Методичні вказівки.

РОЗДІЛ 3. Пневматичний привод.

Питання для самоперевірки.

1. Призначення, принцип дії і область застосування гідродинамічних передач?

2. Які два види гідродинамічних передач ви знаєте і чим вони відрізняються один від одного?

3. Переваги і недоліки гідродинамічних передач в порівнянні з іншими трансмісіями.

4. Які вимоги пред’являються до робочих рідин гідродинамічних передач?

5. Із яких головних елементів складається гідромуфта?

6. Поясніть принцип дії гідромуфти.

7. Поясніть принцип дії гідротрансформатора.

8. Зовнішні характеристики гідротрансформатора.

9. Що таке комплексний гідротрансформатор?

Тема 3.1.Загальні повідомлення про гідравлічні машини і пневматичний привод.

Призначення, класифікація, позитивні властивості в порівнянні з гідроприводом, недоліки. Принципові схеми пневмоприводів. Елементи схем.

Література:(4) с. 230-233.

У пневмоприводах робочим агентом найчастіше є стиснене повітря, дуже рідко – будь-який газ.

Порівняно з гідроприводом пневмопривод має переваги, так і недоліки.

Переваги пневмоприводу такі:

- невеликі втрати тиску Dр у пневмолініях , які визначають за формулою

Dр=,

Втрати тиску низькі завдяки малій питомій масі повітря (r=1,2 кг/м³), що майже в 600 разів менше, ніж для масла. Тому пневмолінії можна приймати значної довжини (сотні метрів);

- можливість використання в пожежнонебезпечних приміщеннях, оскільки повітря не утворює небезпечних сумішей;

- відпрацьоване в пневмоприводі повітря не забруднює довкілля, тому нема потреби в зливних лініях. Це зменшує масу приводу і спрощує його.

Недоліки пневмоприводу:

- потрібні змащувальні системи;

- ККД нижчий у результаті великих витоків повітря;

- великий шум при виході повітря;

- пневмодвигуни мають меншу потужність, оскільки тиск повітря менший, ніж тиск рідини в гідроприводі.

Пневмопроводи використовують у верстатах, на транспорті, у системах гальмування, поліграфічних машинах, а також у системах для транспортування об’єктів, дистанційного управління, у пневмоавтоматиці.

Пневмоприводи складаються з компресора, пневмоємності, пневмодвигуна, пневмоапаратури, пристроїв для очищення повітря.

Найчастіше використовують поршневі компресори, оскільки вони забезпечують високі тиски (понад 10 мПа). Для цього вони мають декілька ступенів, з’єднаних послідовно.

Пневмоємності (ресивери, пневмоакумулятори) призначені для утримання в них повітря під тиском.

Пневмодвигуни і пневмоапаратура (клапани, пневморозподільники, дроселі) такі ж, як і гідравлічні.

Для очищення повітря від пороху, бруду, вологи і масла використовують фільтри та вологомасловідокремлювачі.

Класифікація пневмоприводів така ж, як і гідроприводів. Найчастіше застосовують пневмоприводи зворотно-поступальної дії з пневмоциліндром, рідше – обертального руху з пневмомотором, ще рідше – поворотні. Регулювання пневмоприводу буває тільки дросельне, машинне не використовують. Уживають тільки незамкнені системи, оскільки повітря викидають в атмосферу. На Мал. 27. Показана принципова схема пневмоприводу.

Мал. 27.Схема пневмоприводу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні вказівки.	\|	Методичні вказівки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.