Форми безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки проводяться відповідно до положень ЦКУ, а також спеціальних нормативно-правових актів, таких як

Інструкція № 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затверджена постановою правління НБУ від 2 серпня 1996 р.,

у таких формах: платіжні вимоги-доручення; платіжні доручення; чеки; акредитиви; векселі; платіжні вимоги; інкасові доручення (розпорядження), а також в інших формах, передбачених законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту. Сторони за договором мають право обрати та встановити у договорі будь-яку з названих форм розрахунків. Правові основи форм господарських розрахунків закріплені в новому Цивільному кодексі України.

Платіжна вимога-доручення – це документ, за яким здійснюються платежі. Він складається з двох частин: вимоги одержувача коштів до платника про сплату коштів за виконання договору (поставку товарів, виконання робіт чи послуг тощо), а також доручення платника банкові перерахувати ці кошти з його рахунку.

Вимогу-доручення заповнює спочатку одержувач коштів, а потім передає його безпосередньо або через банк платникові. Платник у разі згоди заповнює другу частину вимоги-доручення і здає його до обслуговуючого банку для виконання – перерахування коштів.

Платіжне доручення – це документ, за яким банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести певну грошову суму на рахунок зазначеної платником особи у цьому чи в іншому банку у строк, передбачений законом або встановлений згідно з ним, - якщо більш короткий строк не передбачений договором або ж не визначається застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту (ст--- ЦКУ)

Чек – це документ, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної у ньому суми чекоутримувачеві (ст.--- ЦКУ). Платником за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекодавець має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом виставлення чеків. При цьому сама по собі видача чека ще не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий.

Акредитив – це документ, який містить грошове зобов’язання, відповідно до якого банк, що відкрив акредитив за дорученням клієнта (платника) і згідно з його вказівками (банк-емітент), зобов'язується провести платіж у разі подання одержувачем коштів або зазначеною ним особою (одержувач коштів) документів і виконання інших умов, передбачених акредитивом (ст.1178 ЦКУ). Акредитив видається банком за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором. Згідно з ним цей банк зобов’язаний здійснити платіж за виконання контрагентом договору (поставку товарів, надання послуг, виконання роботи) або надати повноваження іншому банкові здійснити цей платіж.

Вексель – це документ (цінний папір), який засвідчує безумовне грошове зобов’язання особи, що його видала (векселедавця), сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю).

Платіжна вимога – це документ, який містить вимогу юридичної особи на безакцептне (безспірне) списання грошових коштів з рахунку клієнта. Таке безспірне списання коштів можливе виключно у випадках, передбачених законом: за рішенням суду, щодо визнаної боржником суми претензії за розпорядженням заявника претензії, щодо пені за перевищення нормативних термінів проходження платежів та в деяких інших випадках.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків	\|	Договір банківського вкладу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.