МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи
Назва розділу ІІІ ОЧ КК характеризується серйозною некоректністю – очевидно, честь та гідність особи не охороняються на рівні жодної із статтей даного розділу. Некоректність назви розділу ІІІ фактично є помилкою законодавця, яка була допущена під час прийняття КК 2001 року – одна з останніх редакцій проекту КК передбачала, що в межах даного розділу буде передбачена відповідальність й за наклеп, але під час розгляду законопроекту ВРУ від цієї пропозиції було вирішено відмовитись, а в той же час назва Розділу ІІІ ОЧ КК не була проведена у відповідність із цим рішенням законодавчого органу. З аналізу норм розділу ІІІ ОЧ КК можна зробити висновок, що воля людини, як об’єкт кримінально-правової охорони полягає в реалізації людиною цілого ряду конституційних прав і свобод: - право на свободу та особисту недоторканість; - право на дитинство, материнство, батьківство; - право на свобода дитини від будь-яких форм експлуатації тощо. Видається, що таке розуміння волі людини є невиправдано широким – назву розділу ІІІ було б доцільно уточнити, вказавши поряд з волею людини й інші соціальні цінності, на які посягають злочини, ЮСЗ яких передбачено у цьому розділі. У багатьох випадках ЮСЗ, передбачені у Розділі ІІІ включають в себе ознаки, які характеризують спеціального потерпілого (такі ознаки відсутні лише в ЮСЗ, передбачених частинами першими ст. 146, 147, 149 та в ЮСЗ, передбачених ст. 151 КК). Характеристика об’єктивної сторони більшості ЮСЗ, передбачених в Розділі ІІІ ОЧ КК, на жаль позбавлена однозначності - у теорії кримінального права по-різному вирішується питання про те, чи можна розглядати своєрідним наслідком порушення чи обмеження зазначених вище прав та свобод людини. В окремих НПК відповідь на це питання є негативною, а відтак робиться висновок, що більшість ЮСЗ в межах Розділу ІІІ ОЧ КК є формальними, в інших же НПК - стверджується, що порушення (обмеження прав та свобод людини) є своєрідним наслідком, а отже й більшість ЮСЗ злочинів проти волі особи є матеріальними. Можливо орієнтиром для вирішення цієї наукової дискусії може бути абз. 3 п. 6 ППВСУ №15 від 26.12.2003 - у цьому орієнтирі прямо зазначено, що порушення конституційних прав або свобод людини є показником істотної шкоди у складі перевищення влади або службових повноважень. Отже, можна зробити висновок, що правозастосовча практика розуміє обмеження (порушення) прав та свобод людини як наслідок злочину, який щоправда у багатьох випадках нерозривно пов’язаний з діянням суб’єкта. Виходячи з цього більшість ЮСЗ, передбачених у розділі тетьому ОЧ КК, очевидно, слід розглядати як матеріальні. З суб’єктивної сторони всі злочини проти волі особи вчиняються лише з умисною формою вини. При вчинені окремих з них, зокрема у випадках спричинення тяжких наслідків суб’єктивна сторона поведінки особи може характеризуватися т.зв. складною виною (див. ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 149).
Питання для самостійної роботи Передбачені вказаними положеннями розділу ІІІ Особливої частини КК прояви складної вини за своєю природою подібні до прояву складної вини, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК, чи до прояву складної вини, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК?
В окремі ЮСЗ законодавцем закладено такі елементи складу злочину, як мета або мотив (див. ч. 2 ст. 146, ч. 1. ст. 147, ст. 148, ч. 1 ст. 149, ч. 1 ст. 150). Більшість злочинів проти волі особи може вчинятися загальним суб’єктом злочину. Однак в ряді випадків законодавець пов’язує відповідальність за окремий різновид або вид злочинів проти волі з характеристиками спеціального суб’єкта - службова особа, особа від якої потерпілий перебуває в матеріальній чи іншій залежності (ч. 2 ст. 149), батьки (ч. 1 ст. 150-1), особи, які не є батьками дитини (ч. 2 ст. 150-1), лікар-психіатр (ст. 151) тощо.
Читайте також:
|
||||||||
|