Основні внутрішні прийоми - самосприйняття та самоспостереження.

Перший рівень - самопізнання відбувається через різні форми співвідношення самого себе з іншими людьми, тобто в системі “Я та інша людина”.

Рівні самопізнання

Самопізнання – складний процес опосередкованого пізнання себе, розгорнутий у часі, пов’язаний з рухом від поодиноких ситуативних образів через інтеграцію подібних багаточислених образів у цілісне утворення – поняття власного Я.

Єдність трьох компонентів: самопізнання, ставлення до себе, саморегуляція, які мають відносно незалежну логіку розвитку, однак в своєму реальному функціонуванні виявляють зв’язок.

Самосвідомості тісно пов’язане поняття “Я” як суб’єктивне психічне явище, що протиставляє себе усьому іншому “не-Я”.

Самосвідомість є одним з психічних явищ, яке відрізняє людину від тваринного світу. Вона пов’язана зі здатністю до рефлексії, до погляду на себе немов би “збоку”.

Самосвідомість – це теж свідомість, тільки з іншою спрямованістю. Якщо свідомість орієнтується на весь об’єктивний світ, то об’єктом самосвідомості є сама особистість. Тож, в самосвідомості людина виступає і як суб’єкт, і як об’єкт пізнання.

Самосвідомість виникає пізніше свідомості, в ході розвитку свідомості особистості, в залежності від того, як вона стає самостійним суб'єктом.

Характеристики самосвідомості

У вітчизняній психології проблема самосвідомості розглядалась в межах більш загального базового психічного утворення свідомості. Свідомість є вищім інтегратором психічного життя людини, що інтегрує функцію відображення та регулювання.

План

Тема 2: Структура самосвідомості

Поняття самосвідомість
Структура самосвідомості
Поняття Я-концепція
Структура простору-Я

Основні поняття теми: самосвідомість, самопізнання, ставлення до себе, самооцінка, саморегуляція, Я-концепція, образ-Я.

• Самосвідомість – вищий вираз свідомості у людини, як члена суспільства, що спрямований на самого себе (К.К.Платонов).

• Самосвідомість – складний психічний процес, сутність якого полягає у сприйнятті особистістю великої кількості “образів” самої себе в різних ситуаціях діяльності та поведінки, у всіх формах взаємодії з іншими людьми та в з'єднанні цих образів в єдине цілісне утворення – в уявлення, а потім у поняття свого власного “Я” як суб’єкта відмінного від інших суб'єктів (І.І.Чеснокова).

Структура самосвідомості (за І.І.Чесноковою)

Знання про себе складає зміст самосвідомості та виступає її серцевиною. Будь-яке знання про себе є єдністю протилежностей – відносного та абсолютного. Відносність знань про себе обумовлена змінами у часі реальних умов життєдіяльності і самої людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У західних теоріях особистості	\|	Порівняння себе з іншими людьми.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.