Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Психологічний профіль професії психолога-профконсультанта

Психофізіологічний профіль професії психолога-профконсультанта

(об’єм вибірки становить 67 чоловік)

Таблиця І.4.4

(об’єм вибірки становить 67 чоловік).

концентрацією та переключенням, мислити логічно, як образами, так і абстракціями, мати гарний слух і добрий зір, вміти добре розрізняти кольори та бачити „боковим зором”. Психологічний профіль цієї спеціальності побудовано нами за результатами опитування тих-же 67 експертів у цій сфері з використанням „Методики експертної оцінки професійно важливих якостей” американського психолога О.Ліпмана на 83 питання (І варіант опитувальника, який використовується для вивчення професій, у яких переважають елементи розумової праці). Даний психологічний профіль наочно показує кількісні значення необхідних (середня оцінка від 1,6 до 2,0) ПВЯ та їх ієрархію, якими повинен володіти психолог-профконсультант. Порівнюючи їх із своїми індивідуально-психологічними властивостями людина реально може визначити свою професійну придатність до цієї спеціальності. Результати таких досліджень за різними методиками, які відображені у відповідних профілях, можуть бути використані при складанні психограм та професіограм на певні професії.

Зміст, обсяг, структура професіограми, її окремих частин, ступінь узагальненості або детальності опису тих чи інших особливостей професії залежить від мети, з якою проводиться вивчення і опис професії: профінформація і профагітація, профконсультація і профвідбір, профадаптація і профпереорієнтація, професійне навчання, раціоналізація режиму та умов праці і т.ін. Тому виділяють різні види професіограм. Але при розробці будь-яких з них необхідно враховувати принципи опису професій. Найповніше вони сформульовані К.К.Платоновим та М.І.Іванюк. Серед них можна відмітити наступні принципи: комплексності і цілеспрямованості, особистісного підходу, об'єктивності та надійності, диференціації і типізації, перспективності і реальності професіографічного матеріалу.

Принцип комплексності і цілеспрямованості передбачає відповідне розкриття у професіограмі всіх характеристик професії (соціально-економічної, виробничої, санітарно-гігієнічної, фізіологічної, психологічної і навчальної), виходячи з мети її використання. Коли розробляється професіограма на досить добре і всебічно вивчену професію, на перше місце повинен виступати принцип цілеспрямованості. Якщо ж приступають до опису нової, маловідомої професії, то її необхідно комплексно вивчити. Але написання професіограми завжди повинно робитися для визначеної мети і бути підпорядковано цій меті. І в той же час у ній повинні враховуватися всі характеристики професії, хоча і в різній мірі. Реалізація цього принципу передбачає вивчення і опис професій за такими напрямами:

1. Виробнича характеристика.Розкриває інформаційний матеріал про сутність спеціальностей, що належать до структури професії, яка досліджується, а також основних технологічним „вузлів” останньої – виробничих операцій та дій. Цьому напряму відповідає також опис основних виробничих умов (місця роботи) професійної діяльності. Маються на увазі не всі умови конкретної професійної діяльності, а лише органічно пов’язані з технологією праці, а також з предметом та цілями цієї діяльності. До цього ж напряму відноситься дослідження і опис предмета праці та всіх засобів, які використовуються в цій професійній діяльності.

2. Економічне значення професії. У дослідженні за цим напрямом розкриваються роль і місце професії в системі народного господарства, її взаємозв’язок з іншими професіями, економічна результативність цієї професійної діяльності для народного господарства в цілому і для людини, яка нею займається, зокрема заробітна плата, економічні пільги тощо.

3. Соціальна і соціально-психологічна характеристика професії.Цьому напрямку дослідження професій притаманне розкриття спеціальної інформації про престиж професії, особисті перспективи фахівця, взаємодію працівників у межах безпосереднього виробничого оточення (колектив бригади, лабораторії, бюро і т.ін.); особливості стосунків членів колективу, їх взаємодії та взаємодії керівників та підлеглих.

4. Навчально-виробнича характеристика професії.Розкриваються питання про обсяг, діапазон, глибину спеціальних знань, вмінь і навичок, необхідних для оптимальної професійної діяльності. Тут також вказуються можливості здобуття необхідних знань та вмінь, умови навчання, навчальні заклади, які готують спеціалістів з певної професії, термін навчання, навчальні предмети.

5. Гігієнічна характеристика професії. Вивчається навколишнє середовище. Визначаються кліматичні умови професійної діяльності, освітленість, звуки, шуми, вібрації тощо. Особлива увага приділяється хімічному складу середовища, зокрема, повітря, таким чинникам,якзапах, смак, подразники шкіри. В гігієнічній характеристиці виділяються фактори, що за певних умов можуть негативно впливати на організм людини, погіршуючи стан її здоров’я.

