Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Значення і функції розділових знаків

Щоб спілкування відбулося, а мова перетворилася у зрозумілий мовленнєвий потік, слова треба пов’язати і речення за певною системою, яка б правильно і точно оформила думку. Вивченням цієї системи і займається синтаксис – розділ граматики, який описує будову і способи поєднання слів у словосполучення і речення. Що стосується пунктуації, то вона фіксує синтаксичні особливості речення в писемній формі мовлення за допомогою розділових знаків.

Тому для того, щоб правильно вживати той або інший розділовий знак, треба перш за все з‘ясувати, для чого він ставиться. Якщо в усній формі мовлення значення висловлювання часто залежить не тільки від слів, але й від інтонації, жестів, міміки і пауз, то на письмі все це можна передати тільки відповідними розділовими знаками. Крім розподілу окремих частин у межах словосполучення або речення, що залежить від правильного визначення їх синтаксичної структури, пунктуація несе певне інтонаційне або змістовне навантаження [5, 356-368].

З цієї точки зору всі розділові знаки поділяються на інтонаційно-змістовні (крапка, знак питання, знак оклику, три крапки) і змістовно-інтонаційні (кома (коми), крапка з комою, дужки, двокрапка і тире). У практиці ділового мовлення серед першого типу розділових знаків використовується, як правило, тільки крапка, тому тут помилки практично не трапляються. Що стосується змістовно-інтонаційних знаків, то на них треба зосередити основну увагу, бо від їх правильної постановки часто залежить юридична основа документа і професійна точність тексту.

Кома використовується як знак з’єднання однорідних членів у словосполучення і окремих висловлювань у складне речення. Наведемо декілька прикладів.

У реченні На столі лежали і книги, і зошити, і олівці повторювальний сполучник і виконує роль підсилювальної частки, а кома ставиться для об’єднання однорідних понять (порівняйте: великий святковий шар – поняття різні, тому кома не ставиться). У складносурядному і складнопідрядному реченнях кома (і тільки вона, бо значення передаються сполучниками) ставиться для об’єднання окремих частин у єдине ціле: Хитаються й повзуть холодні тіні ночі, і зорі дивляться на місто без огнів. Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем. У безсполучниковому реченні кома ставиться замість сполучника і для об’єднання частин, тісно пов’язаних між собою за змістом (Шумів травою степ шовковий, сміявся день, пісні лились.). Крім цього, кома об’єднує пряму мову і слова автора: «Ніщо так не красить людину, як натхнення», – подумала Ярослава.



Интернет реклама УБС

Коми – це парний знак для відокремлення частин, які повністю або частково відірвались від основного змісту речення. Вони вживаються:

а) для відокремлення слів або словосполучень, граматично не зв’язаних з реченням (звертань, вставних конструкцій, слів-речень так або ні, вигуків): Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема (звертання, бо до слова юначе поставити питання неможливо). Про воду, звісно, марять подорожні (звісно – вставне слово, що не відповідає на питання і виражає суб’єктивну оцінку розмовника по відношенню до об’єктивної інформації). Так, я буду крізь сльози сміятись (слово-речення так граматично не пов’язане з основним реченням). Ох, зійди, моя зірко лагідна! (вигук ох не відповідає на питання);

б) при уточнюючих членах речення, які відповідають на питання головного слова за адресним принципом (а саме де?, що?, коли?, як?, який? тощо): Ніч була темна, аж чорна (уточнююче означення). В долині, край лісу, висить синя імла (уточнююче означення);

в) для відокремлення поширених прикладок і додатків: Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене (прикладка). Нічого не чуть, крім вітру бушуючого (відокремлений додаток);

г) для відокремлення обставин, виражених дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, і поширених означень, якщо вони стоять після головного слова: З плавнів знявся білий туман, сивими хмарами покотився по тихому Дунаю, покриваючи блакитні гори (поширена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом). Замислившись, йшли люди (обставина, виражена дієприслівником). І раптом щось гуркоче в далечині, чорній і тривожній, і хмари захоплюють все небо і сонце (поширене означення, виражене прикметниками).

