• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Промислові (індустріальні) і складські об'єкти нерухомості.

цих об'єктів нерухомості в Україні перебуває на початковій стадії розвитку.

Останнім часом по основній масі об'єктів приватизації відбувається ви-значення власника. З розвитком процесу формування реального власника обсяг договорів у цій сфері збільшуватиметься.

1. Промислова забудова 60—80-х рр. не відповідає вимогам сучасних тех­нологій, а реконструкція потребує великих капітальних вкладень.

2. Основний споживач промислових об'єктів нерухомості сьогодні — малі підприємства, що вимагають для свого розвитку об'єкти нерухомості визначеної специфіки: високі потужності, наявність залізничних під'їз­них колій, бажано одноповерхові будинки, що стоять окремо і мають автономні комунікації.

3. Як правило, вимоги потенційних орендарів завищені та не відповідають пропонованим промисловим об'єктам.

4. Власники промислових об'єктів нерухомості пропонують на ринок об'єкти, що перебувають у жалюгідному стані, при цьому встановлюють

завищені ціни.

5.Відсутня повна й точна інформація про промислові об'єкти нерухомості, їх правовий статус, розміри, стан та ін.

В індустріально розвинутих країнах (США, Німеччині, Франції) широко розвинута мережа технопарків. Суть її полягає в тому, що підприємцю немає потреби будувати свої підприємства, їх можна взяти в оренду й, розмістивши там необхідне устаткування, випускати продукцію.

Технопарки - своєрідні промислові зони, в яких зосереджуються промислові підприємства та різноманітні об'єкти інфраструктури, що забезпечують нормальний бізнес-процес (готелі, офісні центри, митні термінали, логістичні центри), з обов'язковою охороною й єдиними інформаційними мережами. Організація технопарку включає також забезпечення бізнесу консультантами різного профілю: юристами, фахівцями з фінансових питань тощо.

На західному ринку нерухомості прийнята класифікація обєктів нерухомості за категоріями А,В,С.

У вітчизняній практиці ще немає єдиної системи класифікації, промислових об'єктів нерухомості, що дозволяє враховувати основні "товарні властивості" цілісного об'єкта. В даний час за основу при обліку в активах організацій (підприємств) взято основні фонди і земельну ділянку.

Контрольні питання:

1.Що розуміється під земельною ділянкою?

2. Розкажіть про класифікації житлових об’єктів нерухомості.

3.Які об’єкти належать до комерційного ринку нерухомості?

4. Охарактеризуйте основні особливості ринку «офісів»

5.Яким чином класифікуються готелі ?

6. Дайте характеристику ринку гаражів, торгових приміщень та промислових об’єктів.

до розділу 1

1.. Нерухоме майно включає:

а) все матеріальне майно над поверхнею землі;

б) усе, що міцно пов'язане з землею і не може бути переміщене без непро­порційної шкоди;

в) земельні ділянки.

2. За якими родовими ознаками об'єкти нерухомості відрізняються від об'єктів рухомого майна:

а) нерухомість, матеріальність, довговічність;

б) нерухомість, висока вартість, довговічність;

в) унікальність, висока вартість, довговічність.

3. Які об'єкти нерухомості можуть переходити в рухоме майно:

а) ліси й багаторічні насадження;

б) підприємства як майнові комплекси;

в) земельні ділянки.

4. Який з етапів девелопменту входить у стадію проектування життєвого циклу об'єкта нерухомості:

а) контроль якості будівництва і кошторисів;

б) формування стратегії проекту;

в) проведення тендера на будівельно-монтажні роботи.

5. До будинків відносять:

а) склади, гаражі, сараї;

б) пересувні будиночки;

в) усе перелічене.

6. Житло — це:

а) будинки, призначені для постійного проживання;

б) плавучі будинки;

в) усе перелічене.

7. Яка з перелічених характеристик стосується житла підвищеної комфорт­ності:

а) розміщення в будь-якому районі міста;

б) індивідуальне планування;

в) віддаленість від основних транспортних комунікацій.

