• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сталінські репресії в науці

Хиби

1. Загальний кваліфікаційно-професійний рівень був дово­
лі низьким. Бракувало загальної культури, освіченості, до­
статньої теоретичної підготовки і практичного досвіду.

2. Було остаточно порушено інтелектуальну і моральну
спадкоємність нової та старої інтелігенції.

3. Властивий демократичній більшості дореволюційної ін­телігенції критичний дух, творчі засади, гуманізм, мило­сердя та благородство в нових умовах не мали підґрунтя для розвитку.

4. Адміністративно-командна система не була зацікавлена у формуваннгі творчої особистості, а вимагала бездумного виконавця.

5. Серед частини інтелігенції поширилися безпринцип­ність, аморальність, фабрикування доносів, наклепниць­ких заяв тощо.

6. Здійснювалися репресії проти тих, хто прагнув зберегти свої політичні переконання і моральні принципи.

Досягнення науки та гальмівні чинники її розвитку

Академія наук УРСР — вища наукова установа в Україні. Напередодні війни в Україні функціонувало 220 науко­вих установ.

Якщо 1928 р. в наукових установах УРСР працювало 3,7 тис. наукових співробітників, то наприкінці 30-х років -майже 20 тис.

1928 р.У Харкові відкрито Український фізико-технічний інститут, у якому: .

• 1931 — 1932 pp. працював І. Курчатов;

• Л Ландау написав знамениту роботу з кінетичної теорії
ч плазми, дав обґрунтування теорії термоядерного син­
тезу;

• у 1932 р. група вчених вперше в СРСР здійснила штуч­
не розщеплення атома літію.

Українські вчені добилися світового визнання у таких галузях, як біологія, хімія, доменне виробництво, селекція рослин і тварин, ракетна техніка тощо. Видатними вченими були:

Ю. Кондратюк — розробки з теорії космічних польотів,

О. Палладій — біохімік,

О. Бродський, Л. Писаржевський — хіміки,

Д. Воронцов - фізіолог,

В. Філатов, М. Стражеско — медики,

М. Холодний, А. Сапєгін, В. Юр'єв — генетики й селекціо­нери. 1932 р.Засновано Інститут електрозварювання АН УРСР за ініціативи Є. Патона.

Колектив інституту розробив ефективний спосіб авто­матичного електрозварювання під флюсом, який уперше в світовій практиці застосовано на Магнітогорському комбі­наті, на Дніпробуді.

В Україні плідно працювала група талановитих математи­ків — математична школа Д. Траве. В Інституті математики

засновник наукової школи математичної фізики М. Крилов
та його учень М. Боголюбов створили новий напрям — не­
лінійну математику. •

Особливо треба відзначити внесок українських учених у розвиток суспільних наук.

Серед них:

М. Грушевський («Історія України — Руси»),

А. Кримський («Історія хозар»),

1. Кршїякевич («Велика історія України»),

Н. Полянська-Василенко («Історія Лівобережної України XVII-XVIIIcT.»).

У 1936 р. у складі Української академії наук створено Інститут історії України. В цьому інституті підготовлено і вийшли друком Нариси з історії України, Історія України в документах і матеріалах у 2-х томах та ін.

Усього в кінці 30-х років в Україні функціонувало понад 220 наукових установ.

1. Репресії проти тих учених, які вели дослідницьку роботу ще з дореволюційних часів.

2. Репресовані академіки АН УРСР:

• Н. Світальський — геолог;

• Д. Ландау, якого врятувало лише заступництво видат­ного фізика П. Капиці;

• Ю. Кондратюк - заарештований 1930 р., на засланні продовжував наукову роботу;

• М. Кравчук - корифей української математики, якого було заарештовано 1937 р., йому пригадали, що в 1930 р. він відмовився виступити громадським обвинувачем на процесі «Спілки визволення України».

3. Жертвами репресій стали тисячі працівників наукових закладів і вчених вищої школи.

4. Репресовані в царині суспільних наук:

М. Яеорський - знаний історик, академік АН УРСР і БСРР. У 1929 р. під час дискусії з питань історичної науки

його погляди оголошено немарксистскими і «наніоналіс тичними». У 1932 р. його заарештували і вислали, а в 1937 р розстріляли.

М. Грушевський — його твори з історії України було затав­ровано як буржуазно^:націоналістичні. У 1931 р. його зааре­штували, але по деякім часі звільнили. Він був змушениг покинути Україну і переїхати до Москви. У 1934 р. за загад­кових обставин помер.

М. Слабченко, В. Пархоменко — вчені-історики;

С. Семківський, П. Демчук - філософи та багато інших.

Література

Квітень 1932р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій». Ліквідовано літературно-художні об'єднання і створено єдину спілку письменників України, організаційно оформлену на 1 -му з'їзді у 1934 р.

Культурні процеси уніфікували за допомогою методу "соціалістичного реалізму", який передбачав насамперед оспівування досягнень соціалізму.

Продовжували писати вірші П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан. Ате свободи творчості вони не мали. Обставини життя змушували їх прославляти Й, Сталіна, компартію. За цих складних соціально-політичних умов письменники рес­публіки зберегли українське художнє слово, а отже, і можли­вість для відродження української літератури в майбутньому.

Образотворче мистецтво

Переборюючи труднощі, продовжували творити ху­дожники старшого покоління - М. Бойчук, 1. їжакевмч, Ф. Кричевський, К. Трохименко, О. Шовкуненко.

Плідно прашовади художники молодшого покоління -А. Петринький, С Григор'єв, В. Костецький, О. Любим-ський, графік Касіян.

На основі вже згаданої постанови ЦК ВКП(б) 1932 р. всі художні угруповання було розпущено, а натомість створе­но Спілку художників України, перший з'їзд якої відбувся 1938 р.

Читайте також:

1. Глобалітсика і глобальний підхід у науці
2. Ідеї множинності всесвітів та населених світів в історії культури та в сучасній науці
3. Масові репресії (кін. 1920-х – 1-й пол. 1930-х рр.).
4. Механізм індукції та репресії
5. Наукові колективи як особливі структури в науці
6. Норманська та антинорманська теорії в історичній науці. Роль варягів у становленні Київської Русі.
7. Основні напрями і школи в сучасній науці конституційного права в зарубіжних країнах.
8. Остаточне оформлення тоталітарного режиму, масові репресії в 1937- 1938 рр.
9. Політичні репресії в Україні, утвердження сталінського тоталітарного режиму
10. Політичні репресії та державне будівництво в Китаї першої половини 50-х років.
11. ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ ТА ПРАВОВІЙ НАУЦІ
12. Проблема походження слов'ян в історичній науці

Переглядів: 821