядок створення прийомних сімей і знати функціонал інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що турбуються про дітей-сиріт та дітей, поз­бавлених батьківського піклування. Для цього важливо мати телефонний довідник з переліком телефонів:

- інспектора з охорони дитинства;

- відділу соціального захисту населення;

- служби у справах неповнолітніх;

- відділу у справах сім'ї та молоді державної адміністрації;

- громадської приймальні державної адміністрації;

- Червоного Хреста;

- банків одягу;

- притулків тощо.

Особливості ведення телефонного діалогу.Телефонний діалог ґрунтується на го­товності соціального працівника вислухати клієнта і відкритості спілкування. Під час роз­мови важливо визначити мотивацію абонента, його бачення ситуації, з'ясувати наміри та питання, з яких він/вона звертається.

Соціальному працівникові необхідно:

- поцікавитись звідки отримана інформація про прийомну сім'ю;

- чому вона його зацікавила;

- зрозуміти як абонент уявляє прийомну сім'ю;

- чи знає він/вона про інші форми опіки.

На завершальній стадії діалогу соціальний працівник бере на себе ініціативу конструк­тивно завершити розмову. Якщо у результаті діалогу стає зрозуміло, що клієнт не має обме­жень щодо можливості створення прийомної сім'ї, соціальний працівник домовляється про зустріч з метою визначення подальшої співпраці. У разі, коли людина не є потенційним кан­дидатом у прийомні батьки і задає побічні питання, її необхідно переадресувати до спеціа­ліста, який займається цими проблемами, або ж тактовно та аргументовано відмовити.

Варто пам'ятати, що телефонний діалог - елемент формування громадської думки про інститут прийомної сімї, тому важливо надавати точну і дозовану інформацію. Якщо лю­ди навіть не є потенційними кандидатами у прийомні батьки, у результаті розмови можуть стати нашими однодумцями і сприятимуть розповсюдженню наданої їм інформації.

2.2 Реєстрація звернень

Соціальний працівник реєструє особисте звернення громадян чи телефонний дзві­нок у відповідному журналі. При цьому фіксується основна інформація про клієнта, яка дає можливість у подальшому підтримувати з ним контакти (прізвище, ім'я, по-батькові, вік, соціальний та сімейний стан, кількість дітей в сім'ї', причина звернення, контак­тний телефон). При зверненні громадян з питань створення прийомних сімей слід по­яснювати етапи, які мають пройти кандидати. Важливо пам'ятати, що перше враження про прийомні сім'ї буде сформоване на основі того, що побачать і/або почують апліканти при зверненні.

Якщо аплікати потребують більше інформації, ніж вони отримали в результаті інформаційно-рекламної кампанії та звернення, необхідно негайно надіслати їм пакет інформа­ції (протягом 2 тижнів від дня звернення). Кандидати у прийомні батьки мають бути впев­нені, що вони отримали вичерпну інформацію та мають достатньо часу подумати перед тим, як написати заяву і стати на облік як потенційні прийомні батьки.

Для стимулювання процесу прийняття рішення кандидатами доцільно періодично надсилати нагадування. Інколи варто відвідувати окремих людей, які чекають інформацій­ної зустрічі, але не звертаються з проханням про неї.

Творча уява, толерантність і наполегливість обов'язкові умови процесу набору канди­датів у прийомні батьки. Різні люди потребують різних підходів, тому необхідно випробу­вати декілька з них і визначити, що працює краще.

2.3 Інформаційні групові зустрічі

Після проведення рекламно-інформаційної кампанії, з метою зацікавлення потенцій­них прийомних батьків, органами опіки і піклування і/або спеціалізованими соціальними службами супроводу сімейних форм опіки доцільно проводити інформаційні зустрічі. Та­кі зустрічі допомагають аплікантам прийняти зважене рішення.

Дуже важливо, щоб інформація про прийомну сім'ю як сімейну форму державної опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надавалася дозовано та правдиво. На інформаційних зустрічах надається, перш за все, загальна інформація про існуючу в державі систему опіки і піклування для дітей-сиріт та дітей, позбавле­них батьківського піклування; відмінність прийомної сім'ї від інших форм державної опіки (наприклад, усиновлення); принципи функціонування й основ­ні етапи створення прийомних сімей; важливість соціального супроводу та співпраці із соціальним працівником; необхідність спеціальної підготовки кандидатів у прийом­ні батьки. Важливою є інформація про фінансове забезпечення утримання вихованців прийомних сімей і звітування за використані кошти. На зустрічах також надається ін­формація про обмеження щодо створення прийомної сім'ї (наприклад, за станом здо­ров'я) тощо.

2.4 Умови, за яких особи не можуть стати прийомними батьками

Не можуть бути прийомними батьками особи:(згідно положення про прийомну сім′ю)

· які не перебувають у шлюбі;

· не пройшли курс підготовки кандидатів у прийомні батьки;

· визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

· позбавлені батьківських прав;

· колишні опікуни (піклувальники, усиновителі), позбавлені відповідних прав за неналежне виконання покладених на них обов'язків;

· за станом здоров'я не здатні виконувати обов'язки по вихованню дітей (інваліди І і ΙΙ групи; особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи; алкогольну та наркотичну залежності; хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви; нахили до насильства);³

· з якими на спільній житловій площі проживають члени сім'ї, які мають глибокі ор­ганічні ураження нервової системи, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства;

· із середньомісячним сукупним доходом на кожного члена сім'ї (обчисленим за ос­танні шість календарних місяців, що передували місяцю подання заяви про створен­ня прийомної сім'ї), не меншим, ніж рівень прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), встановлений законодавством.

Переглядів: 718