6. Фізіологічна характеристика вимог професії до людини. В цьому напрямі дослідження виявляються фізичні і нервові навантаження, що виникають при виконанні виробничих операцій у професійній діяльності людини, у тому числі фізичні навантаження на окремі аналізатори. Визначаються типова виробнича робоча поза людини і можливості її зміни протягом робочого дня; нервове навантаження протягом робочого часу і в окремі періоди праці. Щодо фізичного та нервового навантаження маємо на увазі з’ясування не тільки їх інтенсивності, а й тривалості. Поряд з цим досліджуються типові особливості темпу і ритму праці: чи є вони заданими, примусовими, незмінними протягом усього робочого часу, чи динамічними, варіативними, вільними тощо. Вказуються медичні протипоказання для роботи за певною професією.

7. Психологічна характеристика професійної діяльності. Передбачає визначення вимог професії до психологічної сфери особистості, у тому числі до окремих психічних функцій: жорстко пов’язані з технологією професійної діяльності і детерміновані нею; бажані для оптимальної професійної діяльності. Виявляються спеціальні і загальні здібності, від наявності яких залежить успіх діяльності у цій сфері. Окреслюються професійно значимі властивості особистості, її особливості: інтереси, вольові, емоційні та мотиваційні характеристики, комунікативні та організаторські, спеціальні ділові якості (наприклад, оперативність або пунктуальність у розв’язанні певних істотних для цієї професійної діяльності питань). Визначаються також суттєво важливі для цієї професії характерологічні особливості особистості. Розкриваються професійно значущі особливості прояву окремих психічних функцій: мислення, пам’яті, сприймання, уяви, а також сенсомоторики та уваги. Зазначаються можливості компенсації тих чи інших властивостей або особливостей прояву особистості у процесі професійної діяльності. При цьому проблема компенсації трансформується у проблему формування індивідуального стилю роботи, що забезпечує оптимальну професійну діяльність.

Такими є основні питання, що характеризують принцип комплексності і цілеспрямованості у професіографії, тобто опису професій.

Особистісний підхідпри розробці професіограм зводиться до того, що професійна діяльність – це діяльність конкретних особистостей. Тому при складанні професіограми необхідно спиратися на узагальнення по можливості більшої кількості випадків діяльності, яка вивчається і описується, та виконується можливо більшою кількістю досить добре вивченими особистостями. При цьому узагальненні можна та потрібно абстрагуватися від конкретних особистостей, діяльність яких вивчалася, але повністю ігнорувати їх не можливо. Дуже важливо у професіограмахпоказувати можливості вдоволення різноманітних інтересів і творчих здібностей особистості в різних професіях, проілюструвавши їх прикладами із практики роботи відповідних фахівців.

Принцип об'єктивності і надійностіполягає в тому, що необхідно зробити максимально точний опис як позитивних, так і негативних сторін професії та складних умов праці фахівця. З якою б метою не складалася професіограма і тим більш, якщо її мета – профорієнтація вцілому, вона не повинна розроблятися з урахуванням тільки привабливих сторін та сприятливих умов праці певної професії. Тому точний і об'єктивний опис професії дозволяє створити у людини реалістичну уяву про неї, що зменшує ризик помилки при професійному самовизначенні. Здібності, які визначають діяльність спеціаліста в складних умовах будь-якої професії, визначають так звану психостійкість особистості, яка є важливою умовою надійності людини при виконанні визначеної діяльності. Для цього в професіограмах повинні бути описані основні психофізіологічні вимоги професії, які вона висуває до працівника і які сприяють успіху в роботі.

Суть принципу диференціації полягає в тому, що кожна професіограма повинна передбачати опис різних спеціальностей, які входять до цієї професії, як види можливого використання фахівця за цією професією. Принцип типізації, навпаки, вказує на необхідність узагальнення ряду професій у відповідні групи за різними ознаками і в першу чергу за психологічно суттєвими ознаками. Ці принципи особливо важливі при складанні профорієнтаційних професіограм для учнів старших класів і незайнятого населення.

Відповідне значення для побудови професіограм має принцип перспективності і реальностітенденцій розвитку і змін професій, які вивчаються і описуються. Адже професіограма є не фотографією конкретної трудової діяльності, а швидше її реальним ідеалом, до якого прагне ця професія. На це і вказує принцип перспективності. Але врахування принципу реальності при складанні професіограм не дозволяє підміняти перспективи утопією, замінювати очікуване бажаним. При цьому слід враховувати суспільну значимість професії, яка складається з особливостей економічного, історичного, географічного та естетичного характеру. Тому професіограма будь-якої професії повинна включати економічні моменти виробничої діяльності конкретного спеціаліста, історичні відомості виникнення і розвитку професії, географію її розповсюдження та взаємозв'язки з іншими професіями, естетичні сторони процесу і результатів праці, робочого місця і т.п.

Дотримання зазначених методологічних принципів визначає якість професіографічних матеріалів і запобігає помилкам при їх розробці. Ґрунтуючись на цих принципах і виходячи з психологічної класифікації професій пропонуються різні види і типи професіограм, які описані в літературі. Для професіографічного забезпечення профорієнтації необхідним і достатнім є наявність в професіограмі або професіографічній картціхарактеристик професій, які згруповані у п'ять основних розділів:

1) соціально-економічна характеристика професії;

2) виробнича характеристика професії;

3) санітарно-гігієнічні умови праці;

4) вимоги професії до індивідуально-психологічних особливостей фахівця;

5) відомості про підготовку кадрів.

