• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

КРИМІНОЛОГІЯ

Тема: Класифікація фізичних величин за видом їх математичного опису. Геометричний вектор як математичне узагальнення векторної величини. Координати вектора в ортонормованому базисі. Направляючі косинуси. Орт вектора. Колінеарність і компланарність векторів.

Лекція

Підвищення надійності страхових організацій, що працюватимуть у системі медичного страхування, шляхом встановлення вимог до їхнього ліцензування відповідно до чітко визначених критеріїв.

Фактичне створення ще одного державного цільового фонду для фінансування медицини замість ефективного менеджменту медичної галузі з метою оптимізації витрат.

Отже, ефективне функціонування страхової медицини в Україні неможливе без вирішення таких завдань:

1. Створення умов для максимально можливого саморегулювання медичної галузі шляхом застосування ринкових механізмів; забезпечення конкурентного середовища на ринку медичних послуг у разі прийняття законодавчих актів з питань обов’язкового соціального медичного страхування.

2. Чітке визначення рівнів медичної допомоги, які формуватимуть обов’язковий мінімум послуг медичного страхування; структурування населення на групи, лікування яких фінансуватиметься з різних джерел створення фондів медичного страхування.

3. Посилення зацікавленості роботодавців до збереження здоров’я своїх працівників шляхом встановлення економічних стимулів щодо коштів, які направлятимуться під приємствами на медичне страхування (наприклад, як уже існуюча практика в Україні віднесення на валові затрати коштів, які підприємство сплачує в якості добровільного страхування своїх працівників).

5. Забезпечення державного контролю за використанням єдиних стандартів усіма медичними установами, що працюють у системі медичного страхування, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та організаційно-правової форми; створення уніфікованої оптимальної системи класифікації та ціноутворення на медичні послуги.

1. Класифікація фізичних величин за видом їх математичного опису.

2. Геометричний вектор як математичне узагальнення векторної величини.

3. Координати вектора в ортонормованому базисі.

4. Направляючі косинуси. Орт вектора.

5. Колінеарність і компланарність векторів.

Література:

1. Рудавський Ю.К. та ін. Лінійна алгебра та аналітична геометрія. Львів: Бескід Біт, 2002. – 262 с.

2. Апатёнок Р.Ф., Маркина A.M., Хейнман В.Б. Элементы линейной алгебры и аналитической геометрии. Мн.: Выш.шк., 1986.

Означення. Вектором називається напрямлений відрізок. Позначати вектори будемо , ... . Якщо, скажімо, точка А — початок вектора, а точка В — його кінець, то маємо .

Вектор, в якого початок і кінець збігаються, називається нульовим вектором.

Вектор вважається заданим, коли відома його довжина , і напрям щодо деякої осі.

Два вектори і називаються колінеарними, якщо вони лежать на одній прямій або на паралельних прямих.

Два вектори називаються колінеарними (), якщо існує пряма, якій вони паралельні.

Вектори і колінеарні тоді і лише тоді, коли виконується одна з шести рівносильних умов:

а) існує таке дійсне число , що , або ;

б) координати векторів і пропорційні;

в) векторний добуток векторів і дорівнює нуль-вектору;

г) ранг матриці, що складається з координат векторів і , дорівнює одиниці;

д) скалярний добуток векторів і дорівнює добутку довжин векторів, взятому з знаком плюс або мінус;

е) вектори і лінійно залежні.

Вектори і вважаються рівними, коли вони:

1) колінеарні; 2) однаково напрямлені; 3) їхні довжини рівні.

З останнього випливає, що при паралельному перенесенні вектора дістаємо новий вектор, що дорівнює попередньому, тому вектори в аналітичній геометрії називають вільними.

Два вектори рівні (), якщо виконуються одна з трьох рівносильних умов:

1) вони суміщаються паралельним переносом;

2) вони співнапрямлені і мають рівні довжини;

3) їхні координати рівні.

Вектори називаються компланарними, якщо існує площина, якій вони паралельні. Три вектори компланарні тоді і лише тоді, коли виконується одна з чотирьох рівносильних умов:

а) один з векторів лінійно виражається через інші, тобто або або ;

б) вектори – лінійно залежні;

в) мішаний добуток векторів ()=0;

г) визначник, складений з координат цих векторів, дорівнює 0.

Якщо вектори – некомпланарні, то для будь-якого вектора існують єдині числа такі, що .

Нехай у просторі задано деяку вісь l і вектор. Проведемо через точки А і В площини, перпендикулярно до осі l (рис.3.1). Позначимо точки перетину цих площин з віссю l відповідно і .

Означення. Проекцією вектора на вісь l називається довжина напрямленого відрізка на осі l. Слід зазначити, що , якщо напрям збігається з напрямом l і , якщо напрям протилежний напряму l.

Позначається проекція вектора на вісь l — пр_l. З рис. 3.1 випливає формула знаходження проекції вектора на вісь:

пр_l= ,

де — кут між вектором і віссю.

Якщо розглянути прямокутну декартову систему координат і точки початку А (х₁, у₁, z₁) і кінця В (х₂, у₂, z₂) вектора , то проекції вектора на кожну з осей мають вигляд:

Ох: а_х = х₂ – х₁, Оу: а_у = у₂ – у₁, Оz: а_z = z₂ – z₁.

Довжина вектора подається формулою: (3.1)

Якщо позначити a, b, g — кути між вектором і відповідними осями системи координат, то їх косинуси можна знайти за формулами:

. (3.2)

У подальшому називатимемо їх напрямними косинусами вектора . Піднісши кожну з формул (3.1) до квадрата і скориставшись (3.2), дістанемо:

cos²a + cos²b + cos²g = 1.

Якщо є координати кінців вектора , то

координати вектора ;

довжина вектора обчислюється за формулою ;

кут між векторами (косинус кута):

Переглядів: 311