Лекція 13. Тема 9.4. Ринок нерухомості та його особливості

План:

1.Сутність і значення ринку нерухомості

2.Субєктна структура ринку нерухомості

3.Види ринків нерухомості

1.Економіка нерухомості: Підручник. А.М.Асаул, І.А.Брижань,В.Я.Чевганова

К.,2004, с.13-15

2. Пазинич В.І. Оцінка об’єктів нерухомості: навч. пос. К.: Центр учбової літератури, 2009, ст.35-41

Самостійна робота № 15/9

Тема: Ріелторська діяльність

Питання:

1.Характеристика ріелторської діяльності

2. Технологія надання ріелторських послуг

3 . Основні напрями ріелторської діяльності

1. Сутність і значення ринку нерухомості

Ринок нерухомості — це взаємозалежна система ринкових механізмів, що забезпечують створення, передачу, експлуатацію і фінансування об'єк­тів нерухомості¹.

Основні процеси функціонування ринку нерухомості -розвиток (створення), управління (експлуатація) та оборот прав на об'єкти нерухомості.

Ринок нерухомості є істотною складовою будь-якої національної економі­ки, оскільки нерухомість — це найважливіша частина національного багат­ства, на яку припадає понад 50% світового багатства. Без ринку нерухо­мості не може бути ринку взагалі, тому що і ринок праці, і ринок капіталу, і ринок товарів і послуг тощо для свого існування повинні мати або оренду­вати необхідні їм приміщення.

Національний ринок нерухомості — це сукупність регіональних, локальних ринків, що істотно відрізняються один від одного асинхронністю розвитку, рівнем цін і ризиків, ефективністю інвестицій у нерухомість й особливо станом регіонального законодавства, політичною та соціальною стабіль­ністю в регіоні тощо.

Український ринок нерухомості віддзеркалює всі проблеми перехідної еко­номіки і характеризується нерівномірним розвитком своїх сегментів, недо­сконалою законодавчою базою та низькою інвестиційною активністю гро­мадян та юридичних осіб. Водночас цей ринок становить перспективну сферу вкладення капіталу.

За допомогою ринкового механізму і державного регулювання ринок не­рухомості забезпечує :

/ створення нових об'єктів нерухомості;

/ передачу прав на нерухомість;

/ установлення рівноважних цін на об'єкти нерухомості;

/ експлуатацію (управління) об'єкта нерухомості;

/ розподіл простору між конкуруючими варіантами землекористу­вання;

/ інвестування в нерухомість.

При цьому виконуються такі операції, здійснювані з нерухомим майном:

з частковою або повною зміною власника / складу власників

/ купівля-продаж об'єктів нерухомості;

/ спадкування;

/ дарування;

/ міна;

/ рента;

/ забезпечення виконання зобов'язань (наприклад, реалізація закла­дених або заарештованих об'єктів нерухомості);

/ приватизація;

/ націоналізація;

/ зміна складу власників, у тому числі з поділом майна;

/ внесок у статутний капітал;

/ банкрутство (ліквідація) суб'єктів підприємницької діяльності (із за­доволенням вимог кредиторів, у тому числі за рахунок реалізації майна власників);

без зміни власника

/ інвестування в нерухомість;

/ розвиток нерухомості (розширення, нове будівництво, реконструкція);

/ зміни (напрямів використання, назви торгової марки, місцезнахо­дження, юридичної адреси та ін.);

/ управління, експлуатація;

/ застава;

/ оренда;

/ передача в господарське ведення або оперативне керування, у без­оплатне користування;

/ регулярне одержання доходу від володіння нерухомістю, що не по­требує від одержувача підприємницької діяльності;

/ довічне утримання; / передача управління;

/ введенні» (зняття) сервітутів та інших обтяжень; / страхування (різноманітних форм і різноманітних операцій, у тому числі при кредитуванні розвитку нерухомості).

Усі ці операції в умовах ринкової економіки здійснюються з використанням ринкових механізмів, а тому вони є складовими ринку нерухомості.

Функції ринку нерухомості

Функціонування ринку нерухомості як елемента ринкової структури харак­теризують особливості, які наочно розкриваються через його функції. Ви­конуючи ряд загальних і спеціальних функцій, ринок нерухомості значно впливає на всі сторони життя та діяльності людей. До основних належать такі його функції:

1. Інформаційна. Ринок нерухомості забезпечує зацікавлених суб'єктів ін­формацією про поточну кон'юнктуру ринку (структуру попиту і пропози­ції, ціноутворення). При цьому в перехідній економіці гостро стоїть пи­тання об'єктивності, актуальності та повноти такої інформації, що пояс­нюється запізнілим розвитком інформаційної інфраструктури ринку нерухомості (спеціалізованих засобів масової інформації, інформацій­но-аналітичних агенцій тощо).

