Освоєння незручних територій

При плануванні, розширенні і реконструкції міст часто приходиться зіштовхуватися з необхідністю освоєння цілком або частково непридатних, несприятливих територій. Це — заплави рік і інших низьких поверхонь, затоплювані і підтоплювані при паводках і повенях; ділянки з підвищеною крутизною поверхонь рельєфу, розчленовані ярами; ділянки складування різних промислових, будівельних і господарсько-побутових відходів (колишні смітники); ділянки, покриті шаром антропогенових утворень, створених при засипанні ровів, річок, улоговин і проведенні інших планувальних робіт. До незручних територій відносяться також закинуті кар'єри і ділянки, уражені геологічними явищами (карстовими провалами, лійками, просадними лійками, зсувами й ін.). Незважаючи на недоліки таких територій, їх доводиться освоювати через відсутність більш сприятливих площ або в зв'язку з необхідністю їх благоустрою. Іноді їх освоєння більш раціональне, ніж скорочення вже освоєних територій (парків, заповідників, сільськогосподарських земель і ін.).

Освоєння незручних територій звичайно пов'язано з виконанням різноманітних інженерних меліоративних робіт з їх поліпшення. До числа таких робіт відносяться:

1) планування територій — зрізання нерівностей рельєфу і підсипання мас гірських порід на понижені ділянки, засипання ровів, лійок, провалів, ярів і додання рельєфові на окремих площах форм і ухилів, сприятливих для забудови і господарського використання;

2) намивання і відсипання мас гірських порід на низьких заболочених і затоплюваних заплавах і рівнинах та створення нових площ, придатних для забудови й освоєння;

3) зведення дамб, валів і інших огороджень для захисту
територій від затоплення при розливах рік і водоймищ;

4) регуляція стоку дощових і поталих вод для захисту території від надлишкового зволоження, заболочування і розвитку інших геологічних явищ;

5) дренування водоносних горизонтів з метою попередження підтоплення територій і захисту від перезволоження верхніх шарів гірських порід, заболочування й інших геологічних явищ;

6) здійснення інженерних заходів для захисту територій від підмиву і розмиву, утворення ярів, селевих виносів, зсувів і інших явищ;

7) благоустрій ділянок старих кар'єрів, будівництво
на їх місці спортивних арен, плавальних басейнів, ставків
і інших споруд або їх засипання.

Меліоративні роботи роблять за спеціальними проектами, обґрунтованими інженерно-геологічними даними. Для здійснення таких заходів необхідні дані про геологічну будову територій, властивості гірських порід, кліматичні особливості, гідрологічний режим рік, поширення і режим підземних вод, геологічні процеси і явища. Усе це показує, що освоєння незручних територій, перетворення геологічного середовища в потрібному для людини напрямку, охорона вимагають визначеного інженерного підходу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Районування територій при плануванні міст	\|	Для обґрунтування проектів планування міст

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.