Сутність праці як соціального явища виявляється в її функціях.

Найголовніші з них:

· Створююча -створення матеріально-культурних благ, забезпечення суспільства предметами та послугами, які задовольняють потреби людини.

· Матеріального забезпечення - забезпечення матеріального добробуту працівника і членів його сім’ї, адже сама людина не може забезпечити себе всіма необхідними предметами та послугами.

· Соціально-диференційна функція праці -соціально-економічна неоднорідність праці, відмінність у змісті й характері праці визначають відмінність соціальних рис професійно-кваліфікаційних груп працівників. Це зумовлює диференціацію, соціальну неоднорідність і створює основу для формування соціальної структури як конкретного підприємства, так і для суспільства в цілому.

· Статусна функція праці зумовлена неоднаковим значенням у суспільстві різних видів праці.

· Формування особистості. Розвиток виробництва не повинен бути самоціллю, він передусім має забезпечувати вільний розвиток сутнісних сил особистості, який залежить від багатьох чинників – матеріально-технічної бази системи освіти, професійного навчання тощо. Праця повинна бути сферою самореалізації, самоутвердження людини.

· Ціннісна функція праці пов’язана з формуванням у працівників ціннісних установок, мотиваційної сфери, життєвих цілей та планів на майбутнє.

· Розвиваюча - у праці і завдяки праці люди пізнають як закони свого розвитку, так і закони природи. Інтелектуальна, творча праця відкриває кожній окремій

людині та людству загалом шлях до свободи, включаючи свободу від природних небезпек, від хвороб, матеріальних нестатків.

Праця може розглядатися стосовно суспільства в цілому (суспільна праця) і окремої особистості (індивідуальна праця).

Зміст праціхарактеризує функціональні особливості конкретного виду трудової діяльності, обумовлені предметом праці, засобами праці й формою організації виробничого процесу.

Поняття “зміст праці” включає в себе ступінь відповідальності й складності праці, рівень творчих можливостей, співвідношення виконавських та управлінських функцій,

рівень технічної оснащеності, ступінь різноманітності трудових функцій,

монотонності, самостійності і т.д.

Слід розрізняти соціальний та функціональний зміст праці.

Соціальнимє доцільність діяльності працівника, мотивація, ставлення до праці на суспільному (як до професії, виду діяльності) та індивідуальному (як до конкретно виконуваної роботи) рівні.

Функціональний зміст працівиявляється у конкретних ролях, функціях, які виконує працівник.

При аналізі змісту праці враховується, що у виробничому процесі здійснюються

такі функції :

• логічна– пов’язана з визначенням цілі й підготовкою системи необхідних трудових операцій;

• виконавська– приведення засобів праці в дію різними способами залежно від стану продуктивних сил і безпосереднього впливу на предмети праці;

• контрольно-реєстраційна– спостереження за технологічним процесом, ходом виконання виробничої програми;

• регулююча– коригування, уточнення заданої виробничої програми;

• управлінська– полягає в реалізації планів для забезпечення оптимального функціонування системи в цілому.

Характер праці– соціально-економічна природа трудового процесу, суспільна форма його організації, спосіб взаємодії людей у процесі праці.

Характер праці залежить від рівня розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу. Характер праці виражає соціально-економічні відмінності між простою та складною, фізичною та розумовою, кваліфікованою та некваліфікованою працею

До показників характеру праці зараховують :

• форму власності;

• ставлення працівників до праці;

• відносини розподілу виготовлених продуктів і послуг;

• ступінь соціальних розходжень у процесі праці.

Праця завжди є одночасно розумовою і фізичною діяльністю. Тут не можна провести чіткої межі, тому, що будь-яка професійна діяльність більшою чи меншою мірою пов’язана з інтелектуальною та фізичною напругою.

Поділ на духовну і фізичну працю може відбуватися з урахуванням того, наскільки людина докладає свої переважно духовні чи фізичні зусилля для розвитку своєї особистості та для одержання прибутку за виконану роботу.

Суспільна форма праці передбачає поділ праці на :

Ø працю найману та приватну,

Ø індивідуальну та колективну.

Ø умови праці та ін.

Різноманітність характеру і змісту праці знаходить відображення в різноманітності видів праці.

Класифікація видів праці за її характером та змістом розглядається у двох аспектах — соціальному та структурному.

Соціальний характерпраці зумовлений формою власності на засоби виробництва. Згідно з цією ознакою розрізняють приватну працю (праця власника або орендаря) і найману працю.

Структурний характерпраці формується під впливом особливостей змісту праці з точки зору двох головних параметрів — ступеня інтелектуалізації та кваліфікаційної складності трудових функцій.

За змістом розрізняють такі види праці:

ü проста й складна,

ü творча та репродуктивна,

ü фізична та розумова тощо.

Проста праця – виконання простих трудових операцій, для яких достатньо виробничого досвіду і немає потреби у спеціальному навчанні, тобто це праця некваліфікованого працівника.

Складна праця – кваліфікована праця, пов’язана із додатковими витратами на навчання робітника.

Кваліфікація– це ступінь і вид фахової підготовки працівника, наявність у нього знань, вмінь та навичок, необхідних для виконання ним визначеної роботи.

Творча праця передбачає постійний неповторний пошук нових рішень, нового ставлення до наявних проблем, активного розвитку самостійності та ініціативи.

У репродуктивній праці значна частина функцій повторюється, залишається стійкими, майже незмінними, тобто їх особливістю є повторюваність (шаблонність) засобів досягнення результатів

Фізична праця характеризується безпосередньою взаємодією людини із засобами виробництва, її залученням до технологічного процесу, виконавськими функціями у трудовому процесі.

Розумова праця включає інформаційні, логічні, узагальнюючі і творчі елементи, характеризується відсутністю прямої взаємодії працівника із засобами виробництва та забезпечує потреби виробництва в знаннях, організації та управління.

ІІ. Структурно – логічні схеми.

ІІІ. Питання для перевірки виконання домашнього завдання

1. Коли праця стала предметом наукового дослідження?

2. Поясніть підходи філософів до дослідження трудових проблем.

3. Що вивчає дисципліна “Економіка праці та соціально-трудові відносини”?

4. Об’єктом дослідження яких наук є різноманітні проблеми трудової діяльності людей?

5. Якими чинниками обумовлено включення терміна “соціально-трудові відносини” у систему понять та категорій економіки праці?

6. Що є об’єктом і предметом вивчення дисципліни “Економіка і нормування праці»?

7. Обґрунтуйте мету та завдання дисципліни “Економіка і нормування праці»?

Тема. Ринок праці в економічній системі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
План лекції	\|	План лекції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.