Поширення в природі

Загальна характеристика

Характеристика Оксигену.

Оксиген — найпоширеніший елемент на Землі (вміст 58 % (мол.) або 47,2 % (мас.)). Завдяки високій реакційній здатності він визначає форму існування на Землі всіх інших елементів періодичної системи, утворюючи з ними безліч хімічних сполук. Його значення було особливо великим у період формування земної кори. Існує припущення, що наявність кисню в атмосфері зумовлена вторинними процесами — життєдіяльністю зелених рослин.

Наведені факти визначили провідну роль Оксигену в становленні й розвитку хімічної науки. Ще видатний шведський хімік Й. Я. Берцеліус (1779-1848) стверджував, що Оксиген - це та вісь, навколо якої обертається хімія. Слід згадати, що значною мірою на основі оксигену та його найважливішої сполуки — води було засновано класифікацію неорганічних сполук, започатковано вивчення кислотно-основної взаємодії та окисно-відновних реакцій. До 1961 р. використовували кисневу шкалу атомних мас елементів. Оксиген відіграє важливу роль у процесах, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності тварин і рослин.

Оксиген входить до складу більшості природних неорганічних та органічних речовин. Відомо близько 1400 мінералів, які містять оксиген. У зв'- язаному стані на Землі він є у гідросфері (85,82 % (мас.)) і літосфері (47 % (мас.)). До важливих кисневмісних мінералів належать кварц та його модифікації (вміст кисню 53 % (мас.)), алюмосилікати (польові шпати, слюди, глина — 56 % (мас.)), вапняки тощо, а також речовини тваринного і рослинного походження (наприклад, в організмі людини міститься до 65 % (мас.) оксисену).

У вільному стані Оксиген є в атмосфері (23,1 % (мас.) або 20,95% (об.)), що становить 1,5-10¹⁵ т. Зазначена кількість не перевищує 0,0001 загального вмісту оксигену в земній корі. Оксиген повітря витрачається на процеси горіння, дихання, гниття, іржавіння й водночас він безперервно регенерується завдяки фотосинтезу:

nСO₂ + mН₂O С_n(Н₂O)_m + nO₂.

Для задоволення потреб живих істот у кисні важливим є лише його парціальний тиск. Хоча вміст кисню в повітрі у відсотках залишається без змін, його парціальний тиск на значних висотах стає недостатнім внаслідок розрідженості атмосфери. Саме тому під час підіймання на гірські вершини або висотних польотів організм людини зазнає кисневого голодування. Заслуга з’ясування причин шкідливого впливу розрідженого повітря на кисневий обмін в організмі людини належить видатному російському фізіологу І. М. Сєченову.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сполуки	\|	Проста речовина

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.