Більш детальна характеристика структури інформаційної професіограми та рекомендації щодо її складання наведені в додатках І.4.1, І.4.2. У додатку І.4.3. наведено розроблену нами професіограму професії ”Менеджер”. У профорієнтаційній роботі з учнівською молоддю також використовуються стислі варіанти професіограм, так звані професіографічні картки. Вони оформляються на відповідних бланках за визначеною структурою. Один з варіантів структури такої картки наведено в додатку І.4.4, а в додатку І.4.5. подано зразок професіографічної картки професії «Менеджер», яка розроблена нами.

Всі ці професіограми і професіографічні картки побудовані за певною схемою, яка дозволяє логічно переходити від одного до іншого розділу, не порушуючи цілісності сприймання інформації. Складання професіограми за схемою дає можливість не загубити важливих деталей при описі професії, дозволяє скласти про неї більш чітке уявлення. Наведені схеми опису професії побудовані так, щоб спочатку дати уявлення про об'єктивні, стабільні, “технічні” характеристики професії. Це соціально-економічний та виробничий розділи. Далі йде суб'єктивна, пов'язана з людським фактором, характеристика професії. Це розділи санітарно-гігієнічний та психофізіологічний. Як правило, з ряду причин вони найменше висвітлюються при описі професій з метою профорієнтації. Однак ці розділи дуже важливі і їм слід відвести належне місце. Через новизну психофізіологічний розділ сприймається важче, тому в схемі опису професії він представлений детальніше, ніж інші розділи. Завершується опис професії відомостями про підготовку кадрів та перспективи професійного зростання і продовження навчання за фахом. Наведена схема є досить умовною, тому має використовуватись для опису професій в залежності від цілей і в міру можливості. При необхідності можуть бути скорочені ті чи інші її розділи.

Складання професіограм або професіографічних карток занаведеними схемами відбувається на основі інформації, яка отримана в процесі вивчення відповідної професійної діяльності за допомогою відповідних методів професіографування, які описані у спеціальній літературі. Крім того слід відмітити, що основними джерелами інформації при цьому можуть бути:

– тарифно-кваліфікаційні довідники професій робітників і посад службовців та детальні описи професій із вказівкою вимог, які висуваються до кваліфікації працівників, та спеціальних вимог, які обумовлені характером роботи;

– загальнодержавні класифікатори професій і посад службовців;

– детальні інструкції з технології виробничих процесів та правил безпеки і охорони праці;

– нормативи з оцінки продуктивності праці та матеріали для нормування праці спеціалістів різної кваліфікації;

– матеріали з професійного навчання (навчальні плани та програми), які надають інформацію про рівень загальної і спеціальної підготовки фахівця конкретної професії;

– наукова література з проблем психологічного аналізу діяльності, яка розглядається;

– серії довідково-професіографічної літератури для школярів та дорослого населення (“Моя професія”, “Твоя майбутня професія”, “Путівник у світ професій”, “Ким бути?”, “Коротко про професії”, “Короткі енциклопедичні професіографічні довідники”, “Світ професій”, “Наука у твоїй професії” та ін.);

– перелік медичних протипоказань до різних видів професійної діяльності;

– консультації зі спеціалістами та науковими працівниками, які займаються вивченням трудової діяльності людини.

Повнота профорієнтаційних професіограм визначається їх цільовою спрямованістю. Професіографічні матеріали можуть використовуватись з різною метою: для профінформаційної роботи, профконсультації та профвідбору, раціоналізації праці, підготовки кадрів. Залежно від цільового призначення вивчення професій, професіографічний матеріал набуває спеціального змісту і специфічної структури. Насамперед це стосується психограми як основного ядра професіограми будь-якої професії.

Професіограми, як відмічає К.К.Платонов, розробляються базуючись на ряді наук. Тому в кожному з її розділів необхідно використовувати систему понять відповідної науки: техніки і технології – при написанні виробничої характеристики професії, економіки і соціології – соціально-економічного її значення, медицини і ергономіки – при розкритті санітарно-гігієнічних умов праці, педагогіки – підготовки кадрів за відповідним фахом. Психологічний аспект професіограми повинен бути витриманим в системі психологічних понять, використовуючи для цього психологічні характеристики типів професій (дивись п.4 цієї лекції).

Завдання і запитання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте класифікацію професій за Є.О. Клімовим.

2. Проаналізуйте формулу професії та порядок її складання.

3. Що розуміють під професією?

4. Що розуміють під спеціальністю?

5. Проаналізуйте види описів професій:

а) визначте суть і структуру професіографічної картки;

б) визначте суть і структуру інформаційної професіограми;

в) що таке психограма?

6. Охарактеризуйте поняття “професійно важливі якості особистості”.

7. Назвіть та проаналізуйте принципи описів професій з метою профорієнтації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Опис професій: види, принципи і структура.	\|	Система профорієнтаційної роботи в постсоціалістичних країнах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.