2. Ціноутворююча. В умовах трансформаційної економіки формування ринку нерухомості пов'язане з наявністю значних цінових диспропорцій, існу­вання яких зумовлено невідповідністю структури обсягам попиту та про­позиції. З розвитком ринку цінові диспропорції починають вирівнювати­ся і створюються умови для "ввімкнення" механізмів вільного ціноутво­рення на об'єкти нерухомості.

3. Посередницька, На ринку нерухомості діють професійні посередники — ріелтори, оцінювачі, страхувальники, іпотечні кредитори та ін. В умовах перехідної економіки виникає ситуація, коли якісний та кількісний склад професійних посередників не повною мірою відповідає потребам рин­ку, що збільшує трансакційні затрати² його учасників.

4. Регулятивна. Ринок нерухомості бере активну участь у перерозподілі ресурсів, спрямовуючи зусилля його учасників на дотримання ефек­тивної структури економіки та задоволення громадських інтересів. При цьому повною мірою регулятивна функція починає проявлятися на вто­ринному ринку.

5. Інвестиційна. Ринок нерухомості є привабливим засобом збереження й збільшення капіталу, сприяє переведенню заощаджень і нагромаджень населення з пасивної форми запасів у реальний капітал, що приносить дохід власнику нерухомості. При цьому саме нерухоме майно служить своєрідною страховою гарантією інвестиційних ризиків. На перших ета­пах формування ринку нерухомості в перехідній економіці інвестиції спря­мовують переважно на придбання нерухомості споживчого характеру. В міру задоволення цієї потреби інвестиційні потоки починають спрямо­вуватися в сферу комерційної та промислової нерухомості.

² Затрати, що несуть покупці і продавці нерухомості при укладанні договорів.

6. Соціальна функція проявляється в зростанні трудової активності всього населення, підвищенні інтенсивності праці громадян, які планують спі­ти власниками квартир, земельних ділянок та інших капітальних і прск: тижних об'єктів. Функція сприяє формуванню в суспільстві середньою класу, що є основою стабільності. Однією з форм прояву соціальної функції ринку нерухомості виступає соціалізація капіталу.

7. Стимулююча, суть якої — економічне заохочення прибутком продукіип ного використання досягнень науково-технічного прогресу під час ство рення та використання нерухомого майна. Конкуренція сприяє високій діловій активності й пошуку нових можливостей ефективного управ/ті ня капітальною власністю. На початкових етапах формування ринку мо рухомості майно виконує двояку роль: є засобом нагромадження тв заощадження доходів і сприяє легалізації незаконно зароблених кош­тів. Унаслідок цього суб'єкти ринку нерухомості проводять досить інтенсивну політику. Позитивні зміни в цьому напрямі з'являються зі зрос­танням конкуренції та зниженням дохідності пасивних операцій, що сти­мулює продуктивні інвестиції.

Сануюча. Ринок нерухомості дає змогу ліквідувати неконкурентоспро­можних і слабких учасників ринку, сприяє банкрутству неефективних господарюючих суб'єктів. Ринковий механізм указує напрями пошуку, але не дає ніяких гарантій щодо кінцевих фінансових результатів. Ви­знають лише суспільне необхідні інвестиції в нерухомість, адже тільки їх і оплачує покупець.

Різноманітність функцій ринку нерухомості відображає специфіку товарів, що є в обігу на ньому. У загальному вигляді ринок нерухомості можна подати як систему економічних і правових відносин, що виникають завдяки взаємодії товарного та грошового обігу. Тому дуже важливим питанням є визначення суб'єктної структури цих відносин.

2. Суб'єктна структура ринку нерухомості —

Ринок нерухомості має складну, розгалужену структуру, і диференціювати його можна за різноманітними ознаками. Виходячи з триєдності сутності нерухомості як товару ринок нерухомості — це три базо­вих сектори єдиного ринку нерухомості

/ сектор розвитку (створення) нерухомості;

/ сектор управління (експлуатації) об'єктів нерухомості;

/ сектор обороту прав на об'єкти нерухомості.

Сектор створення нерухомості відповідає за організацію системи розвитку об'єктів нерухомості, розвиток територій і безпосередньо розвиток об'єк­тів. Основні ознаки цього сектору в перехідний період:

/ слабка вивченість сектору ринку розвитку (створення); / висока складність пошуку управителя інвестиційним проектом (від укладання договору про наміри до здавання об'єкта нерухо­мості в експлуатацію);

/ відсутність якісно відпрацьованих технологій ефективного й еконо­мічного будівництва і, отже, довгострокового попиту на будівельне устаткування й матеріали та ін.

