Лекція 1. Національна економіка: загальне та особливе

Курс «Національна економіка» є нормативною дисципліною, рекомендованою МОН України для студентів напряму «Економіка і підприємництво». Мета курсу – ознайомити студентів із закономірностями і особливостями функціонування національної економіки порівняно з економіками інших країн, навчити їх об’єктивному аналізу стану української економіки. Предметом дослідження дисципліни «Національна економіка» є сукупність ресурсних, економічних, інституціональних та соціальних чинників, що визначають відмінні риси національної економіки й специфіку її функціонування. Національна економіка вивчає економіку певної країни, що має ознаки економічної системи й власні особливості й принципи розвитку, що проявляються в таких формах, як економічний потенціал, структура господарського комплексу та галузей господарства, внутрішні чинники соціально-економічного розвитку, державне регулювання, особливості програмування та прогнозування соціально-економічних процесів.

1 Предмет та завдання дисципліни.

Економіка України є складною системою, уявляє собою сукупність взаємозв’язаних сфер, галузей і секторів народного господарства. В сучасних умовах функціонування економіки, в процесі ринкових перетворень виникає потреба у постійному моніторингу на макрорівні, суттєво посилюється макроекономічний аспект аналізу.

Структура курсу “ЕУ”: логічне поєднання категорій предметів “Національна економіка”, “Регіональна економіка”, “РПС”, “Економічна політика”

Предметомвивчення дисципліни «Національна економіка» є: сукупність ресурсних, економічних, інституціональних та соціальних чинників, що визначають відмітні риси національної економіки та її специфіку функціонування.

Мета: вивчення закономірностей та особливостей функціонування національної економіки в порівнянні з економікою інших країн.

Завдання: розкрити загальне та особливе в національній економічній системі, інституціональні чинники та їх вплив на специфіку економічного розвитку, функціональну роль держави в управлінні економікою та її інтеграції у світове господарство.

Аналіз макроекономічних процесів повинен відповідати певним методологічним вимогам, до яких відносяться:

· систематичність – означає, що соціально-економічний стан країни аналізується щорічно, а також доповнюється аналізом напіврічних та квартальних підсумків;

· системність – означає підпорядкування рішень локальних завдань рішенням загальних проблем для всієї системи в цілому;

· комплексність – означає, що аналіз економіки на макрорівні охоплює всі фази розширеного відтворення, всі зв’язки і пропорції в економіці.

Методологічною особливістю аналізу економіки на макрорівні є оперування агрегованими економічними категоріями. За умов макроекономічного підходу розрізняють лише чотири суб’єкти і три ринки національної економіки.

Суб’єктами економіки виступають:

· домашні господарства;

· підприємства;

· держава;

· закордон.

Вони проявляють свою господарську діяльність на макроринках:

· товарному;

· ресурсному;

· фінансовому.

Основні макроекономічні зв’язки між суб’єктами і ринками представлені на рис. 1.

Рис. 1. Схема взаємозв’язків між макроекономічними суб’єктами та ринками

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості організації тендерів. Тендерна документація.	\|	Теоретичні підходи до визначення поняття національної економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.