Вибухові роботи

Схема аміачно-селітряних ВР

При вибуху заряду ВР і хімічному перетворенні вибухової речовини в підривній порожнині за дуже короткий час (практично миттєво) виділяється велика (до 800-1000 ккал/кг) кількість теплоти і значний об’єм газоподібних продуктів (500-1000 л/кг) детонації. Практично миттєво вивільнюється величезна кількість енергії. Температура підвищується до 1200-4000^о, тиск практично миттєво збільшується до десятків тисяч атмосфер (сотень МПа), що викликає утворення ударних вибухових хвиль у навколишньому середовищі, які поширюються (розповсюджуються) в усі сторони з надзвуковою швидкістю. Ці хвилі повністю або частково відбиваються від вільних площин, тріщин у масиві і виникає їх інтерференція. Комплексний вплив всіх цих факторів та величезного тиску на оточуючий заряд ВР масив викликає зруйнування певного об’єму породи.

Підривання зарядів у свердловинах може бути миттєвим або короткосповільненим з інтервалом сповільнення в межах 15-75 мс.

При короткосповільненому підриванні (КСП) свердловинних зарядів істототно покращуються показники вибухових робіт: підвищується рівномірність подрібнення, зменшується порушення масиву від попереднього вибуху, скорочується вихід негабариту, зменшуються витрати ВР, скорочується ширина розвалу в 1,2-1,3 рази і зона розлітання осколків, а також зменшується сейсмічний ефект.

При КСП важко правильно визначити інтервал сповільнення. При його збільшенні підвищується ефект вибуху, але може відбутися підбій суміжних свердловин. Інтервал сповільнення встановлюється звичайно дослідним шляхом.

При КСП використовують різні схеми ініціювання зарядів, що реалізуються у вигляді схем з’єднання (комутації) свердловин у підривну сітку.

При порядних схемах інтервал сповільнення між суміжними рядами t = 25¸75 мс.

Схеми з поздовжнім врубом широко застосовуються при проведенні траншей, а також на уступах для зменшення ширини розвалу.

Діагональні і врубові схеми більш досконалі, тому що ведуть до утворення додаткових вільних поверхонь, у ряді випадків до додаткового співударяння породних кусків і направленому формуванню розвалу. Величина перебуру свердловин врубового ряду на 1-2 м більша, ніж останніх. Дані схеми забезпечують якісне подрібнення, але характеризуються викидом породи в сторону масиву, недостатньою проробкою підошви і збільшенням сейсмічної дії вибуху.

Схеми з поперечним врубом забезпечують скорочення ширини розвалу на 20-30% і дозволяють покращити подрібнення.

Схема комутації вибухової сітки при коротко-сповільненому вибуху: а – порядна; б – врубова з поздовжнім врубом; в – врубова з поперечним врубом; 1 – КД; 2 – КЗДШ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вибухові речовини	\|	Вторинне подрібнення негабаритних кусків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.