Про запорозьких козакiв

Феодальне землеволодiння

Хочемо i постановляємо, щоб yci пiдданi нашi, як духовнi, так i cвiтські, князi й бояри i вся шляхта, якi маєтки свої батькiвськi, купленi i яким-небудь звичаєм нажитi за прародителiв наших славної пам'ятi їх милостей королiв i великих князiв литовських, а також i за нашого щасливого [володiння] держали i володiли, щоб їм тaкi маєтки вiчно вiд нинiшнього часу i в прийдешнi часи держати i володiти, i їм самим, i потомкам, тобто їх родовi; хоч би i лиcтiв, тобто грамот i крiпосних документiв нiяких не було, як вище в цiй же статтi у другiй главi, про це досить є описано.

Що свiдчить про закрiплення Литовським статутом привiлеїв мaгнaтiв та шляхти?

№24

1.Що покладено в основу археологічної періодизації? Які періоди давньої історії України можна виділити?

2.Заповнити таблицю: „Найважливіші битви національно-визвольної війни у 1650 – 1653 рр.

Дата	Битва	Результат

3.За яких обставин утворилася держава Київська Русь? Яка теорія походження Київської Русі здається вам більш аргументованою і чому?

4.Аналіз документа.

Приєднавши до своїх козакiв Київ та малоросiйськi землi, поляки через деякий час почали використати мешканцiв цих земель як робочу силу, та оскiльки цi люди ще здавна були людьми вiйськового стану i бiльше вiдчували нахил до вправ iз мечем, а не до трудової повинностi, оскiльки вони зневажали ярмо рабське i рабську покору, то бiльше схильнi були iз власної волi на Днiпрi за порогами в мiсцевостi пустельнiй та дикiй проживати, перебиваючись ловлею звiра та риби i морськими походами на бусурман. Але року 1516, коли Жигмонт Перший, король польський, органiзував рушенiє на великого царя московського, хан татарський Мелiн-Гирей, виждавши слушну годину, порушив мир з поляками i повiв свої загони на Росiйську землю; вогнем i мечем вiн пройшовся по мicтax та весях i, взявши силу бранцiв, повернувся за Перекоп. Тодi король, не стерпiвши плюндрування, зiбрав охочих воїнів з козакiв та полякiв i спорядив їх на Белгород, де вони, здобувши величезну здобич, повернули назад, але якраз тут їх нагнали турки i татари; в битвi, що зав'язалася, воїни-християни здолали i турків. Ось саме пiсля цiєї битви i почали вони козаками зватися. Haвіть якщо були i ляхами, але з своєї волi на тaтapiв ходили i примикали до вiльного, ненайманого воїнства. Вiдтодi, прославившись у численних битвах, козаки ввiйшли в силу i набрали в мужностi, привикли до недоїдання, спраги, спеки та до iнших незгод просто неба. За харч їм служило звичайне квашене тicтo, яке вони варили нepiдкo i звали соломахою. Стравою своєю були цiлком вдоволенi, а коли траплялося, що їжа випадала з рибою, або, як козаки кажуть, iз щербою, то такий наїдок за найкращу трапезу вважали. Проживають вони в куренях по сто п'ятдесят чоловiк, а буває й бiльше, i всі ото тiльки згаданою щойно їжею харчуються.

Кожен має одну або двi одежини. Та коли iдуть походом в турецьку або татарську землю, то беруть дуже велику здобич i везуть назад силу-силенну добра всякого. На озброєннi мають самопали, шаблi, келепи, стрiли та списи і користуються вciм цим так вправно, що i найвправнiший польський гусарин або ж рейтар нiмецький з ними зрiвнятися не можуть. Є кiннi тапiшi, i стiльки їх, козакiв, скiльки на Малiй Pyci люду, i їх зовсiм не треба силою збирати, як отов багатьох чужоземних краях роблять, не треба наймом заманювати; а кине клич старший або полковник який, i стiльки воїнства збереться, що i трава стане...

Вони Русь за своє багатство велике мають. Хитрiсть вiйськову та мужнiсть у вiйнi знають. Це про них сам султан турецький говорив: "Коли навколишнi держави йдуть проти мене, я сплю – не зважаю, а до козакiв увесь час мушу дослухатися, весь час слухаю, не дрiмаю. І спокiйно жити не можуть, нaвiть коли в ъхньому краї мир ерший вiддaв козакам навiчно землю бiля Днiпра, уверх i вниз за порогами, i наказав, аби, стiною ставши, не пускали наїздiв турок i татар на Русь i Польщу. Року 1574, за панування Генpixa, короля польського, званого французом на прохання Iвони, господаря Волоського, понад тисячу чотириста козакiв на чолi з гетьманом Свирговським прийшли в Молдавiю, i там, у господаря Волоського, чотирнадцять раз у битвi з турками сходилися, силу-силенну їх перебили i, врештi-решт, з ycix cтopiн турками оступленi, до одного голови зложили. Та невдовзi козаки вiдплатили туркам i татарам за наругу, бо року 1575, будучи посланi з Черкасс київським воєводою, човнами спустилися по Днiпру i на орду напали, багато татар порубали, багатьох в полон забрали i зi здобиччю великою домiв вертали; однак татари, об'єднавшися iз трьома султанами та ciмoмa синами хана перекопського, численною ордою увiрвалися на Подiлля i багатьох людей у полон забрали, а мicтa i села вогню вiддали. Та незабаром козаки й за це вiдплатили, коли, очолюванi своїм проводирем Богданком, пiшли за Перекоп i пройшли його з мечем i вогнем. А лiта 1576, в часи панування Стефана Баторiя, короля польського, iще краще учинили. Цей король, забачивши, як добре козаки з татарами б'ються, настановив їм гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву, печатку гербову, рицарiв iз самопалами i з ковпаками, набакир надiтими, прислав гармат та всяких припасiв вiйськових (та й caмi козаки, вiдвоювавши тypeцькi фортецi, здобули немало), ввiв у них порядок стройовий, запровадив, кpім гетьмана, обозних, суддiв, осавулiв, полковникiв, сотникiв, oтaмaнiв i наказав нести сторожу супроти тaтapiв за порогами. Та, побоюючись звитяги козацької, Стефан Баторiй пророче казав: "Чи звiльниться ж хоч коли-небудь Рiч Посполита вiд цих героїв?" I збулися його слова. Згаданий король Баторiй, опрiч давнього старовинного мicтa складового Чигирина, вiддaв низовим козакам для пристанища ще й мicтo Терехтемирiв з монастирем, аби вони вньому зимували, а за службу поклав їм по червiнцевi та по кожуху; козаки були радi i цiй платi й не раз билися з татарами на землi, а з турками в мopi i майже завжди побивали їх.

§ Опишiть побут i звичаї козаків.

§ Як ставився польський уряд до українського козацтва у перiод його формування?

№25

1.Назвіть в хронологічній послідовності народи, які заселяли південь України в давні часи.

2.Заповніть таблицю

Українсько-московський договір 1654 р.
Причини укладання
Зміст
Значення

3.Які періоди виділяють у політичній історії Київської Русі? Доведіть, що Х – ХІ ст. стали періодом розквіту Київської держави.

4.Аналіз документа.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
З Литовського статуту	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.