Друкарські системи майбутнього

Отже, на всіх сегментах ринку друкарської продукції існують тенденції зниження тиражу, підвищення вимог до оперативності виконання замовлень і якості продукції. Для того, щоб щонайкраще відповідати цим вимогам, поліграфічним підприємствам треба звернутися до створення комплексних виробничих систем, що поєднують додрукарську стадію друку і післядрукарську стадію виробництва, а також менеджмент. Сьогодні подібні системи вже пропонуються виробниками поліграфічного устаткування. Вибір системи – це принципове рішення, сполучене з ризиком, у процесі прийняття якого необхідно зробити вибір між системами з відкритою або закритою архітектурою.

Закрита архітектура обмежує можливості зміни параметрів системи користувачем. Тим самим майбутні рішення фактично запрограмовані заздалегідь. Навіть якщо подібні системи засновані на інтеграції компонентів або підсистем відповідно до індивідуального проекту або специфікації замовника, у кінцевому рахунку вони стають «золотою кліткою», з якої неможливо вибратися, тому що замовник виявляється прив'язаним до визначеного постачальника і пропонованого ним рішенням.

Варто також враховувати різні темпи розвитку механічного устаткування й електронного устаткування, а також програмного забезпечення. Цикл зміни механічної бази друкарської машини складає, як правило, десять років, у той час як у галузі електроніки і програмного забезпечення нові розробки з'являються з набагато більшою періодичністю. Ці проблеми можна продемонструвати на прикладі цифрового друку. Той, хто сьогодні робить вибір на користь цифрової друкарської машини, змушений протягом усього терміну її експлуатації задовольнятися наявними на момент її покупки технологічними можливостями через закритий характер її архітектури. За п'ять років електроніка робить не менш двох технологічних стрибків, а користувач не в змозі впровадити нові рішення в машину. Побудова цифрових друкарських машин за принципом «спагеті» (тобто у виді вкрай заплутаного клубка з електроніки, оптичного і механічного устаткування) перешкоджає переорієнтації підприємств на цифрові технології.

Відкрита архітектура визначає для користувача тільки стандарт інтерфейсів системи. При дотриманні цих стандартів компоненти або підсистеми можна розширювати або модернізувати відповідно до нестатків замовника. Чим більш відкритий характер в архітектурі системи, тим більше є можливостей для її розширення або модернізації. З огляду на різнорідність устаткування і технологій, використовуваних у поліграфії, доцільно вибирати системи з відкритою модульною архітектурою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Умови успіху поліграфічного підприємства	\|	Розвиток поліграфічного машинобудування в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.