Крапка з комою – знак роз’єднання різних за змістом інформацій, об’єднаних у безсполучникове складне речення. Це антонімічний по відношенню до коми розділовий знак, який показує, з одного боку, що частини цього речення далекі між собою за змістом (крапка), а з іншого, що їх все ж таки об’єднали у межах однієї синтаксичної конструкції (кома): Сонце стояло якраз над головою; не горіло – палило. У практиці наукового і професійного спілкування використання крапки з комою можлива за об’єднання в межах одного речення різних інформаційних деталей: За виконання обов’язків, передбачених цим контрактом, працівникові виплачуються грошові винагороди, що містять у собі:

а) щомісячні виплати;

б) одноразові виплати за виконання окремих завдань;

в) виплати за виконання обов’язків з високою якістю.

Дужки – парний знак для відокремлення вставних речень або складних синтаксичних конструкцій, які граматично не зв’язані з основною інформацією (у межах художнього і публіцистичного стилів у таких випадках може ставитись і парне тире). Він уживається як синонім до відокремлюючих ком, якщо їх є недостатньо під час внесення в основний текст додаткової або асоціативної інформації, великої за розміром: Управлінню Державної пожежної охорони спільно з Міністерством фінансів України розробити інструкцію про порядок використання коштів, одержаних від застосування штрафних санкцій (Міністерство внутрішніх справ України. Наказ № 6, 1995 р.).

Іноді в одній позиції збігається кілька розділових знаків різного призначення (дужки і будь-який розділовий знак, кома і парне тире): А хіба література (і мистецтво взагалі) – не складова частина життя?; Те, що ми звемо «любовною» поезією, позначене у Підсухи – не тільки у нього, звичайно, – щирою чистотою.

Двокрапка – знак пояснення або причини. Він ставиться:

1.У безсполучниковому складному реченні, якщо друга частина розкриває зміст першої або вказує на причину того, про що йдеться в першій частині: Сторони уклали цей контракт про наступне: за цим контрактом Працівник зобов’язується виконувати обов’язки консультанта, а Роботодавець зобов’язується створювати необхідні умови для Працівника, виплачувати йому грошову винагороду і надавати соціально-побутові послуги. Я не знаю, що робити: службові обов’язки мені ніхто не пояснював.

2.Після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення: Працівник виконує такі функції: бере участь у розробці документів господарської діяльності підприємства; представляє інтереси підприємства у всіх установах і організаціях.

3.Після слів автора при прямій мові або при цитуванні: Даний контракт передбачає: «Роботодавець має право своїм розпорядженням додатково покладати на Працівника виконання обов’язків відсутнього працівника підприємства (відпустка, хвороба тощо) на термін не більше як на два місяці».

Тире – знак наслідку, висновку, протиставлення (знак «розриву»). Як антонімічний до двокрапки (тому що – ось чому) він ставиться в таких випадках:

1. У складному безсполучниковому реченні, якщо друга частина містить протиставлення або висновок першої частини: Проминуло за весною літо – все навколо золотом повито (ось чому); Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе (але); Гляне – холодною водою обіллє (порівняння).

2. Після однорідних членів перед узагальнюючим словом: Щастя, здоров‘я, веселість – все цвіло в тім домі.

3. При прямій мові, якщо далі йдуть слова автора: «Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі?» – думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свитку через плече.

4. На знак пропуску дієслівної зв’язки між підметом і присудком, якщо вони стоять в одній граматичній формі і виражені однією частиною мови: Два на два – чотири. Життя прожить – не поле перейти (але: Я студент. Будівництво на завершенні) [3, 104-326].

 


Читайте також:

  1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
  2. I визначення впливу окремих факторів
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. Iсторичне значення революції.
  6. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
  7. Ocнoвнi визначення здоров'я
  8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  9. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  10. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
  11. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  12. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ЦИТАТАХ | ІV. Повідомлення нового матеріалу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.