МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Методологія історичної науки.Предмет історії як науки. Термін історія належить до найстародавніших понять. З грецького «розгортання, розпитування і т.д.» з поч. він вживався до будь-яких видів пізнання світу. У VI ст. до н. е. у Міллеті появилися люди, які себе називали логографи – автори прозових творів (Гекатей Міллетський). Вони писали про походження окремих регіонів, міст, храмів. Використовували, як джерела міфи, народні перекази. Свою діяльність називали історією. Це поняття широко використовував Геродот. Поняття: 1)історія - це минуле і все те, що тоді відбулося; 2) історія – це розповідь про минуле зафіксоване у письмових та усних джерелах. Ключевський: історія – це рух в часі і просторі та пізнання цього процесу. Головним об’єктом історичного дослідження є людина. В кін. ХХ – поч. ХХІ ст. відбувається олюднення цього процесу.
Історія як і всяка наука не може існувати без: 1) систематизації об’єктивних знань; 2) без теоретичного узагальнення емпіричного матеріалу; 3) без проникнення в саму суть явищ, які досліджувалися шляхом розкриття внутрішніх законів, які управляють цими явищами. Спочатку існувало історичне знання, а потім наука. Історичне знання (основні риси) : - історичне мислення не виходить за рамки простого відтворення фактів; - автори не розуміли рушійних сил історичного розвитку; - політичні теорії та релігійні ідеї носили наївний характер; - відсутньою була наукова критика джерел; - історичну думку, знання зводили до нагромадження фактів. Основні риси науки: - виробляються методи наукової критики джерел; - автори переходять від простого накопичення фактів до їх пояснення, розкриття, значення історичних фактів; - публікація джерел, документів.
Методологія історії – це теорія історичного пізнання. Методологія історії розробляє принципи і засоби добування знань про минуле, систематизація і тлумачення одержаних даних, для визначення суті історичного процесу та реконструкція його у всій конкретності і цілісності. Методологія історії – це нерозривний складовий елемент іст. науки. По відношенню до історичної науки вона: - результат, підсумок попереднього розвитку; - результат, який осмислений і перероблений в логіку сучасного науково-історичного пізнання. Єдиної методології немає. До числа основних проблем методології належить: 1) предмет і межі історичної науки, співвідношення її з ін. галузями знання (філос., літ., політ., соціол.); 2) соціальна функція і дієвість історичної науки; 3) проблема пізнавального і об’єктивний критерій істини у дослідженні минулого; 4) іст. факт і його місце у реконструкції минулого; 5)специфічність історичного дослідження. Немає єдиної думки про рівні методології: 1-й рівень: загально філософський; 2-й рівень: філософсько-соціологічний; 3-й рівень: спеціально-науковий; 4-й рівень:конкретно-проблемний. Методологія історії – це ділянка через, яку історія поєднана з ін. науками. Немає єдиної думки про структуру методології. Структура методології:1) «об’єктивна» методологія – уявлення про об’єкт і предмет пізнання в історії; 2) «суб’єктивна» методологія – уявлення про суб’єкт пізнання, його пізнавальні операції на шляху до створення наукових знань; 3) «об’єктивно-субєктивна» - уявлення про зміст, структуру та істинність історичних знань, їх місце в історичній свідомості і соц. функції у соціумі.
Читайте також:
|
||||||||
|