Ставки державного мита. Пільги щодо сплати державного мита.

Сутність, платники та об’єкт державного мита

Державне мито, його сутність.

Державне мито, яке розглядається в даній лекції відноситься до непрямих податків, які встановлюються в ціні товарів (робіт, послуг) і розмір яких для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Державне мито є платою, яка стягується на здійснення юридично значимих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридичних та фізичних осіб та видачу їм відповідних документів, які мають правове значення.

Платники державного мита - юридичні та фізичні особи, які звертаються у відповідні державні органи для вчинення у їх особистих інтересах відповідних законодавчих дій та для видачі їм відповідних юридичних документів.

Об’єктом обкладання державним митом є:

позовні заяви юридичних та фізичних осіб, заяви з переддоговірних спорів, заяви з касаційних скарг на рішення судів і т.ін., а також видача судами копій документів;

позовні заяви та заяви кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до арбітражних судів тощо;

вчинення нотаріальних дій нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також видача дублікатів нотаріально засвідчених документів;

реєстрація актів громадянського стану й т.ін.;

видача документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, а також інших документів, пов’язаних із постійним (тимчасовим) в’їздом та виїздом в України;

видача паспорта громадянина України нового зразка або закордонного паспорта та продовження строку його дії;

прописка громадян або реєстрація місця проживання;

видача дозволів на право полювання та рибальства;

операції з цінними паперами;

операції, що здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім валютних;

проведення аукціону;

дії, пов’язані з одержанням охоронних документів на об’єкти промислової власності, підтриманням їх чинності та передачею прав їхніми власниками.

Ставки державного мита визначаються двома методами:

в процентах до ціни позову, суми договору, вартості майна тощо;

у твердих розмірах, обчислених у відповідних частинах до офіційно встановленої мінімальної заробітної плати (цей порядок визначення твердих сум ставок зумовлюється високими темпами інфляції).

Розмір ставок державного мита та порядок його відрахування встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями до нього).

Пільги щодо сплати державного мита визначаються Кабінетом Міністрів України. Право надання додаткових пільг мають місцеві Ради народних депутатів стосовно сум державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а також Міністерство фінансів України стосовно сум мита, що зараховуються до державного бюджету України.

Перелік платників, які звільняються від сплати державного мита, є досить широким, тому ми розглянемо тільки деякі випадки звільнення від цього податку.

Від сплати державного мит звільняються:

позивачі – за позовами про стягнення аліментів;

позивачі – за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

громадяни – за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави;

фінансові органи та державні податкові інспекції – позивачі і відповідачі – за позовами до суду та арбітражного суду;

неповнолітні – за видачу їм паспорта громадянина України та видачу свідоцтва про право на спадщину;

громадяни, віднесені до І та ІІ категорій потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи;

інваліди І і ІІ груп;

Пенсійний фонд України та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 5. Державне мито та інші неподаткові платежі .	\|	Порядок стягнення і перерахування в бюджет державного мита

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.