• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Простіабо протеїни Складніабопротеїди

У своєму складі містять до їх складу, крім амінокислот,

лише амінокислоти входить також простетична група,

яка має небілкову природу

Будова білків:

Завдяки амфотерності амінокислот (містять NH2 – і СООН – групу) між ними може відбуватись взаємодія:

О R2 H2O

׀

R1 – СН – С + H – N – CH – COOH

׀ ОН ׀

NH2 H

О R2

‌‌‌׀׀ ׀

R1 – СН – С – N – CH – COOH

׀ ׀

NH2 H

пептидний зв'язок – зв'язок між NH2 – групою

однієї амінокислоти та СООН – групою іншої.

Утворена сполука називається дипептидом. Молекули білків – поліпептиди.

Структури білків:

Первинна – кількість і послідовність амінокислот, сполучених пептидними зв'язками в ланцюг (поліпептидний ланцюг).

Вторинна – поліпептидний ланцюг скручується у спіраль, яка стабілізується водневими зв'язками.

Третинна – поліпептидні спіралі орієнтуються в просторі у вигляді клубка (глобули), утримуються дисульфідними і гідрофобними зв'язками.

Четвертинна – декілька поліпептидних ланцюгів (глобул) утворюють комплекс за допомогою водневих та інших зв'язків (гемоглобін – чотири поліпептидних ланцюги).

Властивості білків:

Денатурація – порушення специфічної структури білкової молекули (розкручування – втрата вторинної, третинної, четвертинної структур).

Причини: нагрівання, вплив випромінювання, дія кислоти, лугів, концентрованих розчинів солей, важких металів, органічних розчинників.

Ренатурація – повернення молекули білка до природної (нативної) структури. Можлива при збереженні первинної структури.

Деструкція – процес порушення первинної структури білка, тобто руйнування пептидних зв'язків (завжди необоротний).

Функції білків:

1) будівельна – входять до складу клітинних мембран, мембран органоїдів (кератин, колаген).

2) транспортна – переносять кисень в крові і м'язах, а також жирні кислоти, жири (гемоглобін, гемоціанін, міоглобін).

3) рухова – скоротливі білки забезпечують рух (міозин).

4) захисна – є важливою частиною імунної системи (антитіла), участь у зсіданні крові (фібриноген).

5) каталітична – прискорюють швидкість хімічних реакцій в клітині (біокаталізатори – ферменти, гормони).

6) сигнальна – мембранні білки сприймають зовнішні впливи і передають сигнал всередину клітини (білки рецепторів).

7) енергетична – розпадаються з виділенням енергії.

Нуклеїнові кислоти

Нуклеїнові кислоти – це високомолекулярні органічні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.

Молекула нуклеотиду складається з трьох частин:

1) залишок азотистої основи (аденіну – А, тиміну – Т, , гуаніну – Г, цитозину – Ц урацилу – У);

2) залишок вуглеводу – п'ятивуглецевого моносахариду (пентози – рибози або дезоксирибози);

3) залишок фосфорної кислоти.

Нуклеїнові кислоти

ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота РНК – рибонуклеїнова кислота

Будова ДНК

У 1953 р. Дж. Уотсон та Ф. Крик запропонували модель просторової структури ДНК:

1) молекула ДНК складається з двох полінуклеотидних ланцюгів, сполучених між собою водневими зв'язками, закручених у спіраль;

2) число аденінових залишків у ДНК дорівнює числу тимінових, а гуанінових – цитозинових (А=Т, Г=Ц), а сума А+Г=Т+Ц, А+Ц=Т+Г;

3) принцип комплементарності: нуклеотиди у двох ланцюгах чітко відповідають один одному: аденін А завжди сполучається з тиміном Т, утворюючи два водневих зв'язки, а гуанін Г – із цитозином Ц, утворюючи три водневих зв'язки.

Самоподвоєння ДНК (реплікація)

В основі процесу синтезу ДНК лежить принцип комплементарності:

1. Під впливом ферменту подвійна спіраль ДНК з одного кінця починає розкручуватись (денатурація).

2. Поступово руйнуються водневі зв'язки між двома ланцюгами ДНК.

3. На кожному ланцюзі з вільних нуклеотидів, які перебувають в навколишньому середовищі, складається новий ланцюг (А – Т, Г – Ц).

Значення реплікації: в результаті цього процесу замість однієї молекули ДНК (материнської) виникають дві дочірні такого самого нуклеотидного складу; один ланцюг у кожній дочірній молекулі успадковується від материнської, а другий синтезується заново.

Порівняння ДНК і РНК

Аденозинфосфорні кислоти

За хімічною структурою аденозинфосфорні кислоти – нуклеотиди, які складаються з:

1) залишку азотистої основи – аденіну;

2) залишку моносахариду – рибози;

3) залишків фосфорної кислоти: аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) має три залишки фосфорної кислоти; аденозиндифосфорна кислота (АДФ) – два; аденозинмонофосфорна кислота (АМФ) – один залишок.

АТФ + Н₂0 АДФ + Н3Р0₄ + 40 кДж

АДФ + Н₂0 АМФ + Н3РО4 + 40 кДж

АТФ – постійне джерело енергії для клітин, вона мобільна і може доставляти хімічну енергію у будь-яку частину клітини.

Переглядів: 827