МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Окисно-відновні процеси в грунті
Грунт – складна окисно-відновна (ОВ) система. В ньому проходять реакції окиснення і відновлення. Під окисненням розуміють: приєднання кисню, віддачу водню, віддачу електрона. В грунті існує багато окисно-відновних систем. Більша частина цих реакцій пов’язана з мікробіологічними процесами, має біохімічну природу. Головним окиснювачем в грунті є молекулярний кисень грунтового повітря і розчину. Одною з основних характеристик інтенсивності та напрямку ОВ процесів у грунті є: Окисно-відновний потенціал (ОВП) – відображає сумарний ефект ОВ системи грунту в даний момент, різницю потенціалів, яка виникає між грунтовим розчином і електродом, поміщеного в грунт. ОВП залежить від режиму вологості. Вологість грунту, надлишкове зрошення, погіршення аерації, внесення свіжої органічної речовини призводить до зниження ОВП. Висихання грунтів, навпаки, веде до підвищення потенціалу грунту. Окисно-відновні процеси впливають на характер ґрунтоутворення і родючість грунтів, з ними пов’язані процеси перетворення органічних решток, накопичення гумусу. Надлишкове зволоження уповільнює розклад органічної речовини, утворюються фульвокислоти. При змінах зволоження і висушування, відновлення й окислення виникають процеси розкладу органічної речовини, решток, дегуміфікації. За характером ОВ-режиму грунти поділяють на групи: - грунти з абсолютним пануванням окислювальної обстановки (автоморфні грунти степів, напівпустель, пустель – чорноземи, каштанові, сіро-коричневі, бурі, напівпустельні, сіроземи тощо); - грунти з пануванням окислювальних умов при можливому прояві відновлювальних процесів в окремі вологі роки, або сезони (автоморфні грунти тайгово-лісоіої зони, вологих субтропіків – підзолисті, дерново-підзолисті, червоноземи, жовтоземи тощо); - грунти з контрастним ОВ-режимом (напівгіроморфні різновиди підзолистих, дерново-підзолистих, бурих лісових грунтів тощо); - грунти з стійким відновлювальним режимом (болотні, гігроморфні солончаки, солоді тощо). З відновними явищами пов’язаний розвиток у сезонно надлишково зволожених грунтах елювіально-глейового процесу, формування елювіальних горизонтів. При зміні відновних умов виникають залізо-марганцеві новоутворення: ортштейни, бобовини, плівки тощо. Поживний режим складається несприятливо як при різко окисних, так і при різко відновних умовах. Головні прийоми регулювання ОВ-умов – оптимізація водно-повітряного режиму грунтів.
Читайте також:
|
||||||||
|