• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ №10

ПЛАН

1. Гроші, їх суть. Еволюція грошей.

2. Види та функції грошей.

3. Грошова система, її зміст та типи.

4. Інфляція. Суть, види, типи інфляції та методи боротьби з нею.

Мета:

Навчальна: з’ясувати теоретичні концепції суті грошей та їхнє виникнення, визначити функції грошей та їхню еволюцію, проаналізувати грошовий обіг та його закони.

Розвиваюча: розвивати вміння визначати кількість грошей в економічній системі та як забезпечується їхня стабільність, до яких наслідків призводить збільшення грошової маси без зростання обсягу товарів і послуг.

Виховна: виховувати заощадливість, економічну культуру, економічне мислення.

Міждисциплінарні зв’язки: соціологія, філософія, політологія, математика.

Література:

1. Воробйов С.М. Економіка. Довідник для старшокласника та абітурієнта Харків, 2005.

2. Мочерний С.В. Основи економічних знань. Київ, 2003.

3. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. Київ, 2003.

4.Орищак Я., Чвалюк В. Основи економіки. Тернопіль, 2008.

Основні положення та поняття:

1. Гроші – загальний еквівалент, що вимірює вартість товару, - виникають у процесі еволюції товарного обміну. Існують різні теорії грошей: еволюційна, раціоналістична, державна, функціональна, металі стична, номіналістична , кількісна.

2. Сутність грошей найбільш повно виявляється через їхні функції: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження.

3. У міжнародному обігу обертаються світові гроші: золото – при золотому стандарті, в сучасних умовах – колективні або національні валюти (євро, долар, фунт стерлінгів).

4.Грошова маса обертається в різних видах. Крім традиційних грошей – момент і паперових, - обертаються такі їхні замінники: вексель, банкнота, кредитні катки, дорожні чеки.

Теми рефератів:

1. Бреттон-Вудська валютна угода та її вплив на формування повоєнної світової валютної системи.

2. Суть Ямайської валютної системи.

3. Електронні гроші: їх економічна суть та значення.

Гроші – це особливий товар, який служить загальним еквівалентом, на який обмінюються всі інші товари.

Функції грошей:

1) міра вартості – вартість всіх товарів виражається в грошах;

2) засіб обігу – гроші служать засобом реалізації товарів, виступають посередником в їх обміні. (цю функцію виконують тільки реальні гроші);

3) засіб утворення скарбів – гроші вилучаються з обігу і перетворюються в скарб, у засіб нагромадження. (Нагромадження золота називається тезаврацією);

4) функція засобу платежу – засіб сплати боргового зобов’язання (кредити); засобом обігу в таких випадках є вексель – торгове зобов’язання;

5) функція світових грошей – обіг між країнами. Роль світових грошей довго виконувало золото.

Ліквідність — це можливість використання певного активу як засобу пла­тежу і водночас як здатність цього активу зберігати свою вартість не­змінною.

Кредитні гроші.

- векселі;

- бан­кноти;

- чеки;

Вексель — це письмове боргове зобов'язання, яке надає його власни­кові (векселеодержувачу) право після закінчення визначеного строку ви­магати від боржника сплати грошової суми. Вексель бере участь і висту­пає у товарообігу як гроші.

Банкнота — найрозвиненіша форма кредитних грошей. Це вексель на банкіра, боргове зобов'язання банку.

Чек — документ, який містить письмове розпорядження власника по­точного рахунку в банку про виплату зазначеної у ньому суми певній особі або пред'явникові.

Електронні гроші – це носії платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші грошові документи у безготівкових розрахунках між клієнтами і банками за допомогою електронно-інформаційної сис­теми.

Безготівкові гроші— це засоби на рахунках у банках, різні вклади (депо­зити) у банках, депозитні сертифікати, державні цінні папери, а також грошові кошти, вкладені в акції інвестиційних фондів.

Грошова система — це певна форма організації грошового обігу, яка істо­рично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

Грошова система складається з:

1) грошової одиниці;

2) масштабу цін;

3) видів грошових знаків;

4) порядку випуску та регулювання грошей.

Грошові системи є двох типів:

1) металевого обігу;

2) паперово-кредитного обігу.

Валюта – це грошова одиниця, яка використовується у функціях світо­вих грошей, тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу і пла­тежу.

Розрізняють три види валюти:

- національну;

- іноземну;

- колективну;

Валютний курс – це вартість грошової одиниці однієї країни, відобра­жена у грошових одиницях інших країн.

Інфляція – знецінення грошей у результаті перевищення грошових знаків, що перебувають в обігу.

Розрізняють наступні типи інфляції:

1. В залежності від темпів знецінення грошей:

- «повзуча» – зростання цін до 10% за рік;

- «галопуюча» – зростання цін від 10% до 200% на рік;

- «гіперінфляція» – зростання цін 200% до 1000% на рік.

Стагфляція – становище в країні, коли гіперінфляція співпадає з загальною економічною кризою.

2. В залежності від зовнішнього прояву:

- відкрита інфляція (зростання цін очевидне);

- прихована інфляція (ціни утримуються на попередньому рівні адміністративними методами).

3. В залежності від причин виникнення:

- інфляція попиту;

- інфляція пропозиції.

Методи боротьби з інфляцією:

1) нуліфікація – (знищення) знецінені гроші анулюються (обмін грошей, грошова реформа);

2) ревалоризація – повернення до попередньої купівельної сили грошей (з обігу вилучаються зайві гроші); (при невеликих масштабах інфляції).

3) девальвація - зниження обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої.

4) ревальвація – підвищення обмінного курсу.

Стагфляція – це стан повільного економічного зростання і порівняно високий рівень безробіття – час застою – в супроводі зростання цін, або інфляції.