Конституція УНР 1918 р. і падіння Центральної Ради

18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли у наступ. Загальна їх чисельність становила 450 тис. чоловік. Уже 1 березня радянські військові сили залишили Київ, а через тиждень до міста прибув уряд Центральної Ради. У березні-квітні були зайняті німцями південні міста, а також Катеринослав і Харків, а пізніше Донбас і Крим.

Повертання Центральної Ради у супроводі німецьких військ викликало у населення переважно вороже або байдуже ставлення до неї з урахуванням прорахунків і помилок, що мали місце в її діяльності.

Окупанти ж переконалися, що для забезпечення визначених поставок продовольства Центральна Рада не мала реальних можливостей. До того ж утворена з козаків 1-го Українського Корпуса та Вільного Козацтва, Українська Народна Громада, зважаючи на неможливість співпраці з Центральною Радою вирішила підтримати іншу владу у формі диктатури без народного представництва. За найкращу форму влади визнали гетьманат. В результаті 29 квітня 1918 р. на хліборобському конгресі (майже 8 тис. делегатів) гетьманом нового державного утворення - Гетьманат «Українська держава» - був проголошений генерал П. Скоропадський. Центральна Рада була розпущена.

Таким чином, Українська Центральна Рада проіснувала 13 місяців - з березня 1917 р. по квітень 1918 р. Головним підсумком її діяльності слід вважати відтворення української державності.

29 квітня, в день державного перевороту, Центральна Рада схвалила Конституцію або « Статут про державний устрій, права і вільності УНР ». Основний Закон Української держави готувався на зразок демократичних конституцій Європи та США. Це був прогресивний на той час документ, принципові положення якого зводилися до наступного:

1. Україна є суверенною, самостійною і ні від кого незалежною державою.

2. Вся владав УНР належить народові України.

3. За формою правління УНР є парламентарною республікою, верховним
органом влади якої є Всенародні збори.

4. За формою державного устрою УНР - унітарна держава з широким
місцевим самоврядуванням - територіальна організація влади в якій базується на
дотриманні принципу децентралізації.

5. Взаємовідносини людини з Україною державою будуються відповідно до
принципів ліберальної (європейської) концепції прав людини.

6. Організація державної влади базується на засадах принципу розподілу
влади:

- органом законодавчої влади проголошуються Всенародні збори , які
формують інші гілки влади;

- вища виконавча влада належить Раді Народних міністрів;

- вищим органом судової влади є Генеральний Суд УНР.

Окремо слід зазначити, що Конституція забезпечувала національним меншинам право національно-персональної автономії.

Проте, через зазначений вище перебіг подій, положення Основного Закону УНР 1918 р. не були реалізовані. Він так і не набрав правової чинності і залишився як важливий історико-правовий документ доби Української держави 1917 - 1918 рр.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Україно-більшовицька війна. Брест-Литовський мирний договір та його значення для України	\|	Гетьманат П. Скоропадського: здобутки та прорахунки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.