Сектор управління (експлуатації) нерухомості відстежує ступінь впливу тих або інших товарних характеристик об'єктів нерухомості на їх дохід­ність. Саме звідси виходить запит до сектору Розвитку на створення най­більш дохідних типів об'єктів нерухомості. При недостатній розвиненості сектору управління запит сектору розвитку передається безпосередньо із сектору обороту.

Сектор обороту нерухомості формує ринкову ціну об'єктів нерухомості.

Кожний сектор залежно від пов'язаних з ним фінансових потоків має свою привабливість, обсяг, динаміку, що розподіляються на

/ інвестиції капіталовкладень (розвиток об'єктів нерухомості);

/ товарні відносини (фінансування обороту прав на нерухомість);

/ доходи й податки (від договорів та експлуатації об'єктів нерухомості).

Останнім часом оператори ринку нерухомості почали виділяти окремо ще четвертий сектор — управління ринком нерухомості.

На ринку нерухомості сформувалися й активно діють різноманітні ринкові структури, що сприяють ефективності його обороту. Економічними суб'єк­тами ринку нерухомості є:

- покупці (орендарі);

-продавці (орендодавці);

- професійні учасники ринку нерухомості.

Покупець (орендар) — головний суб'єкт ринку нерухомості. Ним може бути фізична або юридична особа, а також орган державного управління, що має право на дану операцію за законом. Саме для покупців і працює вся структура ринку нерухомості.

Продавець (орендодавець) — це будь-яка юридична або фізична особа, що має право власності на об'єкт нерухомості, у тому числі держава в особі своїх спеціалізованих органів управління власністю.

Склад професійних учасників ринку нерухомості визначається переліком процесів, що відбуваються на ринку за участю держави, і переліком видів

діяльності комерційних структур. Відповідно їх можна розділити на інститу-

цюнальних не інституціональних учасників.

До інституціональних ,учасниківщопредставляють інтереси держави й ді­ють від її, Імені, відносять організації наступного профілю:

А)органи державної реє_!страції прав на нерухомість і договорів із нею;

б) організації, що регулюють містобудівний розвиток, землевпорядкування І землекористування

-державні та регіональні земельні органи, що займаються інвентаризацією землі,створенням земельного кадастру,зонуванням територій,оформленням земле відведення;

-державні й регіональні органи архітектури та містобудування, які затверджують, узгоджують містобудівні плани забудови територій і поселень,створюють містобудівний кадастр, видають дозволи на будівництво;

в) органи експертизи містобудівної та проектної документації, що займаються затвердженням й узгодженням архітектурних і будівельних проектів;

г) органи, що проводять, інвентаризацію та облік будівель, органи технічної

та Іншої, інспекції які здійснюють нагляд за будівництвом та експлуатацією будинків і . споруджень.

До неінституціональних учасників

Належать:

Підприємці, брокери, оцінювачі об’єктів нерухомості,фінансисти (банкіри) які фінансують операції на ринку нерухомості, девелопери, які займаються розвитком об’єктів нерухомості;

Редевелопери, які займаються розвитком та перетворенням (вторинною забудовою) територій;

/ управителі нерухомістю, що здійснюють фінансове управління і тех­нічну експлуатацію об'єкта;

/ проектувальники й будівельники, які працюють на комерційній основі;

/ юристи, що займаються юридичним супроводженням операцій на ринку нерухомості;

/ страховики, які займаються страхуванням об'єктів, договорів, про­фесійної відповідальності;

/ учасники фондового ринку нерухомості, що займаються створен­ням і оборотом цінних паперів, забезпечених нерухомістю;

/ аналітики, які досліджують ринок нерухомості та готують інформа­цію для прийняття стратегічних рішень щодо його розвитку;

/ фінансові аналітики, що займаються фінансовим аналізом інвести­ційних проектів;

/ маркетологи, фахівці по зв'язках із громадськістю і рекламі, що просувають об'єкти та послуги на ринку нерухомості;

/ інформаційно-аналітичні видання та інші засоби масової інформа­ції, які спеціалізуються на тематиці ринку нерухомості;

/ фахівці з інформаційних технологій, що обслуговують ринок нерухо­мості; / фахівці в галузі навчання і підвищення кваліфікації персоналу;

/ будь-які фахівці - співробітники й члени національних та міжнарод­них професійних об'єднань ринку нерухомості.

Переглядів: 872