Порівняння результатів зі стандартами.

Встановлення стандартів.

В управлінському контролі стандарти це певні цілі з планів діяльності організації досягнення яких підлягає вимірювання. Стандарти управлінського контролю мають певні характеристики: 1. Наявність обмеженого терміну часу за який повинна виконуватися робота для досягнення встановлених стандартів; 2. Наявність конкретних критеріїв за якими можна визначити ступінь виконання робіт тобто ступінь досягнутості стандартів.

Стандарти встановлюються для всіх важливих показників діяльності організації.

Існує цілий ряд напрямів діяльності організації які неможливо виміряти кількісно наприклад рівень задоволення роботою працівників організації або рівень задоволення клієнтів продукцією організації. Показники які неможливо виміряти безпосередньо вимірюються побічно за допомогою опитування, анкетування, інтерв’ю. Усі побічні вимірювання вимагають додаткових витрат як і вся система управлінського контролю: 1. Витрати на обладнання яке використовується в процесі контролю; 2. Витрати на програмне забезпечення; 3. Витрати часу працівників на збір, зберігання, аналіз інформації пов’язаної з результатами контролю; 4. Витрати часу менеджерів на обробку інформації отриманої в результаті контролю; 5. Витрати часу працівників і керівників на корегування діяльності організації.

На першому етапі головне правильно обрати систему стандартів які можуть найкраще характеризувати досягнення основних цілей організації і які необхідно контролювати.

Діяльність керівників на цьому етапі включає 4 кроки.

1. Встановлення масштабу допустимих відхилень і застосування принципу виключення. Масштаб допустимих відхилень визначає межі допустимих відхилень реального результату від стандарту. При малому масштабі допустимих відхилень необхідно запроваджувати ретельний контроль який може заважати діяльності організації. При ретельному контролі керівництво повинно реагувати на незначні відхилення від стандартів, а це вимагає значної витрати часу і постійної уваги, ретельний контроль досить часто є економічно не ефективним.

Принцип виключення полягає в тому що система контролю яка спрямована на коригування діяльності організації спрацьовує тільки тоді коли відхилення від стандартів виходять за межі допустимих відхилень.

2. Вимірювання результатів. Для вимірювання результатів необхідно обрати відповідну одиницю вимірювання реальних результатів для порівняння зі стандартами. Також необхідно встановити частоту, точність та швидкість вимірювання. Вимірювання результатів дозволяє встановити наскільки вдалося дотриматися стандартів. Другий етап це найдорожчій та найважчій етап управлінського контролю.

3. Передача інформації про результати контролю керівникам вищого рівня які повинні приймати відповідні рішення про корегування діяльності організації якщо в цьому є потреба.

4. Оцінка інформації про результати контролю. Керівники повинні особисто визначити рівень отриманих результатів контролю, порівняти їх зі стандартами, дати власну оцінку причинам відхилень і оцінити можливі наслідки відхилень. Мета такої оцінки керівником це вибір коригувальних дій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток ініціативи.	\|	Характеристики ефективного контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.