Класицизм

Бароко

Бароко (іт. barocco — вибагливий, химерний) — стиль у європейському мистецтві у 16-18 ст.

Характерна пишнота, парадність, яскравість кольорів, контрастність, екстравагантність орнаменту, асиметрія конструкцій. В архітектурі панують сильні контрасти об'ємів, перебільшена пластика фасадів, світлотіньові та кольорові ефекти. Живопис і скульптура відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту і ефектів освітлення, ускладненою пластикою, парадністю.

Українське бароко

Барокові споруди Львова стали прикладом креативного синтезу європейських зразків та майстерності місцевих архітекторів, будівничих, скульпторів, ковалів, художників та звичайних майстрів-мулярів. Стиль бароко формувався в місті протягом 200 років, враховуючи періоди турецько-татарських облог, козацьких та шведських воєн. Лише від 20-х років XVIII століття активізується будівельний рух - зводяться храми, шляхетські резиденції та міські кам'яниці. Для адаптації на львівський грунт нового на той час стилю духовенство та аристократія запрошують досвідчених архітекторів та скульпторів. Саме завдяки їхньому генієві у Львові існує властиве лише для нього бароко. Тут варто згадати Бернарда Меретина, Яна де Вітте, Мартина Урбаніка, Пера Ріко де Тірреґая, Петра та Матвія Полейовських, Себастьяна та Клеменса Фесінґерів, Христофора Мурадовича, Франца-Ксаверія Кульчицького, П'єра-Дені Ґібо, плідних будівничих, які часто не поступались у майстерності архітекторам - Йосипа Дубльовського, Антона Косинського та Якова Петровського. Завдяки різцю скульпторів фасадні площини удекоровувалися фігурами святих, маскаронами, рокайлями та різноманітних форм кронштейнами. У співпраці з архітекторами виділялись Йоган-Ґеорґ Пінзель, Ян Крушановський, Франциск Олендзький, Ян Ґертнер, М. Вишинський, М. Стобанський, Стефан Кодецький, Симон Стажевський, Михайло Філевич та Іван Щуровський. Синтез просторових мистецтв бароко доповнювався монументальним живописом.

Перший бароковий храм – костел Св. ап. Петра і Павла ордену єзуїтів. Шедеври – собор Св. Юра та костел Божого Тіла монастиря домініканців.

Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний усім європейським літературам, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті ХІХ ст.

У Львові – кін. XVIII ст. – перша пол. ХІХ ст.

Архітектурні споруди: плац галицьких митрополитів, колегія піарів, ратуша, будинок губерніального уряду (обласна адміністрація), будинок колишньої гауптвахти, бібліотека Стефаника.

Романти́зм (Історизм) (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці 18 ст. у Німеччині, Англії й Франції, поширився з початку 19 ст. в Росії, Польщі й Австрії, а з середини 19 ст. охопив інші країни Європи та Північної і Південної Америки.

Романтизм, що виник після французької революції, в умовах утверджуваного на зламі 18 — 19 ст. абсолютизму, був реакцією проти раціоналізму доби Просвітництва і застиглих форм, схем і канонів класицизму.

Історизм у Львові – 40–900-ті рр. ХІХ ст.

Еклектика

Псевдоготика

Неоренесанс

Необароко

Неокласицизм

Сталінський ампір

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ренесансні впливи на культуру в Україні	\|	Соціальної політики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.