Світовий океан.

Більше 70% поверхні Землі доводиться на Світовий Океан, що включає води сполучених між собою морів і океанів. Він є місцем скупчення колосальної кількості біологічних, мінеральних і енергетичних ресурсів. Взаємодія океану і атмосфери визначає клімат нашої планети. Завдяки фітопланктону океан поставляє майже половину всього кисню атмосфери. На континентальному шельфі зосереджені великі запаси нафти і газу. У прибережній зоні знаходяться розсипи ільменіту і рутилу, олова, золота, платини, алмазів і т.д.

І в той же час океан – грізна стихія. Синоптичні вихори, що виникають в океані, досягають в діаметрі сотень кілометрів, а ув'язнена в них енергія перевищує 90% всій кінетичній енергії океану (В.Ф. Барабанов, 1994).

Зміна щільності і температури вод морської поверхні, землетруси і вулканізм є причиною виникнення морських течій, приливів, цунамі. Величезна потужність приливно-відпливних течій дозволяє використовувати їх для отримання електроенергії. Енергетичні установки створені в Росії, Японії, США, Франції. Але приливні і прибійні хвилі підмивають береги, заливають низовинне побережжя. Хвилі, викликані цунамі, знищують населені пункти, дороги, греблі. Циклон, що обрушився в 1992 р. на Курильські острови, викинув на берег риболовецький траулер, на борту якого було 300 т нафтопродуктів; при цьому були жертви. У 1997 р. в результаті тайфуну у В'єтнамі загинуло 600 жителів, 300 – пропало без вісті, економічний збиток досяг 500 млн. доларів.

Для попередження розмиву берегів, який веде за собою руйнування доріг і різних споруд, проводять моніторинг і районування берегів, будують греблі, перемички, хвилерізи, облицьовують береги.

За станом морів і океанів спостерігають з берегових станцій, судів, літальних апаратів. Обробка інформації, що поступає, дозволяє скласти оперативні морські гідрологічні прогнози різної завчасності.

У морях і океанах відбувається накопичення опадів (седиментогенез|) і перетворення їх в осадову породу (діагенез). Біля берега накопичується грубіший матеріал: галечник, пісок, далі відкладаються піщані і піщано-глинисті опади, а потім і глинисті. З опадами змішуються частинки вапна, слюди, рослинні і тваринні залишки. Під тиском шари ущільнюються, цементуються і утворюються тверді породи: пісковики (чисті, глинисті і вапнякові|), сланцеві| глини і глинисті сланці|, мергелі, вапняки, доломіт і т.д. У соляних озерах, лагунах, затоках з розсолів| хлористого натрію осідає галіт, а з розсолів| сірчистого кальцію – гіпс, ангідрит.

У морській воді в розчиненому вигляді містяться солі хлоридів (NaCl, KCl, MgCl₂) і сульфатів (MgSO₄, CaSO₄). Невелика частка доводиться на карбонати (CaCO₃). Крім солей до складу морської води входить йод, фтор, фосфор, цинк, свинець і інші елементи, а також гази: кисень, азот, вуглекислий газ, іноді сірководень, наприклад, в глибинній частині Чорного моря.

Відношення ваги всіх солей в даному об'ємі води до ваги води, називається її солоністю. Середня солоність вод Світового океану близько 3,5%. Щільність морської води залежить від температури, солоності і тиску. Середня щільність поверхневих вод океану складає 1,02474 г/см³.

Із зміною температури, солоності, тиску і глибини змінюються види підводних рослин і організмів.

У приповерхневому шарі води (пелагічна зона) мешкають пасивно плаваючі одноклітинні, рослинні організми і вільно плаваючі риби, морські безхребетні.

У прибережній, або літоральній частині, із-за приливів і відливів достатньо складні умови життя. У районі континентального шельфу, зануреної околиці континенту, не глибше 200 м знаходиться неритова зона з багатим розвитком різноманітних форм морських організмів (бентос|).

Від брівки шельфу досить круто йде на глибину 2000м континентальний схил, який переходить в континентальне підніжжя. Тут розташована батіальна зона з певним комплексом батипелагічних організмів.

Континентальне підніжжя (від 2000 до 3500 м) зв'язане з ложем океану, що має глибину 3500-6000м. Ложе океану представлене абісальними рівнинами, піднесеностями| і підводними горами. Підводні вулканічні гори з плоскими вершинами називаються гійотами|. Часто зустрічаються атоли – коралові острови у вигляді вузької кільцевої гряди рифового вапняку, що замикає внутрішню лагуну. Уздовж осьової частини океанів тягнуться серединно-океанічні хребти, розділені трансформними| розломами на блоки.

Представлена вище континентальна околиця відноситься до пасивного типа. Для околиці активного типа (Тихоокеанська) характерна наявність глибоководних жолобів. Причому, в західній її частині глибоководні жолоби зв'язані з острівними дугами, які обмежують околичні моря.

На таких глибинах в абісальній і субабісальній зонах розповсюдження живих співтовариств пов'язане з виходом гарячих і теплих гідротермальних| і холодних сульфідно-метанових джерел. Глибоководні екосистеми виявлені на глибині до 6000м в рифтових зонах (Галапагоський рифт|), в глибоководних жолобах (Нанкай), на підняттях| (Східно--тихоокеанське), в западинах (Дзенісу) і на підводних вулканах (Єримо|, Касимо) (К.С. Кузьмінська, 1996).

Антропогенна діяльність впливає на морські екосистеми. Скупчення критичних концентрацій важких металів, нафтових і хлорованих вуглеводнів створюють напружену екологічну обстановку, що може зробити вплив на екологічну ситуацію планети.

Забруднюючі речовини потрапляють в океан з річковими водами. У океан скидаються мільйони тонн фосфору, свинцю, радіоактивних відходів. Щорічно в Північне море поступає близько 11 000 тонн свинцю, 28 000 тонн цинку, 950 тонн миш'яку, 335 тонн кадмію, 75 тонн ртуті, до 150 000 тонн нафти, 20 000 тонн сміття, 100 000 тонн фосфатів і 1,5 млн. тонн азотних добрив (В.М. Мішон, 1996). Високі концентрації забруднюючих речовин в Баренцовому морі привели до того, що вживання в їжу риб Кольської затоки стало небезпечним для здоров'я людей. Здобич нафти в прибережній шельфовій зоні практично губить все живе. Один літр розлитої нафти поглинає для свого окислення розчинений кисень з 400 000 літрів морської води (В.Ф. Барабанов, 1994).

У завдання міжнародних програм по вивченню Світового океану входять:

• аналіз сучасної екологічної ситуації Світового океану;

• вивчення ролі атмосферних перенесень в забрудненні океану;

• вивчення дії забруднюючих речовин на морські організми і біоценози|;

• комплексний глобальний моніторинг;

• вивчення здатності океану до динамічного накопичення і видалення забруднюючих речовин;

• прогноз і оцінка стану Світового океану.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підземні води.	\|	Обвали.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.