Наслідки Першої світової війни для Японії

ЯПОНІЯ

Японія, яку називають "країною, де сходить сонце", офіційно брала участь у Першій світовій війні на боці держав Антанти, однак її участь обмежилась загарбанням німецьких колоніальних володінь у Китаї (півострова Шаньдун). У роки війни японські правлячі кола прагнули зміцнити свої економічні та політичні позиції в Азії. Бідна на природні ресурси Японія намагалася перетворити сусідні країни на джерела сировини та ринки збуту своїх товарів. Значною мірою це вдалося. Японські промислово-монополістичні об'єднання (дзейбацу), особливо концерни "Міцуї", "Міцубісі", "Сумітомо", "Ясуда" в роки війни значно збільшили виробництво. Текстильна промисловість, металургія, машинобудування, суднобудування в декілька разів збільшили обсяг виробництва.

Після війни економічне становище Японії різко погіршилося. Ті вигідні позиції на зовнішніх ринках, що країна посідала у воєнний час, вона втратила, оскільки європейські держави знов почали вивозити свої товари на ці ж ринки, витісняючи японські. Ще більш загострилось становище у зв'язку зі світовою економічною кризою 1920-1921 рр., що охопила також і Японію. Відбулося різке падіння товарних цін, особливо на шовк-сирець, найголовніший експортний товар Японії. Протягом квітня— липня 1920 р. криза охопила банківську сферу. Розпочалося масове вилучення вкладів, що призвело до банкрутства багатьох банків. Водночас почали закриватися або переходити на скорочений цикл роботи сотні фабрик і заводів, внаслідок чого виникло масове безробіття.

Посилився робітничий рух. Так, під час страйку 24 тис. робітників металургійних заводів у Явага і 36 тис. робітників суднобудівних верфей "Міцубісі" та "Кавасакі" в Кобі страйкарі вимагали встановлення робочого контролю за виробництвом.

У галузі зовнішньополітичних відносин серйозно загострилися суперечності між Японією і США. Останні були незадоволені тим, що Японія прагнула посісти у Китаї монопольне становище в той час, як СІІІА самі мріяли про панування в цій країні й на усьому Далекому Сході. Американці вимагали для себе "відкритих дверей" і "рівних можливостей" у Китаї. Важливі економічні позиції у Китаї посідала Велика Британія: у 1931 р. їй належало 36,7% всіх іноземних інвестицій у цій країні. На частку Японії припадало 35,1%. Особливо сильні позиції Японії були у Північно-Східному Китаї (Маньчжурії). Значна частина чавуну, залізної руди і вугілля з цього району поставлялася до Японії. Концерни "Міцуї", "Міцубісі". "Окура", "Ясуда" були власниками акцій Південно-Маньчжурської залізниці. Японія посідала перше місце у зовнішній торгівлі Маньчжурії, що була важливим джерелом сировини. Спочатку позиції США в Китаї були більш слабкими порівняно з Великою Британією. Проте поступово в країні збільшувалася кількість американських фірм. Експансіоністські зазіхання Вашингтона зустріли жорстокий опір з боку Токіо. Боротьба за панування в Китаї набула напруженого характеру й виявилась однією з основних причин того, що американські монополісти і військові стратеги почали вважати Японію головним ворогом США в Азії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Колективізація	\|	Мілітаризація країни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.