СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ПРИЄДНАННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ДО СРСР

Інші західноукраїнські землі, які були в складі Польщі (Східна Галичина і Волинь) згідно з договором про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом від 23 серпня 1939 р. переходили до сфери впливу Радянського Союзу.

1 вересня 1939 р. гітлерівська Німеччина, а 17 вересня 1939 р. Радянський Союз напали на Польщу. Червона Армія за короткий час захопила західноукраїнські землі. Західноукраїнські Народні Збори (органи законодавчої влади) прийняли декларації про встановлення Радянської влади і про приєднання Західної України до складу УРСР і СРСР.

Влітку 1940 р. уряд СРСР пред’явив Румунії вимогу віддати Північну Буковину, де жили переважно українці, а також Хотинський та Ізмаїльський райони Бессарабії, тобто українські землі, які були захоплені Румунією в 1918 р. Гітлерівська Німеччина змусила свого союзника – Румунію віддати ці землі СРСР.

На возз’єднаних з Україною землях відбулися політичні,економічні,соціальні такультурні перетворення.

Специфіка перетворень на приєднаних територіях:

- вони здійснювалися за радянським зразком;

- роботою керували переважно прибулі партійні, радянські і господарські функціонери, які погано знали місцеву специфіку і мову;

- був узятий курс на форсоване будівництво соціалізму у вигляді тоталітарного режиму, для цього був застосований репресивний механізм: відбувалися депортації (9.2.), переслідування, арешти;

- до уваги брались інтереси перш за все бідних прошарків;

- задовольнялись матеріальні та духовні потреби українців.

9.2. Депортація – примусове виселення цілих народів або його значної частини з меж свого звичного мешкання. В роки Другої світової війни депортації зазнали біля 1 млн. західних українців, 650 тис. німців, 200 тис. татар, майже 1 млн. поляків. У 1947 р. польський режим виселив 150 тис. українців (операція “Вісла”).

Суперечливий (позитивно-негативний) характер перетворень:

1. Експропріація маєтків польських землевласників, перерозподіл їхньої землі між українськими селянами і, потім, примусова колективізація.

2. Українізація системи народної освіти, державних установ, судочинства і, одночасно, руйнація політичної та культурної інфраструктури, створеної місцевою українською інтелігенцією.

3. Розвиток промисловості, ліквідація безробіття, поліпшення медичного обслуговування, особливо на селі і, одночасно, репресії, депортації населення (із Західної України і Західної Білорусії було депортовано 318 тис. сімей, що становило майже 10% населення).

Отже, радянська влада принесла на західноукраїнські землі не тільки благо, а й насильство і це налаштовувало населення проти неї:

1. З радянською владою вела боротьбу політична організація ОУН, яка з самого початку кваліфікувала возз’єднання Західної України із Радянською Україною як окупацію.

2. Погані стосунки складалися у нової влади з церквою (греко-католицькою, католицькою, православною), адже священників репресували, а храми руйнували.

3. Була незадоволена і місцева інтелігенція, яка зазнавала жорсткий контроль та репресії з боку влади.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА	\|	МІЛІТАРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ. ЕВАКУАЦІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.