Питання 3. Класифікація і типологія жертв злочину.

В кримінологічній науці існує тісний взаємозв’язок між особою злочинця та її жертвою.

Проблема класифікації і типології жертв злочинів є однією з найскладніших проблем кримінології, оскільки існує величезна кількість кваліфікаційних ознак, які можуть бути покладені в її основу.

В юридичній літературі запропоновано різні класифікації жертв.

Так, Л.В. Франк класифікує потерпілих залежно від ознак злочину, їх відношення до злочинця, за демографічними ознаками і морально-психологічними особливостями.

Д.В. Рівман поділяє жертв злочинів на агресивних, активних, ініціативних, пасивних, некритичних, нейтральних. Ю.А. Антонян вважає, що приводом до вчинення злочину можуть бути тільки провокативні дії потерпілих.

А. Зелінський класифікує віктимну поведінку за її характером:

Конфліктна, коли потерпілий створює конфліктну ситуацію або бере активну участь у конфлікті, що виник (є ініціатором бійки або вступає в бійку в процесі на боці однієї зі сторін).

Особливими різновидами такої поведінки є необхідна оборона, затримання злочинця, правозахисна активність.

Провокуюча — демонстрування багатства, екстравагантна зовнішність, неправильна поведінка жінки, що створює уявлення про її доступність тощо.

Легковажна — довірливість і наївність неповнолітніх та інших осіб, що неспроможні опиратись нападаючому, створення аварійних ситуації на дорогах пішоходами і водіями тощо.

Систематизувавши існуючі точки зору з цього приводу, В. Г. Лихолобдійшов висновку, що поведінка потерпілих може бути поділена на:

— провокуючу — образа, приниження, напад, знущання;

— позитивну (не провокуючу);

— нейтральну щодо впливу на злочинця;

— пасивну — характерна для взаємодії близьких родичів.

Кримінологи України вважають, що основним критерієм для класифікації потерпілих від злочинів є ступінь віктимності. На цій підставі вчені пропонують таку класифікацію жертв:

1. Випадкова жертва, тобто особа стає жертвою в результаті збігу обставин.

Взаємовідносини, що виникають, не залежать ні від волі чи бажання жертви, ні від волі чи бажання злочинця.

2. Жертва з незначними якостями ризику, тобто особа, якій притаманні, як і всім нормальним людям, фактори ризику, віктимність якої зненацька різко підвищується під впливом конкретної несприятливої ситуації.

3. Жертва з підвищеними якостями ризику, тобто особа, стосовно якої діє комплекс факторів ризику.

До цієї групи належать два основних типи жертв:

— жертви необережних злочинів, коли характер виконуваної ними роботи або їхня поведінка у громадських місцях містить підвищену віктимність;

— жертви умисних злочинів, соціальний статус яких при виконанні ними їх соціальних ролей містить підвищений ризик віктимності (працівники ОВС, охорони та ін). Останніми роками до видів діяльності, що мають підвищену віктимність, додалася й така, як зайняття бізнесом.

4.Жертва з високим рівнем ризику. Морально-соціальна деформація такої особи практично не відрізняється від правопорушників і характеризується стійкою її антисоціальністю (повії, наркомани, алкоголіки тощо).

З ініціативи віктимологів у багатьох країнах були прийняті закони про відшкодування державою матеріального збитку потерпілим від злочинів, незалежно від того, чи затриманий злочинець, чи ні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація і типологія злочинців.	\|	Тема 1. Загальна характеристика ринку цінних паперів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.