Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 6. Монопольний ринок

План

Тема 5. Ринок досконалої конкуренції.

1. Ознаки та умови.

2. Максимізація прибутку у короткостроковому періоді.

3. Максимізація прибутку у довгостроковому періоді.

І. Питання для ринку чистої (досконалої) конкуренції характерні такі ознаки:

1. Дуже багато продавців, які на рівних умовах конкурують між собою. Поняття «дуже багато» не має кількісного вираження. Головне, щоб кожен з них не міг впливати на ринкову ситуацію. З певною умовністю цій ознаці відповідають ринки сільськогосподарської продукції в розвинених країнах, біржові торги, продаж іноземної валюти в обмінних пунктах.

2. Стандартна продукція, що пропонується для продажу. Це означає, що споживач не відрізняє товар одного продавця від товару іншого, тому йому однаково у кого з продавців придбати товар.

3. Відсутність можливості окремого продавця впливати на ринкову ціну. Продавця в умовах досконалої конкуренції найчастіше називають «тим, хто погоджується з ціною».

4. Вільний вступ до галузі та вихід з неї. Ринок буде конкурентним лише тоді, коли не існуватиме ніяких законодавчих, технологічних, фінансових чи інших перепон, що могли б завадити появі чи зникненню нових фірм, які виробляють певний продукт.

5. Відсутність нецінової конкуренції. Основою для проведення нецінової продукції, як правило, є диференціація товару. Оскільки на конкурентному ринку товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає.

Зіставлення перелічених ознак з існуючим середовищем у реальній економіці показує, що чиста конкуренція – явище унікальне, вона потребує спеціального аналізу:

1. Існує кілька сфер (галузевих ринків), де ситуація більше схожа на чисту конкуренцію, ніж на будь-яку іншу модель ринку.

2. Для пізнання складніших ринкових ситуацій треба починати аналіз з найпростіших варіантів, до яких належить ринок досконалої конкуренції.

Модель чистої конкуренції – це стандарт, по якому може бути оцінена ефективність реальної економіки.

Можна зробити важливий висновок: скільки продукції, для продажу не запропонувала б конкурентна фірма, це ніяк не вплине на ринкову ціну. Інакше, кажучи на відміну від ринкового попиту, крива попиту, з якою стикається окремий конкурентний виробник абсолютно еластична.

а) Р б) Р

Q Q

1) крива попиту для 2) крива ринкового

конкурентної фірми попиту

Особливості попиту на продукт через динаміку основних показників, що характеризують її доходи, залежно від обсягів продажу. До таких показників належать:

1) Валовий (сукупний) доход (TR) – загальна виручка від продажу всього обсягу продукції (TR = P · Q).

2) Середній доход (АR) – валовий доход у розрахунку на одиницю проданої продукції.

3) Граничний доход (МR) – приріст валового доходу, який є результатом продажу ще однієї одиниці продукції.

4) Те, що виступає як ціна за одиницю продукції для покупця є доходом від одиниці продукції або середній доход для продавця. Ціна і середній доход – це одне і те ж, розглянуте з різних точок зору.

Граничний доход постійний в умовах чистої конкуренції, тому, що додаткові одиниці можуть бути продані по постійній ціні (МR = Р).

Графічно залежність динаміки перелічених показників від обсягів виробництва виглядає так:

ТR

АR = MR =P

Валовий доход конкурентної фірми зростатиме прямо пропорційно обсягу продажу.

Ціна за одиницю товару, середній та граничний доходи в умовах конкурентного ринку завжди будуть рівні між собою.

ІІ. Питання побудова поведінки виробника вимагає з'ясування механізму пошуку відповіді на такі запитання:

1. Варто чи не варто виробляти продукт?

2. Якщо варто, то скільки?

3. Які прибутки чи збитки принесе це виробництво?

У мікроекономіці існують два підходи до пошуку відповідей та прийняття рішень: на підставі порівняння валового доходу та валових витрат і граничного доходу та граничний витрат.

Фірмі варто виробляти певний обсяг продукції, якщо це приносить їй економічний прибуток. Якщо різниця між валовим доходом та валовими витратами при якомусь обсязі виробництва має позитивне значення, то фірмі краще виробляти продукцію ніж припинити виробництво. У цьому випадку вона буде вирішувати завдання максимізації прибутку.

Складніша ситуація, якщо за будь-яких обсягів виробництва валові витрати перевищують валовий дохід. За цих умов треба шукати рішення, яке мінімізує збитки. Якщо фірма припинила виробництво, то її збитки будуть = постійним витратам. Тому за умови загальної збитковості виробництва варто виробляти якийсь обсяг продукції, якщо загальні збитки, фірми будуть меншими, ніж постійні витрати. Такий результат буде тоді, коли валовий доход перевищуватиме змінні витрати.

Приклад:

ТС = 500 ТС = FC+VC VC = 400

TR = 450 FC = 100

Завжди, коли валовий доход фірми перевищує сукупні зміні витрати фірма буде здійснювати виробництво, тому що ці витрати, так як і деяка частина сукупних постійних витратах можуть бути оплачені з доходу. Якщо фірма вимушена була закритися всі її сукупні постійні витрати повинні були б бути сплачені з кишені підприємця.

Якщо при всіх рівнях виробництва валовий дохід буде меншим сукупних змінних витрат, то це призводить до закриття фірми.

