Характер дії повітряної ударної хвилі на людей, будівлі, споруди, обладнання

Наслідки техногенних вибухів

Наслідки надзвичайних ситуації при аварії на вибухонебезпечних об’єктах

Наслідки надзвичайних ситуації техногенного характеру

До вибухо небезпечних об’єктів відносять виробництва вибухових речовин (тротил, тетрил, гексоген та ін..), нафтопереробні підприємства, млинарські комбінати та елеватори, деревообробні та інші підприємства, що використовують або виробляють горючі речовини та матеріали.

Аварії на таких об’єктах, як правило, супроводжуються техногенними вибухами.

Під вибухом розуміється процес звільнення великої кількості енергії за короткий проміжок часу. В результаті вибуху речовина перетворюється в сильно нагрітий газ з дуже високим тиском, що впливає на навколишнє середовище, повітря, викликаючи його рух, і утворення чинників, що уражають. Тому вони називаються уражаючими факторами.

Сутність наслідків техногенних вибухів– створення осередка ураження та зон руйнувань.

Основний уражаючий фактор вибуху– це повітряна ударна хвиля (УХ). Ударна хвиля– це зона сильно стислого повітря, називається фронт ударної хвилі, що розповсюджується в усі боки від центру вибуху з надзвуковою швидкістю (більше 330м/с).

Основним параметром УХ, що визначає її руйнівну дію, є надмірний тиск у фронті УХ. Надмірний тиск∆Р_ф – це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі (Рф) і атмосферним тиском перед фронтом (Р₀):

∆Р_ф = Р_ф – Р_0, кПа.

Одиниці виміру ∆Р_ф в системі СІ – паскаль (Па). Позасистемна одиниця – кгс/см². Співвідношення одиниць: 1 кгс/см² = 1атм = 100 кПа.

Надмірний тиск у даній точці залежить від відстані до місця (центру) вибуху, маси вибухової речовини (потужності вибуху) та інших чинників.

Повітряна ударна хвиля уражає людей, руйнує або пошкоджує будинки і споруди, обладнання та техніку.

Незахищені люді в залежності від величини надмірного тиску отримують травми різного ступеню.

Ураження людей, що знаходяться в будівлях, визначаються залежно від ступеню руйнування будівлі, виходячи з того, що:

- при повних руйнуваннях будівель всі люди гинуть;

- при сильних і середніх руйнуваннях можуть вижити всі працівники, але більша частина Їх буде уражена шляхом прямої дії УХ і додатково непрямої дії уламками зруйнованих будівель та споруд, а також можуть опиниться під завалами;

- при слабких руйнуваннях будівель загибель людей малоймовірна, але частина з них може отримати травми різного ступеню ураження від непрямої Дії УХ.

Будинки, споруди, обладнання внаслідок дії УХ можуть бути пошкодженні або зруйновані. В залежності від надмірного тиску ∆Р_ф, типу, розмірів та інших чинників можуть отримати руйнування: слабке, середнє, сильне або повне. Внаслідок вибуху під впливом уражаючих факторів на місцевості утворюється осередок ураження.

Осередок ураження це територія, в межах якій, в результаті дії уражаючих факторів виниклі руйнування будівель і споруд, пожежі та ураження або загибель людей. Межа осередку ураження вибузу пролягає через точки на місцевості, де надмірний тиск УХ становить ΔР_ф = 10 кПа. Форма осередку ураження на рівнинній місцевості - коло.

Радіуси осередку ураження і зон руйнувань залежать від потужності вибуху (маси продуктів вибуху Q).

В залежності від ступеня руйнування виробничих будинків і обсягу необхідних рятувальних і аварійно-відновлюваних робіт осередок ураження ділиться на IV зони: слабких руйнувань, середніх, сильних, та повних.

I Зона слабких руйнувань- від 10 до 20кПа. Слабкі руйнування будівель.

II Зона середніх руйнуваньутворюється там, де надмірний тиск від 20 до 30кПа.
Будівлі і споруди мають середній ступінь руйнувань. Дерев’яні споруди повністю руйнуються.

III Зона сильних руйнуваньхарактеризується сильними руйнуваннями будинків і
споруд, утворенням місцевих завалів і розповсюджується на територію, де надмірний тиск від
30 до 50кПа.

IV Зона повних руйнуваньхарактеризується надмірним тиском у фронті УХ 50кПа і
більше. Будинки, споруди, обладнання в зоні повністю руйнуються, утворюються суцільні завали.

Класифікація вибухонебезпечних зон на підприємствах.Для попередження вибуху на підприємствах визначають вибухонебезпечні зони - приміщення чи його частини, де створюються вибухонебезпечні суміші, - за такою класифікацією (згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01). Газоповітряні вибухонебезпечні середовища визначають як вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні - класів 20, 21, 22.

Вибухонебезпечна зона класу 0- простір, у якому газоповітряне вибухонебезпечне середовище існує постійно або протягом тривалого часу.

Вибухонебезпечна зона класу 1- простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворюватись під час нормальної роботи.

Вибухонебезпечна зона класу 2- простір, у якому вибухонебезпечного середовища за нормальних умов експлуатації немає, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго (у разі порушення процесу).

Вибухонебезпечна зона класу 2.0- простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари існує постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації з повітрям.

Вибухонебезпечна зона класу 2.1- простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Вибухонебезпечна зона класу 2.2- простір, у якому вибухонебезпечний пил може з’явитися не часто й існувати недовго або утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рівні надзвичайних ситуацій	\|	Наслідки надзвичайних ситуації ситуації при аварій на радіаційно небезпечних об’єктах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.