Запалення навколоносових пазух

Нейровегатативна форма.

Причини: - дисфункція вегетативної нервової системи, яка призводить до порушення судинної та секреторної іннервації слизової оболонки носа

-тривале безладне використання судинозвужувальних засобів

Під час риноскопії – збільшення об’єму носових раковин

- носові ходи звужені але вільні

- слизова оболонка ціанотична з біліми плямами ( ділянки ішемії) – плями Воячека

Лікування: хірургічна корекція анатомічних вад порожнини носа, кріодеструкція носових раковин,

- загартування, використання вітамінів, вегетотропних засобів

Запалення навколоносових пазух називають синусит (синуїт).

Синусіт є поширеним захворюванням. Найчастіше уражуютьсяя верхньощелепна пазуха (гайморит), на другому місці – решітчаста пазуха (етмоїдит), на 3 – лобова ( фронтит) і рідше за всі -клиноподібна (сфеноїдит). Запальний процес може уражати одну чи кілька пазух. Якщо уражена 1 пазуха , процес має назву – моносинуїт, запалення усіх пазух з одного боку назувається – гемісинусит. Якщо запалення захопило всі пазухи то це – пансінусит.

Збудниками синуситів переважно є віруси (грипу, адено-, риновіруси), стафілококи, стрептококи, диплококи. Процес починаеться переважно внаслідок гострої респіраторної вірусної інфекції, а бактеріальні збудники приєднуються вторинно.

Основним патогенетичним фактором є перекриття вічка, що з’єднує пазуху з носом і тому утруднюється відтік ексудату в носову порожнину та вентиляцію приносової пазухи.

За походженням синуїти поділяють на первинні та вторинні. Первинні зустрічаються рідко. Найчастіше синуїти бувають вторинними, тобто процес поширюється з іншого вогнища інфекції : риногенні, одонтогенні, травматичні, гематогенні, алергійні.

Розрізняють гостри і хронічні запалення приносових пазух.

За характером запального процесу ГС поділяються на катаральні, гнійні, некротичні.

Клініка складається із загальних ті місцевих симптомів.

До загальних проявів належать: - погане самопочуття
- підвищення температури тіла,

- зниження апетиту, порушення сну,

- запальні зміни в аналізі крові.

Місцеві симптоми: - біль, що відповідає локалізації пазухи,

- закладеність носа, гнійні виділення з носа, порушення нюху,

- відчуття неприємного запаху з носа.

- сльозотеча,

- набряк м’яких тканин обличчя

Фактори , що сприяють захворюванню:

зниження реактивності, загальне ослаблення організму,

- хронічні захворювання слизової оболонки носа

- викривлення перегородки носа

- захворювання 4-7 верхніх зубів.

Для підтвердження діагнозу використовують допоміжні методи дослідження:

-рентгенографію,

- діафаноскопію – просвічування приносових пазух за допомогою спеціальної лампи Герінга в темній кімнаті,

- ехографія – грунтується на використанні ультразвуку

- інфрачервона термографія и т.д.

Гострий гайморит - це гостре запалення верхньощелепної пазухи.

Характерними є: біль в ділянці верхньощелепної пазухи, вона може віддавати в очну ямку, зуби, чоло, скроні,

- виділення із носа

- головний біль,

- можлива поява набряклості в ділянці лицевої стінки верхньощелепною пазухи.

Риноскопія: гіперемія і набряк слизової оболонки середнього відділу носа,

- смужка гною під середньою носовою раковиною.

Для діагностики використовують:

- рентгенографію, де спостерігають затемнення верхньощелепної пазухи,

- діафаноскопію, де спостерігається зниження світлопровідності одного з боків обличчя

- пункцію верхньощелепної пазухи,

- комп’ютерну томографію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Алергійна форма.	\|	Риногенні ускладнення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.