Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






М’які матеріали

Скульптурні матеріали

Матеріал, який обирає скульптор для втілення своєї художньої ідеї, має вирішальне значення для досягнення успішного результату. Відомий скульптор С.Т. Коненков сказав: “Багато в чому виразність скульптури залежить від відповідності ідеї матеріалу”. І дійсно, від правильного вибору матеріалу залежить досконалість скульптурного твору, скульптурна техніка.

Сучасні скульптурні матеріали настільки різноманітні, що їх важко навіть порахувати, але умовно їх поділяють на:

· м’які матеріали;

· тверді матеріали.

Огляд матеріалів скульптури варто починати з м’яких, тому що саме з них зазвичай виконуються підготовчі роботи, виготовляються моделі. Цьому етапу передує відтворення задуму скульптора у малюнках, ескізах.

До м’яких матеріалів належать:

· пластилін;

· віск;

· глина;

· гіпс;

· пластмаса.

Пластилін (від іт. plastilina, від гр. plastos – ліпний) – це м’яка маса з порошку глини, воску та барвників, яка використовується скульптором при розробці ескізів майбутніх творів, у навчальному процесі. Пластилін, як і глина, – відправний матеріал скульптора, він приваблює тим, що на відміну від глини не сохне, зберігаючи пластичність і щільність. Ці властивості матеріалу зумовили і сферу його використання: найчастіше пластилін використовують саме на підготовчому етапі роботи скульптора, коли необхідно шукати і можна швидко змінювати початковий задум. Що ж до використання цього матеріалу як основного, це відбувається дуже рідко, тому що пластилін не змінює своєї щільності й пластичності протягом усього процесу ліплення, а це ускладнює роботу скульптора, особливо коли потрібне детальне пророблення форми. Крім того, великі скульптури важко виготовити з пластиліну, бо в пошуках правильного композиційного рішення скульпторові доводиться маневрувати великими масами матеріалу, що складно зробити з пластиліном, тому в таких випадках використовується техніка віднімання – суто скульптура, а не техніка додавання – пластика. Такі властивості зумовили використання цього матеріалу як головного лише у малій пластиці. Яскравим прикладом пластилінової сучасної скульптури є персонажі і декорації до анімаційних дитячих фільмів про Корову, яка перетворювалася то на Собаку, то на Сир, то на Ворону.



Интернет реклама УБС

Віск – один із найстаріших скульптурних матеріалів, що використовувався ще у Стародавній Греції та Римі для виготовлення моделей, за якими потім виливали скульптуру. У російських палацевих описах зустрічаються згадки про “вощані фігури”, які , як вважають, були іноземного походження і мали релігійний характер. А у 1719 р. скульптор Б.К. Растреллі по масці, знятій з обличчя Петра І, виготовив бюст імператора, що зберігається зараз у Ермітажі. Так само, як пластилін, віск частіше використовується на підготовчому етапі роботи скульптора, але іноді виконує роль головного скульптурного матеріалу. Тоді скульптор виготовляє спочатку арматуру – каркас із проволоки та дощечок, своєрідний скелет, без якого віск осідає. Потім каркас часто покривають клоччям, а вже зверху накладають віск. Така ж технологія використовується і при виготовленні великих скульптур із глини. Найвідомішою сучасною колекцією воскових скульптур є Музей воскових фігур мадам Тюссо у Великобританії.

Глина – м’який скульптурний матеріал, що використовується і на підготовчому, і на основному етапах створення скульптури, надзвичайно гнучкий, податливий і пристосований для відповіді на найменший дотик скульптора. Вона відома з прадавніх часів: міфи майже всіх народів світу пов’язують саме з глиною процес створення людини, із глини люди виготовляли і посуд, і культові зображення, і поховальні саркофаги тощо.

Оскільки глина є сумішшю різних матеріалів, включаючи барвники, вона може бути різного кольору, інтенсивність якого залежить і від вологості глини: суха глина завжди світліша за мокру. У скульптурній практиці найбільш поширені три види глини:

· сіро-зелена;

· сіро-жовта;

· сіро-біла срібляста – найкраща як за своїм благородним кольором, так і за тонкою консистенцією.

Глина і віск при висиханні тріскаються, щоб запобігти цьому недоліку, вироби з глини здавна навчилися обпалювати. Вироби і матеріали з глин та їх сумішей з неорганічними сполученнями, закріплені обпалюванням, називають керамікою.

Гіпс як матеріал для скульптури використовували ще єгиптяни, а в елліністичну та римську епохи він був одним із найпопулярніших матеріалів, який обирали скульптори. За допомогою гіпсу знімали маски з обличчя померлої людини, а потім виготовляли скульптурні портрети не тільки у Стародавньому Римі, де цей жанр набуває свого розквіту, а ще в Єгипті епохи Нового царства, коли у відомих скульптурних майстернях Телль-Амарну виготовляли скульптурні портрети. Гіпсові відливи з живої моделі служили скульпторові матеріалом для вивчення натури не тільки в Єгипті, а й у Стародавній Греції (Лісіпп та скульптори його кола). В епоху Відродження вперше почали робити гіпсові відливи зі статуй, щоб тиражувати найкращі скульптурні твори для колекцій і з навчальною метою. Дешевими гіпсовими бюстами вчених та філософів у часи античності прикрашали бібліотеки. Починаючи з XVII ст., малювання з гіпсових відливів займає важливе місце в системі академічного навчання художника. Гіпсові копії у ХІХ ст. зайняли важливе місце у формуванні видатних музейних колекцій (“Трокадеро” у Парижі, Державний музей образотворчого мистецтва ім. О.С. Пушкіна у Москві).

Гіпс – це перший перехідний матеріал, у якому скульптор бачить свій витвір, бо з яким би м’яким матеріалом не працював скульптор, він завжди переводить скульптуру у гіпс, допрацьовує її і тільки після цього переводить у будь-який твердий матеріал.

Гіпс є унікальним матеріалом для виготовлення форм, які служать не тільки для виливання скульптури з гіпсу, але й для повторення її в глині, для виготовлення теракотових, фаянсових, порцелянових виробів, для виливання воскових моделей, металевого лиття, виливання скульптури з пластичних мас.

Використовується гіпс і як кінцевий (основний) скульптурний матеріал. Іноді гіпсові скульптурні вироби розфарбовуються “під бронзу”, “під слонову кістку” та ін.


Читайте також:

  1. Апаратура, обладнання та матеріали
  2. Апаратура, обладнання та матеріали
  3. Біокомпозити та композиційні матеріали на основі відходів переробки деревини
  4. Бюджет прямих витрат на матеріали
  5. Бюлетені та інші інформаційні матеріали, електронні видання
  6. В'яжучі матеріали
  7. В'яжучі матеріали та будівельні розчини
  8. Витратні матеріали для ремонту обмоток електричних машин
  9. Вогнетривкі матеріали
  10. Гумові матеріали
  11. Гумові матеріали
  12. Деревинні матеріали




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види скульптури | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.