Пункт 3

Основа будь якою доцільної діяльності і в тому числі управлінської є закони природи, суспільства і мислення.

З об’єктивних законів природи, суспільства і мислення слідують закони управління.

Слово «закон» має два тлумачення:

1. Закон як нормативний акт встановлений вищим органом влади. Такі закони мають суб’єктивний характер оскільки залежать від суб’єктивної більшості яка приймає ці закони.

2. Закони мають об’єктивний характер якщо вони не залежать від свідомості людини і визначають стійкі співвідношення між певними процесами і явищами.

Закони управління мають об’єктивний характер і стосуються систем управління.

Цих законів всього 4:

1. Закон єдності і цілісності системи управління.

Пояснення:

1. Система управління повинна містити всі необхідні елементи які об’єктивно необхідні для виконання завдань і досягнення цілей управління.

2. Єдність системи управління означає що вона утворює єдину систему а не просте поєднання елементів.

Система – це сукупність елементів які взаємодіють між собою і набувають нової якості якою не володіє кожен елемент.

3. Цілісність системи управління означає функціональну цілісність. Тобто необхідність реалізації всіх функцій які необхідні для досягнення цілей.

2. Закон забезпечення необхідного числа степенів свободи системи управління.

Пояснення:

Степінь свободи це можливість діяльності в певному напрямку чи сфері. Для системи управління число степенів свободи обмежене законами країни, міжнародними правилами і домовленостями, а також звичаями і традиціями.

1. Керуюча система повинна забезпечити всі необхідні степені свободи для керованої системи.

2. Число степенів свободи керуючої системи завжди повинно перевищувати число степенів свободи керованої системи інакше керуюча система буде гальмувати керовану.

3. Закон необхідної різноманітності систем управління.

Різноманітність систем управління повинна відповідати потребам керованої системи.

Пояснення:

1. Різні сфери діяльності мають різну будову систем управління при цьому кожний конкретний вид діяльності має типові форми будови системного управління.

2. У конкретній сфері діяльності типові форми будови системи управління реалізується по різному оскільки знаходяться під впливом різних чинників і різних умов діяльності.

3. Конкретна система управління змінюється з часом оскільки змінюються умови її діяльності

4. Закон відповідності розвитку керуючої та керованої систем.

Розвиток – це зміни від простого до складного. Інтенсивний розвиток передбачає що результати діяльності ростуть швидше ніж витрати на цю діяльність. Екстенсивний розвиток що результати діяльності ростуть повільніше ніж витрати на цю діяльність.

Пояснення:

1. Якщо керуючи система розвивається інтенсивно вона може вивести керовану систему яка розвивається екстенсивно в розряд інтенсивних.

2. Функціональна складність керуючої системи повинна перевищувати функціональну складність керованої системи тоді система управління буде розвиватися інтенсивно.

3. Вдосконалення керуючої системи повинно здійснюватися більш динамічно ніж вдосконалення керованої системи.

4. Якщо керована система розвивається інтенсивно їй не може відповідати керуюча система яка розвивається екстенсивно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пункт 2	\|	Пункт 4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.