Відповідь на перше запитання така:

Фірмі доцільно здійснювати виробництво у короткостроковому періоді за умови, що вона отримує прибуток або, якщо її збитки менші ніж постійні витрати.

Відповідь на друге питання така:

У короткостроковому періоді фірмі слід виробляти такий обсяг продукції при якому вона максимізує свої прибутки чи мінімізує збитки.

Для відповіді на третє питання:

Потрібно порівняти валовий дохід і валові витрати при обраному обсязі виробництва: економічний прибуток чи збиток фірми буде = різниці між валовим доходом і валовими витратами

У моделі вибору виробником варіантів поведінки на основі порівняння валового доходу і валових витрат, можна показати графічно.

С1R ТС ТR

т. крит.обсягу в-ва

Крива валових витрат відображає дію закону спадної віддачі. Будь-яке виробництво за межами точок критичного обсягу виробництва викликає за собою збитки. Будь-яке виробництво у межах цих точок принесе економічний прибуток. Максимальний прибуток досягається там, де різниця по вертикалі між графіками валового доходу і валових витрат є найбільшою.

Аналогічні висновки можна зробити, якщо порівнювати граничний дохід (МR) з граничними витратами (МС).

Якщо МR>MC, додаткову одиницю слід виробляти.

Якщо МR<MC, то слід уникати виробництво додаткової одиниці продукції.

Між ситуаціями зацікавленості фірми у розширенні виробництва та у його зменшенні лежить точка рівноваги, коли фірма бажала б зберегти досягнуті обсяги виробництва. Цією точкою буде обсяг виробництва, при якому МС = МR, а фірма отримає максимальний прибуток чи мінімальний збиток: МR = МС.

Це рівняння називається правилом визначення обсягів виробництва воно має кілька характерних особливостей, які слід враховувати у подальшому аналізі.

1. Правило можна застосувати лише за умови, що фірма віддає перевагу виробництву, а не його закриттю.

2. Застосування правила не обмежується лише умовами конкурентного ринку. Його можна застосовувати також для аналізу інших моделей.

3. Для конкурентного ринку можна застосувати особливий випадок цього правила: МС = Р.

ІІІ. Питання перехід до аналізу довгострокового періоду потребує переходу від аналізу поведінки окремої фірми до з'ясування взаємодії всіх фірм у процесі утворення ринкової пропозиції та формування ринкової ціни. Це передбачає введення деяких нових припущень:

1. Пристосування галузі до потреб ринку у довгостроковому періоді відбувається шляхом залучення в галузь нових виробників чи виходу їх з галузі.

2. Усі фірми у галузі мають однакові або дуже близькі криві витрат, що дає можливість говорити про середню типову фірму.

Наприклад, ринкова ціна товару А встановилася на рівні 147 грн. (Р1), що дає змогу типовій фірмі у галузі отримувати економічний прибуток. Логічним буде спрогнозувати, що підприємці інших галузей спробують переорієнтувати свою діяльність на виробництво товару А, оскільки воно приносить не тільки нормальний, а й економічний прибуток. Вступ у галузь нових виробників ліквідує економічний прибуток.

Р S1 S3 S2

Якщо ціна знизилась до рівня Р2 наприклад до 130 грн., то типова фірма не зможе отримувати економічний прибуток. Більше того, вона зіткнеться з проблемою збитків, оскільки ціна буде нижчою, ніж мінімальний середній рівень витрат. У довгостроковому періоді розпочнеться відтік фірм з цієї галузі у ті, де є можливість отримати хоча б нормальний прибуток. Зменшення кількості виробників зменшить ринкову пропозицію, що призведе до встановлення нового рівня цін. Отже масовий відтік фірм з галузі ліквідує збитки.

С1R АС

147 грн. Р1

140 грн. Р3

130 грн. Р2

Припливи та відпливи капіталу в галузь призведуть до встановлення ціни, що буде забезпечувати лише відшкодування мінімальних середніх витрат виробництва. Тобто типова фірма отримуватиме нормальний прибуток, але не зможе мати економічного.

Таким чином у довгостроковому періоді рівновага досягається при встановленні такої рівності: МR = МС = Р = АС.

Конкурентна фірма може мати економічний прибуток у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді вона лише покриває свої витрати, тобто отримує нормальний прибуток. Ефективність виробництва конкурентного ринку реалізується в тому, що ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат. Це означає, що споживачі одержують потрібні їм товари за найнижчими з усіх можливість цін при існуючій технології виробництва.

Конкурентна фірма, керуючись мотивом максимального прибутку буде залучати ресурси та виробляти кожен товар до тієї точки, в якій ціна зрівняється з граничними витратами. Це означатиме, що ресурси розподілено найефективніше. Разом з тим було б помилкою ідеалізувати конкурентний ринок. Обмеженість ринкового механізму саморегулювання проявляється у тому, що він готовий пропонувати лише ті продукти, які можуть бути кимсь оплачені.

Ринковий механізм у сучасній економіці завжди доповнюється державним регулюванням. Однак по при всі обмеження конкурентний ринок слід визнати найефективнішою моделлю ринку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зовнішні витрати являють собою плату за ресурси постачальникам, які не належать до числа володарів даної фірми (заробітна плата, рентні платежі, відсотки, інші).	\|	Тема 7. Ринок монополістичної конкуренції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.